- •Історія сучасного світу, її місце в гуманітарному знанні.
- •Предмет і завдання курсу.
- •Методологічні принципи, методи вивчення історії сучасного світу.
- •3Ародження робітничого руху в країнах Заходу, його еволюція й ідейно-політичні течії. І Інтернаціонал.
- •Становлення соціал-демократичних партій у країнах Західної Європи, їх роль у суспільно-політичному житті. Іі Інтернаціонал.
- •Реформізм в міжнародному соціал-демократичному русі, його ідейний розкол. Е. Бернштейн.
- •Особливості капіталістичної еволюції Росії в др. Пол. XIX- початку XX ст.
- •Основні напрямки розвитку суспільно-політичних течій в Росії у пореформений період.
- •Становлення та розвиток соціал-демократичного. Руху. В Росії, його основні напрями
- •Передумови та початок революції 1905-1907 рр. Її характер, рушійні сили та основні етапи.
- •Особливості російської революції 1905-1907 рр. Її відмінність від буржуазних революцій в країнах Заходу.
- •Охарактеризуйте стратегічні та тактичні настанова партій різних політичних таборів щодо революції 1905-1907 рр. В Росії
- •Піднесення українського національного руху та його вплив на процес становлення національних партій.
- •Причини поразки і підсумки першої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Вплив першої російської революції на світовий визвольний рух на початку XX ст.
- •Особливості та результати антифеодальних революцій в ряді країн Європи, Азії та Латинської Америки.
- •Вплив буржуазних революцій початку XX ст. На піднесення антиколоніальної боротьби.
- •Боротьба провідних країн за світове лідерство та формування блокової системи міжнародних відносин. Створення військово-політичних союзів.
- •Локальні війни початку XX ст. - пролог першої світової війни.
- •3. Балканські війни 1912-1913 рр.
- •Початок першої світової війни, її причини і характер, ставлення до війни різних класів і політичних партій.
- •Назрівання революційної ситуації в європейських країнах в умовах першої світової війни, її ознаки.
- •Лютнева демократична революція 1917р. В Росії. Формування двовладдя та його суть.
- •Альтернативи суспільного розвитку Росії після Лютневої демократичної революції 1917р. В Росії.
- •Три кризи Тимчасового уряду, їх вплив на розвиток політичної ситуації в Росії в умовах двовладдя.
- •Жовтневий переворот у Петрограді: його сучасні оцінки.
- •Вплив жовтневих подій у Росії на розвиток політичних процесів у світі.
- •Крах імперії Габсбургів і утворення на її теренах самостійних демократичних держав
- •Піднесення робітничого руху в країнах Заходу після першої світової війни.
- •Вплив першої світової війни на піднесення національно-визвольної боротьби колоніальних і залежних країн.
- •Політичне становище в Україні після перемоги Липневої буржуазно-демократичної революції в Росії. Утворення Центральної Ради, програма її діяльності.
- •Геополітичні зміни в світі після і світової війни.
- •Процес складання Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин, її суперечності
- •Нова розстановка сил у Європі після першої світова війни. Зростання ролі та впливу сша на світову політику після першої світової війни.
- •Характер політичних взаємовідносин західних держав і Радянської держави на початку 20-х рр.
- •Загострення суперечностей у капіталістичному світі в 20-х -поч. 30-х рр.
- •Особливості суспільно-політичного розвитку провідних країн азіатсько-тихоокеанського регіону в 20-х -поч. 30-х рр.
- •Причини, особливості світової економічної кризи 1929-1933 рр. Та її вплив на соціально-політичні процеси в світі в 30-ті роки.
- •Виникнення фашистського руху, його поширення у світі у 30-ті рр.
- •Суспільно-політична криза радянської системи у 1920-1921 рр. Нова економічна політика, її суть та результати впровадження.
- •Відхід від принципів неПу в 1927-1928 рр. Становлення командно-адміністративної системи управління господарством.
- •Соціально-економічний розвиток радянського суспільства в 30-ті рр.: радянська модель індустріалізації та політика насильницької колективізації.
- •Загострення міжнародних відносин у 30-ті рр. Політика Західних країн „умиротворення" агресора.
- •Боротьба за створення системи колективної безпеки напередодні другої світової війни.
- •Пакт про ненапад між срср та Німеччиною 1939р., таємний протокол до нього, їх вплив на подальший розвиток подій.
- •Початок II світової війни. Причини, характер і періодизація другої світової війни.
- •Велика Вітчизняна війна: її характер і цілі.
- •Процес складання антигітлерівської коаліції в ході II світової війни.
- •Рух опору в окупованих нацистами країнах, його роль в послабленні фашистського блоку.
