- •Історія сучасного світу, її місце в гуманітарному знанні.
- •Предмет і завдання курсу.
- •Методологічні принципи, методи вивчення історії сучасного світу.
- •3Ародження робітничого руху в країнах Заходу, його еволюція й ідейно-політичні течії. І Інтернаціонал.
- •Становлення соціал-демократичних партій у країнах Західної Європи, їх роль у суспільно-політичному житті. Іі Інтернаціонал.
- •Реформізм в міжнародному соціал-демократичному русі, його ідейний розкол. Е. Бернштейн.
- •Особливості капіталістичної еволюції Росії в др. Пол. XIX- початку XX ст.
- •Основні напрямки розвитку суспільно-політичних течій в Росії у пореформений період.
- •Становлення та розвиток соціал-демократичного. Руху. В Росії, його основні напрями
- •Передумови та початок революції 1905-1907 рр. Її характер, рушійні сили та основні етапи.
- •Особливості російської революції 1905-1907 рр. Її відмінність від буржуазних революцій в країнах Заходу.
- •Охарактеризуйте стратегічні та тактичні настанова партій різних політичних таборів щодо революції 1905-1907 рр. В Росії
- •Піднесення українського національного руху та його вплив на процес становлення національних партій.
- •Причини поразки і підсумки першої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Вплив першої російської революції на світовий визвольний рух на початку XX ст.
- •Особливості та результати антифеодальних революцій в ряді країн Європи, Азії та Латинської Америки.
- •Вплив буржуазних революцій початку XX ст. На піднесення антиколоніальної боротьби.
- •Боротьба провідних країн за світове лідерство та формування блокової системи міжнародних відносин. Створення військово-політичних союзів.
- •Локальні війни початку XX ст. - пролог першої світової війни.
- •3. Балканські війни 1912-1913 рр.
- •Початок першої світової війни, її причини і характер, ставлення до війни різних класів і політичних партій.
- •Назрівання революційної ситуації в європейських країнах в умовах першої світової війни, її ознаки.
- •Лютнева демократична революція 1917р. В Росії. Формування двовладдя та його суть.
- •Альтернативи суспільного розвитку Росії після Лютневої демократичної революції 1917р. В Росії.
- •Три кризи Тимчасового уряду, їх вплив на розвиток політичної ситуації в Росії в умовах двовладдя.
- •Жовтневий переворот у Петрограді: його сучасні оцінки.
- •Вплив жовтневих подій у Росії на розвиток політичних процесів у світі.
- •Крах імперії Габсбургів і утворення на її теренах самостійних демократичних держав
- •Піднесення робітничого руху в країнах Заходу після першої світової війни.
- •Вплив першої світової війни на піднесення національно-визвольної боротьби колоніальних і залежних країн.
- •Політичне становище в Україні після перемоги Липневої буржуазно-демократичної революції в Росії. Утворення Центральної Ради, програма її діяльності.
- •Геополітичні зміни в світі після і світової війни.
- •Процес складання Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин, її суперечності
- •Нова розстановка сил у Європі після першої світова війни. Зростання ролі та впливу сша на світову політику після першої світової війни.
- •Характер політичних взаємовідносин західних держав і Радянської держави на початку 20-х рр.
- •Загострення суперечностей у капіталістичному світі в 20-х -поч. 30-х рр.
- •Особливості суспільно-політичного розвитку провідних країн азіатсько-тихоокеанського регіону в 20-х -поч. 30-х рр.
- •Причини, особливості світової економічної кризи 1929-1933 рр. Та її вплив на соціально-політичні процеси в світі в 30-ті роки.
- •Виникнення фашистського руху, його поширення у світі у 30-ті рр.
- •Суспільно-політична криза радянської системи у 1920-1921 рр. Нова економічна політика, її суть та результати впровадження.
- •Відхід від принципів неПу в 1927-1928 рр. Становлення командно-адміністративної системи управління господарством.
- •Соціально-економічний розвиток радянського суспільства в 30-ті рр.: радянська модель індустріалізації та політика насильницької колективізації.
- •Загострення міжнародних відносин у 30-ті рр. Політика Західних країн „умиротворення" агресора.
- •Боротьба за створення системи колективної безпеки напередодні другої світової війни.
- •Пакт про ненапад між срср та Німеччиною 1939р., таємний протокол до нього, їх вплив на подальший розвиток подій.
- •Початок II світової війни. Причини, характер і періодизація другої світової війни.
- •Велика Вітчизняна війна: її характер і цілі.
- •Процес складання антигітлерівської коаліції в ході II світової війни.
- •Рух опору в окупованих нацистами країнах, його роль в послабленні фашистського блоку.
