
- •Історія сучасного світу, її місце в гуманітарному знанні.
- •Предмет і завдання курсу.
- •Методологічні принципи, методи вивчення історії сучасного світу.
- •3Ародження робітничого руху в країнах Заходу, його еволюція й ідейно-політичні течії. І Інтернаціонал.
- •Становлення соціал-демократичних партій у країнах Західної Європи, їх роль у суспільно-політичному житті. Іі Інтернаціонал.
- •Реформізм в міжнародному соціал-демократичному русі, його ідейний розкол. Е. Бернштейн.
- •Особливості капіталістичної еволюції Росії в др. Пол. XIX- початку XX ст.
- •Основні напрямки розвитку суспільно-політичних течій в Росії у пореформений період.
- •Становлення та розвиток соціал-демократичного. Руху. В Росії, його основні напрями
- •Передумови та початок революції 1905-1907 рр. Її характер, рушійні сили та основні етапи.
- •Особливості російської революції 1905-1907 рр. Її відмінність від буржуазних революцій в країнах Заходу.
- •Охарактеризуйте стратегічні та тактичні настанова партій різних політичних таборів щодо революції 1905-1907 рр. В Росії
- •Піднесення українського національного руху та його вплив на процес становлення національних партій.
- •Причини поразки і підсумки першої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Вплив першої російської революції на світовий визвольний рух на початку XX ст.
- •Особливості та результати антифеодальних революцій в ряді країн Європи, Азії та Латинської Америки.
- •Вплив буржуазних революцій початку XX ст. На піднесення антиколоніальної боротьби.
- •Боротьба провідних країн за світове лідерство та формування блокової системи міжнародних відносин. Створення військово-політичних союзів.
- •Локальні війни початку XX ст. - пролог першої світової війни.
- •3. Балканські війни 1912-1913 рр.
- •Початок першої світової війни, її причини і характер, ставлення до війни різних класів і політичних партій.
- •Назрівання революційної ситуації в європейських країнах в умовах першої світової війни, її ознаки.
- •Лютнева демократична революція 1917р. В Росії. Формування двовладдя та його суть.
- •Альтернативи суспільного розвитку Росії після Лютневої демократичної революції 1917р. В Росії.
- •Три кризи Тимчасового уряду, їх вплив на розвиток політичної ситуації в Росії в умовах двовладдя.
- •Жовтневий переворот у Петрограді: його сучасні оцінки.
- •Вплив жовтневих подій у Росії на розвиток політичних процесів у світі.
- •Крах імперії Габсбургів і утворення на її теренах самостійних демократичних держав
- •Піднесення робітничого руху в країнах Заходу після першої світової війни.
- •Вплив першої світової війни на піднесення національно-визвольної боротьби колоніальних і залежних країн.
- •Політичне становище в Україні після перемоги Липневої буржуазно-демократичної революції в Росії. Утворення Центральної Ради, програма її діяльності.
- •Геополітичні зміни в світі після і світової війни.
- •Процес складання Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин, її суперечності
- •Нова розстановка сил у Європі після першої світова війни. Зростання ролі та впливу сша на світову політику після першої світової війни.
- •Характер політичних взаємовідносин західних держав і Радянської держави на початку 20-х рр.
- •Загострення суперечностей у капіталістичному світі в 20-х -поч. 30-х рр.
- •Особливості суспільно-політичного розвитку провідних країн азіатсько-тихоокеанського регіону в 20-х -поч. 30-х рр.
- •Причини, особливості світової економічної кризи 1929-1933 рр. Та її вплив на соціально-політичні процеси в світі в 30-ті роки.
- •Виникнення фашистського руху, його поширення у світі у 30-ті рр.
- •Суспільно-політична криза радянської системи у 1920-1921 рр. Нова економічна політика, її суть та результати впровадження.
- •Відхід від принципів неПу в 1927-1928 рр. Становлення командно-адміністративної системи управління господарством.
- •Соціально-економічний розвиток радянського суспільства в 30-ті рр.: радянська модель індустріалізації та політика насильницької колективізації.
- •Загострення міжнародних відносин у 30-ті рр. Політика Західних країн „умиротворення" агресора.
- •Боротьба за створення системи колективної безпеки напередодні другої світової війни.
- •Пакт про ненапад між срср та Німеччиною 1939р., таємний протокол до нього, їх вплив на подальший розвиток подій.
- •Початок II світової війни. Причини, характер і періодизація другої світової війни.
- •Велика Вітчизняна війна: її характер і цілі.
- •Процес складання антигітлерівської коаліції в ході II світової війни.
- •Рух опору в окупованих нацистами країнах, його роль в послабленні фашистського блоку.
- •Корінний перелом 1943р. Та його вплив на хід Другої світової війни.
- •Тегеранська конференція глав урядів трьох великих держав. Проблема відкриття другого фронту в роки Другої світової війни.
