- •Історія сучасного світу, її місце в гуманітарному знанні.
- •Предмет і завдання курсу.
- •Методологічні принципи, методи вивчення історії сучасного світу.
- •3Ародження робітничого руху в країнах Заходу, його еволюція й ідейно-політичні течії. І Інтернаціонал.
- •Становлення соціал-демократичних партій у країнах Західної Європи, їх роль у суспільно-політичному житті. Іі Інтернаціонал.
- •Реформізм в міжнародному соціал-демократичному русі, його ідейний розкол. Е. Бернштейн.
- •Особливості капіталістичної еволюції Росії в др. Пол. XIX- початку XX ст.
- •Основні напрямки розвитку суспільно-політичних течій в Росії у пореформений період.
- •Становлення та розвиток соціал-демократичного. Руху. В Росії, його основні напрями
- •Передумови та початок революції 1905-1907 рр. Її характер, рушійні сили та основні етапи.
- •Особливості російської революції 1905-1907 рр. Її відмінність від буржуазних революцій в країнах Заходу.
- •Охарактеризуйте стратегічні та тактичні настанова партій різних політичних таборів щодо революції 1905-1907 рр. В Росії
- •Піднесення українського національного руху та його вплив на процес становлення національних партій.
- •Причини поразки і підсумки першої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Вплив першої російської революції на світовий визвольний рух на початку XX ст.
- •Особливості та результати антифеодальних революцій в ряді країн Європи, Азії та Латинської Америки.
- •Вплив буржуазних революцій початку XX ст. На піднесення антиколоніальної боротьби.
- •Боротьба провідних країн за світове лідерство та формування блокової системи міжнародних відносин. Створення військово-політичних союзів.
- •Локальні війни початку XX ст. - пролог першої світової війни.
- •3. Балканські війни 1912-1913 рр.
- •Початок першої світової війни, її причини і характер, ставлення до війни різних класів і політичних партій.
- •Назрівання революційної ситуації в європейських країнах в умовах першої світової війни, її ознаки.
- •Лютнева демократична революція 1917р. В Росії. Формування двовладдя та його суть.
- •Альтернативи суспільного розвитку Росії після Лютневої демократичної революції 1917р. В Росії.
- •Три кризи Тимчасового уряду, їх вплив на розвиток політичної ситуації в Росії в умовах двовладдя.
- •Жовтневий переворот у Петрограді: його сучасні оцінки.
- •Вплив жовтневих подій у Росії на розвиток політичних процесів у світі.
- •Крах імперії Габсбургів і утворення на її теренах самостійних демократичних держав
- •Піднесення робітничого руху в країнах Заходу після першої світової війни.
- •Вплив першої світової війни на піднесення національно-визвольної боротьби колоніальних і залежних країн.
- •Політичне становище в Україні після перемоги Липневої буржуазно-демократичної революції в Росії. Утворення Центральної Ради, програма її діяльності.
- •Геополітичні зміни в світі після і світової війни.
- •Процес складання Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин, її суперечності
- •Нова розстановка сил у Європі після першої світова війни. Зростання ролі та впливу сша на світову політику після першої світової війни.
- •Характер політичних взаємовідносин західних держав і Радянської держави на початку 20-х рр.
- •Загострення суперечностей у капіталістичному світі в 20-х -поч. 30-х рр.
- •Особливості суспільно-політичного розвитку провідних країн азіатсько-тихоокеанського регіону в 20-х -поч. 30-х рр.
- •Причини, особливості світової економічної кризи 1929-1933 рр. Та її вплив на соціально-політичні процеси в світі в 30-ті роки.
- •Виникнення фашистського руху, його поширення у світі у 30-ті рр.
- •Суспільно-політична криза радянської системи у 1920-1921 рр. Нова економічна політика, її суть та результати впровадження.
- •Відхід від принципів неПу в 1927-1928 рр. Становлення командно-адміністративної системи управління господарством.
- •Соціально-економічний розвиток радянського суспільства в 30-ті рр.: радянська модель індустріалізації та політика насильницької колективізації.
- •Загострення міжнародних відносин у 30-ті рр. Політика Західних країн „умиротворення" агресора.
- •Боротьба за створення системи колективної безпеки напередодні другої світової війни.
- •Пакт про ненапад між срср та Німеччиною 1939р., таємний протокол до нього, їх вплив на подальший розвиток подій.
- •Початок II світової війни. Причини, характер і періодизація другої світової війни.
- •Велика Вітчизняна війна: її характер і цілі.
- •Процес складання антигітлерівської коаліції в ході II світової війни.
- •Рух опору в окупованих нацистами країнах, його роль в послабленні фашистського блоку.
- •Корінний перелом 1943р. Та його вплив на хід Другої світової війни.
- •Тегеранська конференція глав урядів трьох великих держав. Проблема відкриття другого фронту в роки Другої світової війни.
- •3Авершення II світової війни. Розкрийте роль Радянського Союзу в перемозі над фашистською коаліцією в Другій світовій війні.
