
- •Історія сучасного світу, її місце в гуманітарному знанні.
- •Предмет і завдання курсу.
- •Методологічні принципи, методи вивчення історії сучасного світу.
- •3Ародження робітничого руху в країнах Заходу, його еволюція й ідейно-політичні течії. І Інтернаціонал.
- •Становлення соціал-демократичних партій у країнах Західної Європи, їх роль у суспільно-політичному житті. Іі Інтернаціонал.
- •Реформізм в міжнародному соціал-демократичному русі, його ідейний розкол. Е. Бернштейн.
- •Особливості капіталістичної еволюції Росії в др. Пол. XIX- початку XX ст.
- •Основні напрямки розвитку суспільно-політичних течій в Росії у пореформений період.
- •Становлення та розвиток соціал-демократичного. Руху. В Росії, його основні напрями
- •Передумови та початок революції 1905-1907 рр. Її характер, рушійні сили та основні етапи.
- •Особливості російської революції 1905-1907 рр. Її відмінність від буржуазних революцій в країнах Заходу.
- •Охарактеризуйте стратегічні та тактичні настанова партій різних політичних таборів щодо революції 1905-1907 рр. В Росії
- •Піднесення українського національного руху та його вплив на процес становлення національних партій.
- •Причини поразки і підсумки першої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Вплив першої російської революції на світовий визвольний рух на початку XX ст.
- •Особливості та результати антифеодальних революцій в ряді країн Європи, Азії та Латинської Америки.
- •Вплив буржуазних революцій початку XX ст. На піднесення антиколоніальної боротьби.
- •Боротьба провідних країн за світове лідерство та формування блокової системи міжнародних відносин. Створення військово-політичних союзів.
- •Локальні війни початку XX ст. - пролог першої світової війни.
- •3. Балканські війни 1912-1913 рр.
- •Початок першої світової війни, її причини і характер, ставлення до війни різних класів і політичних партій.
- •Назрівання революційної ситуації в європейських країнах в умовах першої світової війни, її ознаки.
- •Лютнева демократична революція 1917р. В Росії. Формування двовладдя та його суть.
- •Альтернативи суспільного розвитку Росії після Лютневої демократичної революції 1917р. В Росії.
- •Три кризи Тимчасового уряду, їх вплив на розвиток політичної ситуації в Росії в умовах двовладдя.
- •Жовтневий переворот у Петрограді: його сучасні оцінки.
- •Вплив жовтневих подій у Росії на розвиток політичних процесів у світі.
- •Крах імперії Габсбургів і утворення на її теренах самостійних демократичних держав
- •Піднесення робітничого руху в країнах Заходу після першої світової війни.
- •Вплив першої світової війни на піднесення національно-визвольної боротьби колоніальних і залежних країн.
- •Політичне становище в Україні після перемоги Липневої буржуазно-демократичної революції в Росії. Утворення Центральної Ради, програма її діяльності.
- •Геополітичні зміни в світі після і світової війни.
- •Процес складання Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин, її суперечності
- •Нова розстановка сил у Європі після першої світова війни. Зростання ролі та впливу сша на світову політику після першої світової війни.
- •Характер політичних взаємовідносин західних держав і Радянської держави на початку 20-х рр.
- •Загострення суперечностей у капіталістичному світі в 20-х -поч. 30-х рр.
- •Особливості суспільно-політичного розвитку провідних країн азіатсько-тихоокеанського регіону в 20-х -поч. 30-х рр.
- •Причини, особливості світової економічної кризи 1929-1933 рр. Та її вплив на соціально-політичні процеси в світі в 30-ті роки.
- •Виникнення фашистського руху, його поширення у світі у 30-ті рр.
- •Суспільно-політична криза радянської системи у 1920-1921 рр. Нова економічна політика, її суть та результати впровадження.
- •Відхід від принципів неПу в 1927-1928 рр. Становлення командно-адміністративної системи управління господарством.
- •Соціально-економічний розвиток радянського суспільства в 30-ті рр.: радянська модель індустріалізації та політика насильницької колективізації.