- •3Авершення II світової війни. Розкрийте роль Радянського Союзу в перемозі над фашистською коаліцією в Другій світовій війні.
- •Політичні підсумки та уроки Другої світової війни.
- •Утворення оон, структура і мета її діяльності. Роль України в її утворенні.
- •Суть „Плану Маршала", його вплив на економічне відродження країн Західної Європи.
- •Становлення соціалістичного тоталітаризму в країнах Східної і Південно-Східної Європи. Роль срср в утвердженні тоталітаризму в Східній і Південно-Східної Європі.
- •Наростання кризових явищ в економічному й суспільно-політичному житті соціалістичних країн після іі світової війни
- •Геополітичні зміни у світі після Другої світової війни.
- •Загострення суперництва двох наддержав срср і сша за лідерство у повоєнному світі. „Доктрина Трумена".
- •Роль великих держав у розв'язанні „холодної війни". Утворення військово-політичних блоків та їх цілі.
- •Берлінська та Карибська кризи, їх врегулювання і політичні уроки для світу.
- •Радянсько-американські зустрічі на найвищому рівні в першій половині 70-х років та їх вплив на розрядку міжнародної напруженості.
- •Загальноєвропейська нарада з проблем безпеки та співробітництва в Європі.
- •"Нова східна політика" канцлера фрн Віллі Брандта, її роль у нормалізації відносин європейських держав.
- •Нове загострення американсько-радянських відносин наприкінці 70-х - початку 80-х рр., його причини.
- •Причини й етапи деколонізації після Другої світової війни.
- •Передумови економічного зростання в Японії після другої світової війни. „Японське економічне диво".
- •Основні напрямки економічної перебудови в Японії у 80-х рр. Сучасні економічні процеси.
- •Внутрішньополітична криза в Японії наприкінці XX ст.. Зовнішня політика Японії.
- •Розгортання в кнр будівництва „соціалізму з китайською специфікою".
- •Політика "реформ і зовнішньої відкритості". Економічна політика сучасного Китаю.
- •Зовнішня політика кнр. Нова роль Китаю на міжнародній арені.
- •Радянсько-американські відносини другої половини 80-х - початку 90-х рр. Та їх вплив на світові процеси.
- •Демократизація радянського суспільства та її значення для європейських країн.
- •Загальноєвропейський процес у другій половині 80-х рр.
- •Демократичні революції 1989-1990 рр. В соціалістичних країнах Східної Європи та їх особливості та результати.
- •Серпневі події 1991р. У Москві та їх політичні наслідки для України.
- •Міжнародні наслідки розпаду срср і розвалу світової системи соціалізму.
- •Докорінні зміни балансу сил у світі після закінчення „холодної війни .
- •Посилення імперських амбіцій сша на початку XXI ст.
- •Політика глобалізації сша, її вплив на міждержавні відносини.
- •Терористичні акти у сша та в країнах Західної Європи на початку XXI ст. Та їх наслідки.
- •Прискорення процесу інтеграції західноєвропейських країн на рубежі xх-ххі ст.. Вступ до єс нових країн.
- •Політичні кризи в ряді країн снд на початку XXI ст.., їх причини.
- •Розкрийте суть й історичне значення проголошення Декларації про державний суверенітет України 1990р. Й Акту про державну незалежність України 1991р.
- •Проблеми входження України до загальноєвропейських структур.
- •Перші кроки державотворення в Україні. Трансформації її політичної системи
- •Конституційний процес в Україні Прийняття Конституції України, її значення.
- •Політика Горбачова.
Роль великих держав у розв'язанні „холодної війни". Утворення військово-політичних блоків та їх цілі.
Перемога антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні призвела до нового співвідношення сил у світі. Принципово новим явищем було зростання могутності СРСР і його перетворення на головну діючу особу всієї міжнародної політики, чому значною мірою сприяло загальне потепління всієї політичної атмосфери в Європі у цей період, оскільки Радянський Союз зробив значний внесок у розгром нацизму
Також надзвичайно зростає могутність Сполучених Штатів. Володіючи монополією на ядерну зброю і величезною армією, маючи перевагу над іншими країнами в області економіки, науки і техніки, США перетворились на наймогутнішу й найвпливовішу країну західного світу.
Основні напрямки повоєнного мирного врегулювання були накреслені союзниками ще під час війни, коли загострилися протиріччя між державами антигітлерівської коаліції. Сталінське керівництво Радянського Союзу розраховувало встановити свій контроль у країнах, звільнених радянською армією, привести до влади комуністичні уряди і таким чином створити навколо себе зону із дружніх та залежних від СРСР держав. В свою чергу, керівні діячі США при підтримці уряду Великої Британії прагнули не допустити переходу країн Центральної та Південно-Східної Європи під контроль Радянського Союзу і не дозволити поширення соціалістичних порядків на нові території. Розгромивши своїх колишніх суперників — Німеччину, Італію та Японію, — Сполучені Штати стали претендувати на світове лідерство. Президент США Г. Трумен в посланні Конгресу в грудні 1945 р. заявив: "Перемога, яку ми отримали, поклала на американський народ тягар постійної відповідальності за управління світом".