- •Політичні підсумки та уроки Другої світової війни.
- •Утворення оон, структура і мета її діяльності. Роль України в її утворенні.
- •Суть „Плану Маршала", його вплив на економічне відродження країн Західної Європи.
- •Становлення соціалістичного тоталітаризму в країнах Східної і Південно-Східної Європи. Роль срср в утвердженні тоталітаризму в Східній і Південно-Східної Європі.
- •Наростання кризових явищ в економічному й суспільно-політичному житті соціалістичних країн після іі світової війни
- •Геополітичні зміни у світі після Другої світової війни.
- •Загострення суперництва двох наддержав срср і сша за лідерство у повоєнному світі. „Доктрина Трумена".
- •Роль великих держав у розв'язанні „холодної війни". Утворення військово-політичних блоків та їх цілі.
- •Берлінська та Карибська кризи, їх врегулювання і політичні уроки для світу.
- •Радянсько-американські зустрічі на найвищому рівні в першій половині 70-х років та їх вплив на розрядку міжнародної напруженості.
- •Загальноєвропейська нарада з проблем безпеки та співробітництва в Європі.
- •"Нова східна політика" канцлера фрн Віллі Брандта, її роль у нормалізації відносин європейських держав.
- •Нове загострення американсько-радянських відносин наприкінці 70-х - початку 80-х рр., його причини.
- •Причини й етапи деколонізації після Другої світової війни.
- •Передумови економічного зростання в Японії після другої світової війни. „Японське економічне диво".
- •Основні напрямки економічної перебудови в Японії у 80-х рр. Сучасні економічні процеси.
- •Внутрішньополітична криза в Японії наприкінці XX ст.. Зовнішня політика Японії.
- •Розгортання в кнр будівництва „соціалізму з китайською специфікою".
- •Політика "реформ і зовнішньої відкритості". Економічна політика сучасного Китаю.
- •Зовнішня політика кнр. Нова роль Китаю на міжнародній арені.
- •Радянсько-американські відносини другої половини 80-х - початку 90-х рр. Та їх вплив на світові процеси.
- •Демократизація радянського суспільства та її значення для європейських країн.
- •Загальноєвропейський процес у другій половині 80-х рр.
- •Демократичні революції 1989-1990 рр. В соціалістичних країнах Східної Європи та їх особливості та результати.
- •Серпневі події 1991р. У Москві та їх політичні наслідки для України.
- •Міжнародні наслідки розпаду срср і розвалу світової системи соціалізму.
- •Докорінні зміни балансу сил у світі після закінчення „холодної війни .
- •Посилення імперських амбіцій сша на початку XXI ст.
- •Політика глобалізації сша, її вплив на міждержавні відносини.
- •Терористичні акти у сша та в країнах Західної Європи на початку XXI ст. Та їх наслідки.
- •Прискорення процесу інтеграції західноєвропейських країн на рубежі xх-ххі ст.. Вступ до єс нових країн.
- •Політичні кризи в ряді країн снд на початку XXI ст.., їх причини.
- •Розкрийте суть й історичне значення проголошення Декларації про державний суверенітет України 1990р. Й Акту про державну незалежність України 1991р.
- •Проблеми входження України до загальноєвропейських структур.
- •Перші кроки державотворення в Україні. Трансформації її політичної системи
- •Конституційний процес в Україні Прийняття Конституції України, її значення.
- •Політика Горбачова.
Серпневі події 1991р. У Москві та їх політичні наслідки для України.
Вранці 19 серпня 1991 р. ТАРС передав інформацію про створення Державного комітету з надзвичайного становища (ДКНС), до складу якого ввійшли 8 осіб — Янаєв, Павлов, Пуго, Крючков, Язов, Стародубцев, Бакланов, Тизяков. У оголошеній заяві ДКНС було сказано, що президент СРСР не може виконувати свої обов'язки за станом здоров'я і тому вся повнота влади переходить до ДКНС. Була також оголошена програма першочергових заходів щодо відновлення правопорядку в країні. В країні вводилося надзвичайне становище (на 6 місяців), цензура. У Москву були введені військові частини. Але з перших днів перевороту активний опір ДКНС виявили Президент Росії Б. Єльцин, передова частина населення Москви та найбільших промислових центрів (Ленінграда та ін„). В армійському керівництві також стався розкол: частина військових на чолі з Шапошниковим, Грачовим виступили проти застосування військ у політичній авантюрі. Введені до столиці війська також не виявляли рішучості діяти проти мирного населення, яке виступило на захист штабу демократичних' сил — будинку парламенту Росії ("Білого дому"). Активний протест з боку міжнародного товариства, міжнародна ізоляція ДКНС сприяли провалу державного перевороту і перемозі сил демократії в СРСР.
