Загальнологічні методи та засоби наукового дослідження.

логіка - наука про загально значимі форми та засоби мислення та пізнання Предмет логіки: мислення

Основне призначення логіки: дослідження законів мислення; сприяє розвитку аргументованого мислення

Основні логічні прийоми: 

• аналіз - метод дослідження, який дозволяє поділити об'єкт на частини з метою вивчення структури, виявлення внутрішніх зв'язків 

• синтез - об'єднати частини об'єкта, властивості, зв'язки, що виокремлені в результаті аналізу та вивчення об'єкта як єдине ціле

• абстрагування - дозволяє сконцентрувати увагу на суттєвих зв'язках, властивостях даного явища чи предмету при цьому відсторонитися мисленнєво від несуттєвих властивостей

• узагальнення - дозволяє здійснити перехід від одиничного до загального від менш загального до більш загального

• індукція - загальні висновки робляться на підставі дослідження окремого елемента даного класу в цілому

• дедукція - знання про елемент класу виводять із знань про загальні властивості цього класу

• аналогія - дозволяє на підставі подібних об'єктів класу за однаковими ознаками зробити висновок про їх подібність в інших ознаках

• моделювання - метод, який дозволяє вивчити об'єкт, завдяки зразку, моделі, який які замінюють сам об'єкт 

• поняття - це форма мислення, завдяки якій здійснюються узагальнення та виявлення предметів і явищ будь-якого класу за суттєвими ознаками

• класифікація - систематичний розподіл предметів за класами, на підставі загальної ознаки, який здійснюється таким чином, щоб кожний клас займав по відношенню до іншого чітко визначене, фіксоване місце

Основні формально-логічні закони:

• тотожності;

• виключення третього;

• несуперечності (суперечності);

• достатньої підстави (засади).

ЛЕКЦІЯ №3

Система принципів, прийомів і методів пізнання.

загальнонаукові методи - це прийоми однієї науки, які використовуються у дослідженні іншими науками Рівні наукового пізнання:

емпіричний

спостереження - цілеспрямоване систематичне вивчення предметів і явищ, що знаходяться у природному стані чи в умовах науки (безпосереднє сприйняття властивостей предметів і явищ за допомогою органів відчуттів (просте, польове) опис - фіксація ознак досліджуваного об'єкта, які встановлюються, наприклад: шляхом спостереження і вимірювання (безпосереднє, опосередковане) счет (обчислення) - визначення кількісного співвідношення об'єктів дослідження або параметрів, до характеризують їх властивості експеримент - форма пізнання, що передбачає активне і цілеспрямоване втручання суб'єкта в процес наукового пізнання, шляхом створення умов, що конструюють і дозволяють виявити властивості об'єкта та їх відтворення (штучне відтворення явища в заданих умовах в ході якого перевіряється висунута гіпотеза) порівняння - дозволяє встановити подібні та відмінні властивості предметів і явищ (зі ставлення ознак: метод подібності, метод відмінності, метод контрольної групи) вимірювання - дозволяє реєструвати кількісні характеристики об'єкта за допомогою встановлення одиниці виміру моделювання - отримання знань про об'єкт дослідження, за допомогою його заміщика-аналога моделей (ідеальні і матеріальні)

формальний

ідеалізація - конструктивне поняття не існуючих об'єктів, але таких, що мають прообраз у реальному світі аксіоматичний - спосіб побудови наукової теорії, в основі якої є аксіоми, постулати, всі інші твердження виводяться із них (несуперечливість, повнота, незалежність) гіпотико-дедуктивний - дозволяє створити систему дедуктивних зв'язків між собою, гіпотез з яких виводиться твердження про імпіричні факти, істинне значення яких невідоме сходження від абстрактного до конкретного - відображає напрям теоретичної думки до все більш повного, все стороннього предмету

Форми наукового пізнання: 

• емпіричні факти (події, явища, процеси обєктивної реальності, що є об'єктом дослідження);

• ідея (інтуїтивне уявлення явища без аргументації та усвідомлення всієї сукупності зв'язків);

• проблема (теоретичне або практичне питання, яке потребує вивчення);

• гіпотеза (науково обгрунтоване припущення про існування явища, внутрішню структуру, функції, принципи виникнення й розвитку, вірогідність яких на сучасному етапі не може бути перевірено чи доведено);

• зв'язок (найбільш тяжкі, суттєві, необхідні зв'язки між явищами);

• теорія (система узагальнених знань, основна ідея законів і принципів, що відображає певну частину обєктивної реальності);

• принципи (основні вихідні положення науки (доктрини світогляду)).індукція, дедукція, аналогія, моделювання, абстрагування, узагальнення