- •Загострення міжнародних відносин у 30-ті рр. Політика Західних країн „умиротворення" агресора.
- •Боротьба за створення системи колективної безпеки напередодні другої світової війни.
- •Пакт про ненапад між срср та Німеччиною 1939р., таємний протокол до нього, їх вплив на подальший розвиток подій.
- •Початок II світової війни. Причини, характер і періодизація другої світової війни.
- •Велика Вітчизняна війна: її характер і цілі.
- •Процес складання антигітлерівської коаліції в ході II світової війни.
- •Рух опору в окупованих нацистами країнах, його роль в послабленні фашистського блоку.
- •Корінний перелом 1943р. Та його вплив на хід Другої світової війни.
- •Тегеранська конференція глав урядів трьох великих держав. Проблема відкриття другого фронту в роки Другої світової війни.
- •3Авершення II світової війни. Розкрийте роль Радянського Союзу в перемозі над фашистською коаліцією в Другій світовій війні.
- •Політичні підсумки та уроки Другої світової війни.
- •Утворення оон, структура і мета її діяльності. Роль України в її утворенні.
- •Суть „Плану Маршала", його вплив на економічне відродження країн Західної Європи.
- •Становлення соціалістичного тоталітаризму в країнах Східної і Південно-Східної Європи. Роль срср в утвердженні тоталітаризму в Східній і Південно-Східної Європі.
- •Наростання кризових явищ в економічному й суспільно-політичному житті соціалістичних країн після іі світової війни
- •Геополітичні зміни у світі після Другої світової війни.
- •Загострення суперництва двох наддержав срср і сша за лідерство у повоєнному світі. „Доктрина Трумена".
- •Роль великих держав у розв'язанні „холодної війни". Утворення військово-політичних блоків та їх цілі.
- •Берлінська та Карибська кризи, їх врегулювання і політичні уроки для світу.
- •Радянсько-американські зустрічі на найвищому рівні в першій половині 70-х років та їх вплив на розрядку міжнародної напруженості.
- •Загальноєвропейська нарада з проблем безпеки та співробітництва в Європі.
- •"Нова східна політика" канцлера фрн Віллі Брандта, її роль у нормалізації відносин європейських держав.
- •Нове загострення американсько-радянських відносин наприкінці 70-х - початку 80-х рр., його причини.
- •Причини й етапи деколонізації після Другої світової війни.
- •Передумови економічного зростання в Японії після другої світової війни. „Японське економічне диво".
- •Основні напрямки економічної перебудови в Японії у 80-х рр. Сучасні економічні процеси.
- •Внутрішньополітична криза в Японії наприкінці XX ст.. Зовнішня політика Японії.
- •Розгортання в кнр будівництва „соціалізму з китайською специфікою".
- •Політика "реформ і зовнішньої відкритості". Економічна політика сучасного Китаю.
- •Зовнішня політика кнр. Нова роль Китаю на міжнародній арені.
- •Радянсько-американські відносини другої половини 80-х - початку 90-х рр. Та їх вплив на світові процеси.
- •Демократизація радянського суспільства та її значення для європейських країн.
- •Загальноєвропейський процес у другій половині 80-х рр.
- •Демократичні революції 1989-1990 рр. В соціалістичних країнах Східної Європи та їх особливості та результати.
- •Серпневі події 1991р. У Москві та їх політичні наслідки для України.
- •Міжнародні наслідки розпаду срср і розвалу світової системи соціалізму.
- •Докорінні зміни балансу сил у світі після закінчення „холодної війни .
- •Посилення імперських амбіцій сша на початку XXI ст.
- •Політика глобалізації сша, її вплив на міждержавні відносини.
- •Терористичні акти у сша та в країнах Західної Європи на початку XXI ст. Та їх наслідки.
- •Прискорення процесу інтеграції західноєвропейських країн на рубежі xх-ххі ст.. Вступ до єс нових країн.
- •Політичні кризи в ряді країн снд на початку XXI ст.., їх причини.
- •Розкрийте суть й історичне значення проголошення Декларації про державний суверенітет України 1990р. Й Акту про державну незалежність України 1991р.
