- •Історія сучасного світу, її місце в гуманітарному знанні.
- •Предмет і завдання курсу.
- •Методологічні принципи, методи вивчення історії сучасного світу.
- •3Ародження робітничого руху в країнах Заходу, його еволюція й ідейно-політичні течії. І Інтернаціонал.
- •Становлення соціал-демократичних партій у країнах Західної Європи, їх роль у суспільно-політичному житті. Іі Інтернаціонал.
- •Реформізм в міжнародному соціал-демократичному русі, його ідейний розкол. Е. Бернштейн.
- •Особливості капіталістичної еволюції Росії в др. Пол. XIX- початку XX ст.
- •Основні напрямки розвитку суспільно-політичних течій в Росії у пореформений період.
- •Становлення та розвиток соціал-демократичного. Руху. В Росії, його основні напрями
- •Передумови та початок революції 1905-1907 рр. Її характер, рушійні сили та основні етапи.
- •Особливості російської революції 1905-1907 рр. Її відмінність від буржуазних революцій в країнах Заходу.
- •Охарактеризуйте стратегічні та тактичні настанова партій різних політичних таборів щодо революції 1905-1907 рр. В Росії
- •Піднесення українського національного руху та його вплив на процес становлення національних партій.
- •Причини поразки і підсумки першої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Вплив першої російської революції на світовий визвольний рух на початку XX ст.
- •Особливості та результати антифеодальних революцій в ряді країн Європи, Азії та Латинської Америки.
- •Вплив буржуазних революцій початку XX ст. На піднесення антиколоніальної боротьби.
- •Боротьба провідних країн за світове лідерство та формування блокової системи міжнародних відносин. Створення військово-політичних союзів.
- •Локальні війни початку XX ст. - пролог першої світової війни.
- •3. Балканські війни 1912-1913 рр.
- •Початок першої світової війни, її причини і характер, ставлення до війни різних класів і політичних партій.
- •Назрівання революційної ситуації в європейських країнах в умовах першої світової війни, її ознаки.
- •Лютнева демократична революція 1917р. В Росії. Формування двовладдя та його суть.
- •Альтернативи суспільного розвитку Росії після Лютневої демократичної революції 1917р. В Росії.
- •Три кризи Тимчасового уряду, їх вплив на розвиток політичної ситуації в Росії в умовах двовладдя.
- •Жовтневий переворот у Петрограді: його сучасні оцінки.
- •Вплив жовтневих подій у Росії на розвиток політичних процесів у світі.
- •Крах імперії Габсбургів і утворення на її теренах самостійних демократичних держав
- •Піднесення робітничого руху в країнах Заходу після першої світової війни.
- •Вплив першої світової війни на піднесення національно-визвольної боротьби колоніальних і залежних країн.
- •Політичне становище в Україні після перемоги Липневої буржуазно-демократичної революції в Росії. Утворення Центральної Ради, програма її діяльності.
- •Геополітичні зміни в світі після і світової війни.
- •Процес складання Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин, її суперечності
- •Нова розстановка сил у Європі після першої світова війни. Зростання ролі та впливу сша на світову політику після першої світової війни.
- •Характер політичних взаємовідносин західних держав і Радянської держави на початку 20-х рр.
- •Загострення суперечностей у капіталістичному світі в 20-х -поч. 30-х рр.
- •Особливості суспільно-політичного розвитку провідних країн азіатсько-тихоокеанського регіону в 20-х -поч. 30-х рр.
- •Причини, особливості світової економічної кризи 1929-1933 рр. Та її вплив на соціально-політичні процеси в світі в 30-ті роки.
- •Виникнення фашистського руху, його поширення у світі у 30-ті рр.
- •Суспільно-політична криза радянської системи у 1920-1921 рр. Нова економічна політика, її суть та результати впровадження.
- •Відхід від принципів неПу в 1927-1928 рр. Становлення командно-адміністративної системи управління господарством.
- •Соціально-економічний розвиток радянського суспільства в 30-ті рр.: радянська модель індустріалізації та політика насильницької колективізації.
- •Загострення міжнародних відносин у 30-ті рр. Політика Західних країн „умиротворення" агресора.
- •Боротьба за створення системи колективної безпеки напередодні другої світової війни.
- •Пакт про ненапад між срср та Німеччиною 1939р., таємний протокол до нього, їх вплив на подальший розвиток подій.
- •Початок II світової війни. Причини, характер і періодизація другої світової війни.
- •Велика Вітчизняна війна: її характер і цілі.
- •Процес складання антигітлерівської коаліції в ході II світової війни.
- •Рух опору в окупованих нацистами країнах, його роль в послабленні фашистського блоку.
- •Корінний перелом 1943р. Та його вплив на хід Другої світової війни.
- •Тегеранська конференція глав урядів трьох великих держав. Проблема відкриття другого фронту в роки Другої світової війни.