Зростання непорозумінь між західними країнами на чолі зі США та державами, які об'єднались навколо СРСР і проголосили курс на побудову соціалізму, привело до формування двох ідеологічних і воєнно-політичних блоків, які вступили у протиборство один з одним. Наступив період різкого загострення міжнародних відносин, який увійшов до історії під назвою "холодна війна". Таким чином, головними причинами "холодної війни" були:
—перетворення СРСР та США на наддержави і виникнення між ними гострих суперечностей з питань повоєнного світу;
—розкол світу та створення "соціалістичного табору" і "капіталістичного оточення";
—встановлення радянської моделі тоталітарного суспільства в країнах Східної Європи;
—боротьба за сфери впливу між СРСР та США.
Поняття "холодна війна" включає в себе пропагандистську війну, активну участь у регіональних конфліктах, боротьбу за вплив на країни "третього світу", економічну війну, технічну, гонку ракетно-ядерних та космічних озброєнь, боротьбу розвідувальних служб, ідеологічні диверсії, глобальне військове
протистояння, стратегію взаємного ядерного залякування, протистояння воєнно-політичних блоків і т; д. Хронологічно "холодну війну" можна поділити на два основних періоди: 1) 1946-1975 рр,; 2) 1979 — кінець 80-х років.,
Одним із перших пропагандистських актів холодної війни" стала промова колишнього прем'єр-міністра Великої Британії У. Черчілля, з якою він виступив 5 березня 1946 р* у Вестмінстерському коледжі м. Фултон штату Міссурі (СІЛА) в присутності президента Трумена. В цій промові У, Черчілль звинувачував Радянський Союз в агресивності і тиранії, а комуністичні партії назвав "п'ятими колонами",, що являють собою зростаючу загрозу для християнської цивілізації. Стверджуючи, що СРСР відокремив Східну Європу від усього світу "залізною завісою", Черчілль запропонував створити для боротьби проти СРСР і комунізму "асоціацію народів, які розмовляють англійською мовою", яка б володіла ядерною зброєю і могла б розраховувати на воєнну перевагу над Радянським Союзом. Ця промова вважається початком "холодної війни", Американський уряд проголосив своєю офіційною доктриною "стримування комунізму" і став широко використовувати так звану "атомну дипломатію", оскільки СРСР на той час не мав ядерної зброї. В свою чергу радянський уряд розгорнув свою політичну і пропагандистську кампанію, звинувачуючи правлячі кола СІЛА та Великої Британії в прагненні "перетворити весь світ на американську колонію". В умовах розв'язання відкритої конфронтації між колишніми союзниками відбувається пошук нових потенційних союзників, який закінчується оформленням двох протилежних один одному воєнно-політичних блоків — НАТО та Варшавського договору.
Важливим наслідком «холодної війни» стало створення воєнно-блокової системи. У період 1943-1948 рр. в країнах Східної Європи відбувався процес становлення нових політичних режимів під пильним контролем СРСР. З країнами своєї сфери впливу СРСР уклав угоди про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу. У 1947-1948 рр. ці угоди мали чітку антизахідну спрямованість. Таких двосторонніх угод було укладено 35. Вони утворювали взаємопов'язану систему. У 1948 р. в усіх країнах Східної Європи були встановлені комуністичні режими. У Західній Європі процес формування воєнно-блокової системи розпочався в березні 1948 р., коли Англія, Франція, Бельгія, Голландія і Люксембург утворили Західний Союз. Його учасники повинні були надавати військову допомогу один одному на випадок загрози їхнім інтересам. Великобританія намагалась утвердити в новоутвореному союзі своє лідерство. Об'єднане військове командування очолив англійський фельдмаршал Монтгомері.
Поштовхом до подальшого розгортання воєнно-блокової системи стала Берлінська криза влітку 1948 р. Вона була тісно пов'язана з вирішенням німецького питання. В окупованій 4-ма державами Німеччині йшли процеси, які робили неможливим її об'єднання. У радянській зоні окупації формувались органи влади, які контролювались прорадянськими діячами, які у квітні 1946 р. створили Соціалістичну єдину партію Німеччини (СЄПН). Представники США та Великобританії 2 грудня 1946 р. у Вашингтоні підписали угоду про економічне і адміністративне об'єднання американської та англійської окупаційних зон і створення так званої «Бізони». Незабаром Бізонія була об'єднана з французькою зоною окупації.
На Московській конференції Ради міністрів закордонних справ І у березні-квітні 1947 р. СРСР пропонував встановити над Руром контроль чотирьох держав. Західні держави пропонували переглянути Веймарську конституцію і розширити права окремих німецьких земель. Франція домагалась права на економічне приєднання Саарської області.