- •Корінний перелом 1943р. Та його вплив на хід Другої світової війни.
- •Тегеранська конференція глав урядів трьох великих держав. Проблема відкриття другого фронту в роки Другої світової війни.
- •3Авершення II світової війни. Розкрийте роль Радянського Союзу в перемозі над фашистською коаліцією в Другій світовій війні.
- •Політичні підсумки та уроки Другої світової війни.
- •Утворення оон, структура і мета її діяльності. Роль України в її утворенні.
- •Суть „Плану Маршала", його вплив на економічне відродження країн Західної Європи.
- •Становлення соціалістичного тоталітаризму в країнах Східної і Південно-Східної Європи. Роль срср в утвердженні тоталітаризму в Східній і Південно-Східної Європі.
- •Наростання кризових явищ в економічному й суспільно-політичному житті соціалістичних країн після іі світової війни
- •Геополітичні зміни у світі після Другої світової війни.
- •Загострення суперництва двох наддержав срср і сша за лідерство у повоєнному світі. „Доктрина Трумена".
- •Роль великих держав у розв'язанні „холодної війни". Утворення військово-політичних блоків та їх цілі.
- •Берлінська та Карибська кризи, їх врегулювання і політичні уроки для світу.
- •Радянсько-американські зустрічі на найвищому рівні в першій половині 70-х років та їх вплив на розрядку міжнародної напруженості.
- •Загальноєвропейська нарада з проблем безпеки та співробітництва в Європі.
- •"Нова східна політика" канцлера фрн Віллі Брандта, її роль у нормалізації відносин європейських держав.
- •Нове загострення американсько-радянських відносин наприкінці 70-х - початку 80-х рр., його причини.
- •Причини й етапи деколонізації після Другої світової війни.
- •Передумови економічного зростання в Японії після другої світової війни. „Японське економічне диво".
- •Основні напрямки економічної перебудови в Японії у 80-х рр. Сучасні економічні процеси.
- •Внутрішньополітична криза в Японії наприкінці XX ст.. Зовнішня політика Японії.
- •Розгортання в кнр будівництва „соціалізму з китайською специфікою".
- •Політика "реформ і зовнішньої відкритості". Економічна політика сучасного Китаю.
- •Зовнішня політика кнр. Нова роль Китаю на міжнародній арені.
- •Радянсько-американські відносини другої половини 80-х - початку 90-х рр. Та їх вплив на світові процеси.
- •Демократизація радянського суспільства та її значення для європейських країн.
- •Загальноєвропейський процес у другій половині 80-х рр.
- •Демократичні революції 1989-1990 рр. В соціалістичних країнах Східної Європи та їх особливості та результати.
- •Серпневі події 1991р. У Москві та їх політичні наслідки для України.
- •Міжнародні наслідки розпаду срср і розвалу світової системи соціалізму.
- •Докорінні зміни балансу сил у світі після закінчення „холодної війни .
- •Посилення імперських амбіцій сша на початку XXI ст.
- •Політика глобалізації сша, її вплив на міждержавні відносини.
- •Терористичні акти у сша та в країнах Західної Європи на початку XXI ст. Та їх наслідки.
- •Прискорення процесу інтеграції західноєвропейських країн на рубежі xх-ххі ст.. Вступ до єс нових країн.
- •Політичні кризи в ряді країн снд на початку XXI ст.., їх причини.
- •Розкрийте суть й історичне значення проголошення Декларації про державний суверенітет України 1990р. Й Акту про державну незалежність України 1991р.
- •Проблеми входження України до загальноєвропейських структур.
- •Перші кроки державотворення в Україні. Трансформації її політичної системи
- •Конституційний процес в Україні Прийняття Конституції України, її значення.
- •Політика Горбачова.
Вплив жовтневих подій у Росії на розвиток політичних процесів у світі.
Перша світова війна стала суворим випробуванням для Росії. Значну частину країни було окуповано ворогом, внаслідок чого загальні втрати промислового потенціалу досягли 20%. 1917 р. війна коштувала Росії ЗО млрд крб., третину цих витрат становили зарубіжні кредити. Величезні маси населення бідували, голодували. Становище трудящих дедалі гіршало, класові суперечності поглиблювались.
Все це зумовило піднесення революційної активності трудящих, які в лютому 1917 р. спромоглися скинути царя, ліквідувати самодержавний лад і проголосити парламентську республіку. Владу в країні здійснював Тимчасовий уряд, який продовжував чійну, проте більшовицький переворот у жовтні 1917 р. зумовив вихід Росії з війни, оскільки, прийшовши до влади, більшовики оголосили "мир Яіез анексій і контрибуцій", тобто без територіальних надбань та без грошової компенсації за втрати.