- •3Авершення II світової війни. Розкрийте роль Радянського Союзу в перемозі над фашистською коаліцією в Другій світовій війні.
- •Політичні підсумки та уроки Другої світової війни.
- •Утворення оон, структура і мета її діяльності. Роль України в її утворенні.
- •Суть „Плану Маршала", його вплив на економічне відродження країн Західної Європи.
- •Становлення соціалістичного тоталітаризму в країнах Східної і Південно-Східної Європи. Роль срср в утвердженні тоталітаризму в Східній і Південно-Східної Європі.
- •Наростання кризових явищ в економічному й суспільно-політичному житті соціалістичних країн після іі світової війни
- •Геополітичні зміни у світі після Другої світової війни.
- •Загострення суперництва двох наддержав срср і сша за лідерство у повоєнному світі. „Доктрина Трумена".
- •Роль великих держав у розв'язанні „холодної війни". Утворення військово-політичних блоків та їх цілі.
- •Берлінська та Карибська кризи, їх врегулювання і політичні уроки для світу.
- •Радянсько-американські зустрічі на найвищому рівні в першій половині 70-х років та їх вплив на розрядку міжнародної напруженості.
- •Загальноєвропейська нарада з проблем безпеки та співробітництва в Європі.
- •"Нова східна політика" канцлера фрн Віллі Брандта, її роль у нормалізації відносин європейських держав.
- •Нове загострення американсько-радянських відносин наприкінці 70-х - початку 80-х рр., його причини.
- •Причини й етапи деколонізації після Другої світової війни.
- •Передумови економічного зростання в Японії після другої світової війни. „Японське економічне диво".
- •Основні напрямки економічної перебудови в Японії у 80-х рр. Сучасні економічні процеси.
- •Внутрішньополітична криза в Японії наприкінці XX ст.. Зовнішня політика Японії.
- •Розгортання в кнр будівництва „соціалізму з китайською специфікою".
- •Політика "реформ і зовнішньої відкритості". Економічна політика сучасного Китаю.
- •Зовнішня політика кнр. Нова роль Китаю на міжнародній арені.
- •Радянсько-американські відносини другої половини 80-х - початку 90-х рр. Та їх вплив на світові процеси.
- •Демократизація радянського суспільства та її значення для європейських країн.
- •Загальноєвропейський процес у другій половині 80-х рр.
- •Демократичні революції 1989-1990 рр. В соціалістичних країнах Східної Європи та їх особливості та результати.
- •Серпневі події 1991р. У Москві та їх політичні наслідки для України.
- •Міжнародні наслідки розпаду срср і розвалу світової системи соціалізму.
- •Докорінні зміни балансу сил у світі після закінчення „холодної війни .
- •Посилення імперських амбіцій сша на початку XXI ст.
- •Політика глобалізації сша, її вплив на міждержавні відносини.
- •Терористичні акти у сша та в країнах Західної Європи на початку XXI ст. Та їх наслідки.
- •Прискорення процесу інтеграції західноєвропейських країн на рубежі xх-ххі ст.. Вступ до єс нових країн.
- •Політичні кризи в ряді країн снд на початку XXI ст.., їх причини.
- •Розкрийте суть й історичне значення проголошення Декларації про державний суверенітет України 1990р. Й Акту про державну незалежність України 1991р.
- •Проблеми входження України до загальноєвропейських структур.
- •Перші кроки державотворення в Україні. Трансформації її політичної системи
- •Конституційний процес в Україні Прийняття Конституції України, її значення.
- •Політика Горбачова.
Загальноєвропейський процес у другій половині 80-х рр.
На середину 80-х років країни-члени ЄЕС прийшли до висновку, що ЄЕС як суто економічна структура вже себе вичерпала і готова поширити свою сферу впливу на всі сфери буття людини (окрім військової).У 1986 році в еволюції ЄЕС відбулася дуже важлива подія, яка заклала підвалини того, що на сьогодні називається Європейським Союзом: 17 лютого 1986 року підписується Єдиний європейський акт. Він став першим кроком на шляху до економічного союзу. В ньому мова йшла про уніфікацію більш ніж 300 норм внутрішнього законодавства. Крім того, цей договір привніс такі нововведення:
формалізував Європейське політичне співробітництво, Європейську валютну систему та Європейську раду;
до компетенції ЄС було додано 6 нових галузей: єдиний ринок, валютне співробітництво, соціальна політика, зв’язки, науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, стандарти захисту навколишнього середовища;
розширено повноваження Європейського парламента: Європейська рада тепер могла подолати вето Європарламенту в питання єдиного ринку лише одностайно;
в Європейській раді було введено принцип голосування простою більшістю, скасовано принцип національного вето в більшості питань стосовно єдиного ринку;
країни-члени погодились приймати спільні принципи та стандарти в різних аспектах, від податків до найму на роботу, від здоров’я до захисту середовища;
було створено Суд першої інстанції для розгляду справ фізичних осіб, організацій та корпорацій.
