світогляд, згідно з яким первинною є матерія, а існування світу не залежить від свідомості суб’єкта пізнання – матеріалізм

світогляд, згідно з яким світ ототожнюється з свідомістю суб’єкта пізнання або ж вищою духовною субстанцією, яка є основою буття - ідеалізм

система знань про механізм самоорганізації, утворення та руйнування структур, перехід від хаосу до порядку і навпаки – синергетичний підхід

сукупність методів та засобів дослідження та конструювання цілісних складних об’єктів – системний метод (системний аналіз)

прийоми та засоби державно-правових явищ, за допомогою яких виявляються подібні і відмінні ознаки – порівняльно-правовий метод

прийоми та засоби державно-правових явищ, за допомогою яких виявляються загальні закономірності їх виникнення, функціонування та розвитку – юридична наука

форма мислення, завдяки якій здійснюється узагальнення та виокремлення предметів і явищ будь-якого класу за суттєвими ознаками – поняття

сукупність закономірно розташованих та взаємопов’язаних і взаємодіючих елементів – система

система знань про принципи та способи інтерпретації права – юридична герменевтика

прийоми та засоби пізнання державно-правових явищ за допомогою застосування юридичної техніки – техніко-юридичний аналіз (метод)

цілеспрямоване систематичне вивчення предметів та явищ, що знаходяться у природному стані чи в умовах наукового експерименту – спостереження ???

поділ об’єкта на складові частини з метою виявлення структури, внутрішніх зв’язків тощо – аналіз

обєднання складових частин об’єкта, що виокремлюються в результаті поділу та вивчення об’єкта як єдиного цілого – синтез

перехід від одиничного до загального, від менш загального до більш загального, обєднання предметів за подібними ознаками в однорідні групи – узагальнення

загальний висновок про весь клас предметів робиться на підставі дослідження окремих елементів, частин даного класу – індукція

висновок про елементи класу виводиться із знань про загальні властивості цього класу – дедукція

інтуїтивне пояснення явищ без аргументації та усвідомлення всієї сукупності зв’язків – ідея

теоретичне та практичне питання, що потребує вивчення – проблема

система узагальнених знань, основних наукових ідей, законів, принципів, що відображають певну частину об’єктивної реальності – теорія

науково обґрунтоване припущення про існування явища, про закономірності його функціонування та розвитку, вірогідність яких ще не доведено – гіпотеза

події, явища, процеси об’єктивної реальності, що є предметом дослідження – емпіричні явища

одне і теж судження не може бути наділене різним змістом – закон тотожності

не може бути істинним два судження, одне з яких заперечує інше – закон суперечностей

будь-яке істинне судження може бути достатньо обґрунтоване – закон достовірної підстави

будь-яке судження можу бути істинним або хибним або не може бути хибним та істинним одночасно – закон виключного 3-го

сукупність прийомів, що використовуються для встановлення системних зв’язків нормативно-правових приписів – систематичний спосіб тлумачення

сукупність прийомів, що використовуються для виявлення цілей джерел права – цільовий (телеологічний) спосіб тлумачення

сукупність прийомів, що використовуються для аналізу конкретних історичних умов – історичний спосіб тлумачення

сукупність прийомів, що використовуються для аналізу логічної структури норм права – логічний спосіб тлумачення

сукупність прийомів, що використовуються для аналізу конкретних обставин, умов, в яких діє нормативно-правовий припис – функційний спосіб тлумачення

твердження, про те, що наукова теорія – це система узагальнених знань, об’єднаних у вірогідну систему, за допомогою певних принципів ???

твердження про те, що концептуальний підхід – це система принципів, прийомів та засобів пізнання, що визначають стратегію наукового дослідження ПРАВИЛЬНЕ

Засоби порівняльно-правового аналізу:

• тип правової системи,

• правова подібність,

• правова відмінність,

• правовий механізм взаємодії,

• правова адаптація,

• правова карта світу.

Засоби дослідження, що застосовуються в межах матеріалістичного підходу:

• буття (те, що існує),

• спокій (стабільність об’єкта),

• речовина,

• поле (вид матерії, що немає маси спокою),

• розвиток (висхідний рух, прогрес тощо),

• матерія,

• рух,

• форма.

Засоби дослідження, що застосовуються в межах ідеалістичного підходу:

• відчуття,

• відображення,

• свідомість,

• уявлення,

• рефлекси,

• дух,

• дума,

• духовність,

• ідея,

• поняття,

• теорії,

• світогляд,

• феноменологія,

• герменевтика,

• ідеалізм,

• ідеальне.

Засоби у межах метафізичного підходу:

• духовність,

• дума,

• божественне,

• використання форм та засобів свідомості,

• аналіз з позиції позасоціального,

• першопоштовх,

• мова,

• символи,

• сутність надприроднього,

• абсолютне,

• божественне,

• ідея

• однобічність,

• абстрактність,

• абсулютизація елементу у складі

Засоби синергетичного аналізу:

• порядок;

• хаос;

• невизначеність;

• нелінійність;

• біфуркація (той момент системи, з якого починається перетворення системи);

• футуація (фактори впливу на систему).

Засоби діяльнісного аналізу:

• рух,

• активність,

• життєдіяльність,

• діяльність,

• дія,

• діяння,

• протидія,

• взаємодія.

Сучасна система джерел права України:

Об’єкт: сучасна система джерел права України

матеріалізм - світ, первинною є матерія, а існування світу не залежить від світодомості субєктів пізнання

Вторинне світогляд, а першоматерія вогонь, вода, повітря, Все загальні форми матерії: рух, простір, час. Категорії: 

• буття (все, що реально існує);

• матерія (обєктивна реальність);

• рух (механічний, фізичний, хімічний);

• спокій (форми рівновноваги);

• речовина (має в основі масу спокою);

• поле (немає маси спокою);

• розвиток (рух у певному напрямку).

ідеалізм - світогляд, який ототожнює світ із свідомістю субєктивного пізнання (субєктивний ідеалізм) або стверджує про можливості існування ідеального дух. субєкта, що не залежить від субєкта (ідеалізм)

Категорії: відчуття, відображення, свідомість, дух, дума, уявлення, рефлекси, ідеальне, ідея, феноменологія, герменевтика, ідеалізм

діалектика - про розвиток, як безкінечний, поступальний, суперечливий процес, в якому домінує сходження від нижчого до вищого, старого до нового, малого до старого

розвязання суперечностей - перехід від одного якісного стану до іншого; розкриває закономірності, зв'язки між необхідними і випадковими, сущним і явищним, дійсне та необхідне, змістом та формою Категорії: причинно-наслідкова сутність і явище, зміст і форма, одиничне і загальне, кількість і якість, можливе і дійсне, необхідне і випадкове, частина і ціле

метафізика - про найбільш абстрактні мисленнєві проблеми буття та світогляду

Категорії: духовність, дума, божественне, використання форм та засобів свідомості, аналіз з позиції позасоціального, першопоштовх, мова, символи, сутність надприроднього, абсолютне, божественне, ідея