- •Корінний перелом 1943р. Та його вплив на хід Другої світової війни.
- •Тегеранська конференція глав урядів трьох великих держав. Проблема відкриття другого фронту в роки Другої світової війни.
- •3Авершення II світової війни. Розкрийте роль Радянського Союзу в перемозі над фашистською коаліцією в Другій світовій війні.
- •Політичні підсумки та уроки Другої світової війни.
- •Утворення оон, структура і мета її діяльності. Роль України в її утворенні.
- •Суть „Плану Маршала", його вплив на економічне відродження країн Західної Європи.
- •Становлення соціалістичного тоталітаризму в країнах Східної і Південно-Східної Європи. Роль срср в утвердженні тоталітаризму в Східній і Південно-Східної Європі.
- •Наростання кризових явищ в економічному й суспільно-політичному житті соціалістичних країн після іі світової війни
- •Геополітичні зміни у світі після Другої світової війни.
- •Загострення суперництва двох наддержав срср і сша за лідерство у повоєнному світі. „Доктрина Трумена".
- •Роль великих держав у розв'язанні „холодної війни". Утворення військово-політичних блоків та їх цілі.
- •Берлінська та Карибська кризи, їх врегулювання і політичні уроки для світу.
- •Радянсько-американські зустрічі на найвищому рівні в першій половині 70-х років та їх вплив на розрядку міжнародної напруженості.
- •Загальноєвропейська нарада з проблем безпеки та співробітництва в Європі.
- •"Нова східна політика" канцлера фрн Віллі Брандта, її роль у нормалізації відносин європейських держав.
- •Нове загострення американсько-радянських відносин наприкінці 70-х - початку 80-х рр., його причини.
- •Причини й етапи деколонізації після Другої світової війни.
- •Передумови економічного зростання в Японії після другої світової війни. „Японське економічне диво".
- •Основні напрямки економічної перебудови в Японії у 80-х рр. Сучасні економічні процеси.
- •Внутрішньополітична криза в Японії наприкінці XX ст.. Зовнішня політика Японії.
- •Розгортання в кнр будівництва „соціалізму з китайською специфікою".
- •Політика "реформ і зовнішньої відкритості". Економічна політика сучасного Китаю.
- •Зовнішня політика кнр. Нова роль Китаю на міжнародній арені.
- •Радянсько-американські відносини другої половини 80-х - початку 90-х рр. Та їх вплив на світові процеси.
- •Демократизація радянського суспільства та її значення для європейських країн.
- •Загальноєвропейський процес у другій половині 80-х рр.
- •Демократичні революції 1989-1990 рр. В соціалістичних країнах Східної Європи та їх особливості та результати.
- •Серпневі події 1991р. У Москві та їх політичні наслідки для України.
- •Міжнародні наслідки розпаду срср і розвалу світової системи соціалізму.
- •Докорінні зміни балансу сил у світі після закінчення „холодної війни .
- •Посилення імперських амбіцій сша на початку XXI ст.
- •Політика глобалізації сша, її вплив на міждержавні відносини.
- •Терористичні акти у сша та в країнах Західної Європи на початку XXI ст. Та їх наслідки.
- •Прискорення процесу інтеграції західноєвропейських країн на рубежі xх-ххі ст.. Вступ до єс нових країн.
- •Політичні кризи в ряді країн снд на початку XXI ст.., їх причини.
- •Розкрийте суть й історичне значення проголошення Декларації про державний суверенітет України 1990р. Й Акту про державну незалежність України 1991р.
- •Проблеми входження України до загальноєвропейських структур.
- •Перші кроки державотворення в Україні. Трансформації її політичної системи
- •Конституційний процес в Україні Прийняття Конституції України, її значення.
- •Політика Горбачова.
Політика глобалізації сша, її вплив на міждержавні відносини.
Наприкінці лл ст. політики, економісти, соціалісти, громадськість заговорили про явище „глобалізації". Глобалізація — це термін, яким називають дедалі глибшу взаємозалежність людей і країн у всьому світі. Цей процес особливо прискорився наприкінці XX — на початку XXI ст. Це було зумовлено припиненням „холодної війни", ліквідацією торговельних бар'єрів, об'єднанням світових фінансових ринків, розгортанням процесів інтеграції тощо. Глобалізація має всеохоплюючий характер: вона спричинила зміни в економіці, політиці, культурі і довкіллі. У до- ' повіді ООН про розвиток людини за 1999 р. зазначається: „Взаємозв'язок людей на всьому світі став, як ніколи раніше, глибоким, міцним і тісним. Він створює багато можливостей і надає нового розвитку як благотворним, так і згубним явищам". Як і будь-яке інше людське досягнення, глобалізація має свої позитивні та негативні сторони. Позитивні сторони:
становлення єдиної світової цивілізації;
прискорення розвитку світу в результаті взаємного збагачення науки і культури;
створює умови для викорінення бідності та розв'язання іншихглобальних проблем;
зменшує ймовірність війн;
прискорення економічного розвитку тощо.