Було також встановлено термін до 1 січня 1993 року для створення “єдиної Європи”.
У 1986 році також починаються переговори про підписання нового документу, який би інституціоналізував повне об’єднання Європи (ця ідея знайшла втілення у Маастрихтському договорі).
Демократичні революції 1989-1990 рр. В соціалістичних країнах Східної Європи та їх особливості та результати.
Назріваюча протягом довгого часу криза наприкінці 80-х років охопила всі країни Центральної і Південно-Східної Європи. Вона проявилася в економічній;, політичній, ідеологічній і моральній сферах о Політичне банкрутство керівництва правлячих партій, невправність адміністративно-командних методів управління і небажання більшості населення жити в умовах тоталітарного режиму — все це зумовило виникнення своєрідної революційної ситуації в країнах Центральної та Південно-Східної Європи. В різних державах вона складалась і розвивалась неоднаково. Але загальним для всіх країн було прагнення ліквідувати монопольну владу правлячих партій, встановити демократичну форму правління і на основі широкої демократії обновити соціально-економічне й політичне життя суспільства.
Форми та методи демократичних революцій були різними — від "ніжної", спокійної революції в Чехо-Словаччині до кривавих зіткнень в Румунії, що призвели до численних жертв- Боротьба була спрямована на ліквідацію державного, тоталітарно-бюрократичного "соціалізму", який повністю дискредитував себе в країнах Центральної і Південно-Східної Європи наприкінці 80-х років.
Революції розгорталися майже одночасно. Це пояснювалось, по-перше, зрілістю передумов та високим ступенем соціальної напруги в усіх цих країнах і, по-друге, розумінням того, що СРСР не втручатиметься у справи своїх західних сусідів: не надаватиме підтримку консервативним силам, які намагались загальмувати демократичний процес.
Найбільш активно проявилися виступи проти авторитарно-бюрократичних режимів у Польщі та Угорщині. У червні 1989 р. на виборах до Сейму Польщі зазнала поразки Польська об'єднана робітнича партія (ПОРП). Вперше в історії уряд соціалістичної країни очолив безпартійний політичний діяч. Ним став один з активних діячів профспілкового об'єднання "Солідарність" Т. Мозовецький. Представник ПОРП В. Ярузельський тоді ще залишався президентом країни, але наприкінці І990 р. на загальних виборах президентом Польщі був обраний лідер "Солідарності" Лех Валєнса. Формування нового уряду було доручено представникові "Солідарності" Я. Бєлецькому. Із конституції виключається стаття "Про керівну і спрямовуючу роль ПОРП", а в січні 1990 р, ця партія зовсім перестала існувати. Новою назвою держави стала Республіка Польща. Крім того, в країні відбулися соціально-економічні зміни,, Була відновлена ринкова економіка, велику роль починають відігравати приватні підприємства.
Серйозні політичні зміни відбулись у другій половині 1989 р„ і в Угорщині» Із конституції країни була виключена стаття про керівну роль Угорської соціалістичної робітничої партії (УСРП), з якої пізніше виокремилася Угорська соціалістична партія (УСП). Протягом короткого часу з'являється низка нових партій. Найбільш впливові серед них — Угорський демократичний форум (УДФ), Союз вільних демократів (СВД) і Незалежна партія дрібних господарів (НПДГ). Ліві сили поступово втрачали свої позиції. 25 березня 1990 р„ на виборах до парламенту перемогу здобули опозиційні партії (УДФ — 25% голосів; СВД — 20%; НПДГ — 13%). Уряд сформував лідер УДФ Й. Антала, який впроваджував політику розвитку ринкових механізмів; чітко визначалися європейські орієнтири зовнішньої політики. Назву країни було змінено на Угорську Республіку. У жовтні 1989 р., невдовзі після офіційного святкування 40-річчя Німецької Демократичної Республіки, масові виступи, демонстрації в Берліні та Лейпцигу примусили піти у відставку керівництво країни на чолі з Е. Хонеккером. Він заявив про своє рішення 18 жовтня на пленумі ЦК Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН), а 7 листопада пішов у відставку уряд НДР у повному складі. Змінилося ставлення до ФРН. 9 листопада 1989 р. уряд НДР прийняв рішення про відкриття своїх західних кордонів для вільних поїздок до ФРН — у Західний Берлін, "Берлінська стіна" перестала
виконувати свої функції СЄПН була реорганізована і змінила назву на Партію демократичного соціалізму (ПДС). Створювались нові партії та організації. На виборах до Народної палати НДР (18 березня
1990 р.) Перемогу ЗДОбуЛИ ОПОЗИЦІЙНІ СИЛИ. БІЛЬШІСТЬ голосів отримав Християнсько-демократичний союз (40,9%)- У німецькому суспільстві розгорнулася гостра полеміка з питань про строки, методи і форми об'єднання ФРН і НДР. З жовтня 1990 р. НДР перестала існувати як держава, відбулося об'єднання Німеччини,