5 грудня 1917 р. між Росією та Центральними державами було підписано перемир'я й розпочато мирні переговори. В ході переговорів більшовики були змушені визнати незалежність УНР, яка ще раніше, 27 січня 1918 р., уклала мирну угоду з союзом Центральних держав, пристати на висунуті австро-німецькі вимоги й поступитися величезними територіями (Польща, Прибалтика, Фінляндія, Україна, Донська область ), віддати німцям Чорноморський флот.
За умовами миру, німці окупували понад 1 млн кв. км території колишньої Російської імперії, на якій проживало 62 млн чоловік населення, видобувалося 3/4 російської залізної руди і вугілля, розміщувалося 1/2 її промислового потенціалу, 1/3 посівних площ. Такою ціною більшовицька Росія вийшла з війни.
Коли на Заході дізналися про підписання сепаратного миру й односторонній вихід Росії з війни, лідери Великої Британії і Франції були в стані, близькому до розпачу. Німецька сторона вважала, що тепер, нарешті, зможе забезпечити собі перемогу в Європі.
Крах імперії Габсбургів і утворення на її теренах самостійних демократичних держав
Звістка про початок війни зустріли з ентузіазмом. Небезпека наступу російської армії згуртувала австрійців, війну підтримали навіть соціал-демократи.
Офіційна й неофіційна пропаганда піднімала волю до перемоги і значною мірою пригасила міжнаціональні суперечності.
Єдність держави забезпечувалася жорсткою військовою диктатурою, незадоволених примушували підкорятися. Тільки в Чехії війна не викликала особливого захоплення. Всі ресурси монархії були мобілізовані на досягнення перемоги, проте керівництво діяло вкрай неефективно.
Військові невдачі на початку війни підірвали дух армії і населення. Потоки біженців спрямувалися з районів військових дій до Відня і інших міст.
Багато суспільних будівель було переобладнано у шпиталі. Вступ Італії до війни проти монархії у травні 1915 року посилив військовий запал, особливо серед словенців. Коли територіальні претензії Румунії до Австро-Угорщини були знехтувані, Бухарест перейшов на сторону Антанти.
Саме в той момент, коли румунські армії відступали, помер вісімдесятирічний цісар Франц Йосип. Новий правитель, молодий Карл I, людина з обмеженими здібностями, відчужив людей, на яких спирався його попередник. В 1917 році Карл скликав рейхсрат. Представники національних меншин зажадали реформування імперії.
Одні добивалися автономії для своїх народів, інші наполягали на повному відділенні. Патріотичні настрої примушували чехів дезертирувати з армії, а чеський бунтівник Карел Крамарж був засуджений до смерті по звинуваченню в державній зраді, але потім помилуваний. У липні 1917 року цісар оголосив амністію політичним в'язням.
Цей жест примирення понизив його авторитет серед войовничо налаштованих австро-німців: монарху дорікали в надмірній м'якості.
Ще до вступу Карла на трон австрійські соціал-демократи розділилися на прихильників й супротивників війни. Лідер пацифістів Фрідріх Адлер, син Віктора Адлера, в жовтні 1916 року вбив австрійського прем'єр-міністра, графа Карла Штюргка.
На суді Адлер виступив з різкою критикою уряду. Засуджений до тривалого тюремного ув'язнення, він був звільнений після революції в листопаді 1918 року.
Низький врожай зернових, зниження поставок продовольства до Австрії з Угорщини й блокада з боку країн Антанти прирекли рядових австрійців-городян на позбавлення й тяготи.
В січні 1918 року робітники військових заводів оголосили страйк і повернулися до роботи тільки після того, як уряд обіцяв поліпшити умови їх життя і праці. В лютому спалахнув бунт на військово-морській базі в Которі, учасники якого підняли червоний прапор.
Влада жорстоко придушила безладдя і стратила бунтарів.
Серед народів імперії росли настрої сепаратизму. На початку війни за кордоном були створені патріотичні комітети чехів та словаків (на чолі з Томашем Масаріком), поляків і південних слов'ян. Ці комітети вели агітацію в країнах Антанти і Америки за національну незалежність своїх народів, добиваючись підтримки від офіційних і приватних кругів. В 1919 році держави Антанти і США визнали ці емігрантські групи як уряди де-факто.
В жовтні 1918 національні ради всередині Австрії один за іншим оголошували про незалежність земель і територій. Обіцянка цісаря Карла реформувати австрійську конституцію на основі принципів федералізму прискорила процес розпаду.
У Відні австро-німецькі політики створили тимчасовий уряд Німецької Австрії, а соціал-демократи агітували за республіку.
Карл I відрікся від влади 11 листопаду 1918 року. Наступного дня була проголошена Австрійська Республіка.