Негативні сторони:
поглиблення прірви між багатими і бідними (у 80 країнах світу середній дохід на душу населення падає, у деяких країнах він значно менший, ніж 50 років тому);
посилення впливу ТНК;
рушійною силою глобалізації економіки є ринкові відносини, в умовах яких прибуток важить набагато більше, ніж збережен ня планети;
зростання безробіття;
зміни інвестиційної привабливості можуть призвести до криз економік окремих країн. (Так, під час азіатської кризи в один рік 13 млн чол. втратили роботу, а доходи інших скоротилисьна половину) тощо.
Терористичні акти у сша та в країнах Західної Європи на початку XXI ст. Та їх наслідки.
Проблема борьбы с международным терроризмом, главной угрозой 21 века после трагедии 11 сентября, – стала главной темой обсуждения на саммите лидеров стран - членов Азиатско-Тихоокеанского экономического сотрудничества (АТЭС) 21 октября. Новое лицо терроризма не вызывает сомнения – сегодня безопасности стран угрожают террористы, смертники, ставшие наиболее мобильной, неуловимой и трудно идентифицируемой ударной силой противников развитии цивилизации, какого бы вероисповедания или идеологии они не придерживались.
Накануне обсуждения президента США Дж.Буша этой актуальной проблемы с лидерами 20 стран мира, съехавшимися на саммит АТЭС в столицу Таиланда, Министерство обороны США презентовало специальную исследовательскую программу, ставящую своей целью выработку стратегии для борьбы с террористами-самоубийцами. Как сообщила пресс-служба Пентагона, для этого, в частности, изучается возможность использования различных сенсоров для обнаружения взрывных устройств ("поясов шахида"), которые террористы часто прячут под одеждой.
Будет ли такая диагностика эффективной на 100%? И могут ли вообще технические средства, какие бы они ни были совершенные, противостоять человеческой воле, управляемой фанатичным духом?
Анализируя проблему, символами которой с некоторых пор стали два словосочетания – «террорист-смертник» и «пояс шахида», Washington ProFile отмечает, что первооткрывателем нового вида террора является террористическая организация "Хезболла", тесно связанная с Ираном. Первая акция террориста-самоубийцы, сознательно взорвавшего взрывное устройство, расположенное на его теле, произошла в декабре 1981 года в посольстве Ирака, расположенном в Бейруте (Ливан). Тогда погибло 27 человек, несколько сотен получили ранения.
В скором времени террористов-самоубийц стали активно применять исламистские структуры "Движение Исламского сопротивления" ("Хамас"), "Палестинский Исламский Джихад", Египетский Исламский Джихад и др. Наиболее громкие террористические атаки, организованные организацией бен Ладена "Аль-Каида" (взрывы посольств США в Кении и Танзании, и атаки 11 сентября 2001 года), также были совершены самоубийцами. Они наглядно доказали – количество жертв с каждым терактом увеличивается, а противостоять распространению этого явления спецслужбы не могут.
Сложности выработки мер противодействия объясняются тем, что терроризм с использованием самоубийц не является чисто исламским терроризмом. Его применяли и применяют террористические организации, не имеющие ничего общего с исламом, например марксистко-ленинские "Рабочая партия Курдистана", Ливанская Коммунистическая партия, националистически настроенная Сирийская Националистская Партия и т.д. Сепаратистская организация "Тигры Освобождения Тамил Илама", на долю которых приходится рекордное число подобных терактов, смогли таким способом дважды уничтожить глав государств! В 1991 году женщина-самоубийца взорвала себя вместе с премьер-министром Индии Радживом Ганди, а в 1993 году погиб Прендеса - президент Шри Ланки, который стал жертвой мужчины- самоубийцы.
Кстати, именно "Тигры" первыми создали подразделение своей организации "Черные тигры", состоящее исключительно из потенциальных самоубийц. В 1980-е годы самоубийственные террористические атаки совершались только в Ливане, Кувейте и Шри Ланке. В 1990-е годы их география расширилась: подобные случаи были отмечены в Израиле, Индии, Панаме, Алжире, Пакистане, Аргентине, Хорватии, Турции, Танзании и Кении. В 2000-е годы подобные теракты были проведены в США и России, и многие эксперты считают, что это лишь начало новой террористической "эпидемии".