20 серпня в більшості міст Росії й інших республік пройшли мітинги і демонстрації протесту. 21 серпня і організатори перевороту, зрозумівши, що більшість населення їх не підтримує, припинили виступ. Президент СРСР Горбачов повернувся до Москви. Змовників було заарештовано, .законність відновлено.
Після краху перевороту події набрали революційного характеру. Було припинено діяльність КПРС, оголошено про початок реформи КДБ із метою його остаточної ліквідації і заміни службою розвідки і контррозвідки, прийнято рішення про радикальну військову реформу.
Розпад СРСР
З 23 серпня по 1 вересня 1991 р. проголосили свою незалежність Естонія, Латвія, Україна, Молдавія, Азербайджан, Узбекистан, Киргизстан. "Но-воогарьовський процес" було зірвано.
Верховна рада Литви оголосила про відновлення державного суверенітету ще 11 березня 1990 р. і почала втілювати це рішення в життя. В січні 1991 р. Москва спробувала придушити цей процес силою, але тисячі жителів Вільнюса встали на захист незалежності. Литовці відстояли своє право жити в незалежній державі.
9 вересня 1991 р. було офіційно визнано незалежність прибалтійських держав — Латвії, Литви, Естонії. Союз скоротився до 12 республік.
1 грудня 1991 р. в Україні відбувся референдум, у ході якого громадяни практично одностайно (91% голосуючих) висловилися за незалежність республіки. Обраний президентом Л. М. Кравчук витлумачив результати референдуму як мандат на неприєднання України до нового Союзного договору. Без України Союз був неможливий. Таку позицію зайняв російський президент Єльцин. Не мислив Союзу без України і Горбачов.
8 грудня 1991 р. в урядовій резиденції "Вискулі", що в Біловезькій Пущі (біля Бреста), таємно зібралися керівники трьох республік — Білорусі, Росії й України: С. Шушкевич, Б. Єльцин, Л. Кравчук. Узгоджений на засіданні Держради варіант договору Єльцин запропонував першим підписати українському президентові, підкресливши, що свій підпис поставить після нього. За власним визнанням Кравчука, "доля договору цілком залежала від України". І він заявив категоричне "ні" Союзному договору.
Керівники Росії, України і Білорусі заявили про те, що "Союз РСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування", Потім Бо Єльцин телефонував президенту США Бушу, а С, Шушкевич — президенту Горбачову, що Радянського Союзу більше не існує,
На цій же зустрічі постало питання про підготовку нового документа, Так народилася Угода про створення Співдружності незалежних держав (СИД), підписана керівниками Росії (Б. Єльцин, Г, Бурбуліс), України (Л, Кравчук, В. Фокін), Білорусі (С, Шушкевич, В, Кебич),
А втім, у Біловезькій Пущі фактично вже сталася констатація розпаду давно не існуючого Союзу» На парламентському рівні розпочався процес законодавчого оформлення Біловезької угоди. 10 грудня 1991 р. ця угода була ратифікована Верховними Радами Білорусі й України, 12 грудня — Верховною Радою РСФСР, 13 грудня в Ашхабаді глави держав Середньої Азії та Казахстану в основному схвалили ініціативу створення СНД. На зустрічі глав держав 21 грудня в Алматі відбулося підписання Декларації 11 держав на підтримку Біловезької угоди. Виняток становили республіки Прибалтики і Грузія, що приєдналася до СНД через два роки.
Реакція М. Горбачова у цілому виявилася достатньо обережною. Після підписання алматинської Декларації перший і останній Президент СРСР 25 грудня 1991 р, о 19 годині виступив по телебаченню з заявою про припинення своєї діяльності на посаді президента»
Того ж вечора, о 19 годині 38 хвилин, у Москві над Кремлем було спущено червоний прапор із Державним гербом СРСР, а на його місце піднісся російський трибарвний прапор. Цей акт зміни державних символів поставив останню крапку в драматичній долі величезної країни, що називалася Радянським Союзом. На мітинги і демонстрації на його захист практично ніхто не вийшов.
На такому загальнополітичному фоні розгорнулася боротьба між комуністичною більшістю й опозицією у Верховній Раді УРСР навколо проекту Конституції, підготовленої комісією на чолі з Л. Кравчуком.
Проект Конституції, який за багатьма пунктами збігався з позицією Народної ради, передбачав, що Україна стане президентською республікою з двопалатним парламентом, Президент обиратиметься шляхом прямих всенародних виборів, пропонувалась назва держави — Республіка Україна. Щодо обов'язкового входження України до складу СРСР, то це положення в проекті не згадувалося. Парламентська більшість виступила з критикою проекту конституційної комісії і висунула свій проект. Комуністи наполягали на збереженні назви Українська РСР, радянської системи державного управління, на обмеженні прав Президента, на обов'язковому записі в Конституції про входження УРСР до складу СРСР.
На початку червня 1991 р. український парламент зробив черговий крок до незалежності, прийнявши постанову «Про перехід у юрисдикцію Української РСР державних підприємств і організацій союзного підпорядкування, розташованих на території республіки».