- •Проблеми входження України до загальноєвропейських структур.
- •Перші кроки державотворення в Україні. Трансформації її політичної системи
- •Конституційний процес в Україні Прийняття Конституції України, її значення.
- •Політика Горбачова.
Наростання кризових явищ в економічному й суспільно-політичному житті соціалістичних країн після іі світової війни
Драматично розвивалися події 1956 р. у Польщі та Угорщині. В Угорщині справа дійшла до анти-тоталітарної революції, що була придушена за допомогою військової сили.
Після подій у Польщі та Угорщині 1956 р. керівництво країн Східної Європи мусило змінити політику, щоб усунути найголовніші причини незадоволення. Було припинено масові репресії й проведено часткову реабілітацію їхніх жертв.
На початку 60-х років у більшості країн регіону було зроблено спроби провести економічні реформи. Не відмовляючись від наріжних принципів економічної системи соціалізму (пріоритет держави в економіці, планово-адміністративна система управління і розподілу матеріальних благ тощо), передбачалося надати підприємствам відносну економічну самостійність. Проте, зберігаючи державну власність, партійно-бюрократична номенклатура забезпечувала можливість повного підкорення всіх сфер життя своїм інтересам.
З другої половини 60-х років (а інколи й дещо раніше) резерви, що забезпечували можливості екстенсивного розвитку країн Східної Європи, виявилися значною мірою вичерпаними, що відбилось у падінні прибутку та уповільненні темпів розвитку економіки.
Криза у Чехо-Словаччині (1968-1969 рр.), або "Празька весна" стала одним з найважливіших і доленосних періодів для народів Східної Європи у повоєнні часи.
Загальна криза тоталітарного режиму виявила себе також у Польщі в подіях 1968 і 1970 рр.
Після поразки "Празької весни", подій у Польщі, Югославії почалося посилення тоталітарних режимів у Східній Європі. Економічні реформи практично зупинилися, ринкові стосунки, що зароджувались, або ліквідовувались, або вкрай обмежувались. Активізувався дисидентський рух. Відставання від розвинутих країн Заходу зростало. Для придушення невдоволення правлячі компартії зміцнювали армії, органи внутрішніх справ, держбезпеки.
Загальна криза системи наростала.
АБО
Смерть Сталіна у березні 1953 р. мала значний вплив на розвиток країн Східної Європи. Звільнення від постійного страху виявило глибокі протиріччя тоталітарного соціалізму і масове невдоволення ним внаслідок обмеження споживання, падіння життєвого рівня, репресій тощо. У НДР, Польщі, Угорщині виникли політичні кризи. їх неможливо було подолати, зберігши існуючу систему і не застосувавши силу. Значну роль у придушенні виступів населення відіграли радянські війська, які брали безпосередню участь у каральних операціях (Берлін — 1953р., Угорщина - 1956 р.).
Не дивлячись на придушення виступів силою, були внесені зміни у курс комуністичних партій, які усунули головні причини невдоволення:
припинялись масові репресії проводилась часткова реабілітація їх жертв;
було переглянуто темпи і методи індустріалізації;
пом'якшено форми кооперування, а в Польщі вони взагалі були зупинені;
частково знімались обмеження для малого бізнесу.
Пізніше було проведено деяк економічні реформи, відбулись певні зміни у відносинах з СРСР: вони набули форми рівноправних. Розпочався новий період у розвитку країн Східної Європи.
Тоталітарний режим не був ліквідований, а лише модифікований. Йому намагались надати рис, які б зробили його привабливішим для народів. Проте, процес реформування соціалізму мав жорсткі межі. На певному етапі постало питання про політичні права людини і економічні свободи, приватну власність, ринкові відносини. Це загрожувало монополії комуністів на владу. Дійшовши до цієї межі, комуністичні партії ставали на шлях згортання реформ, який вів до нео-сталінізму. З цього можна дійти висновку, що соціалізм реформуванню не підлягає в принципі.
Перехід до неосталінізму відбувався без особливих катаклізмів. Лише у Чехословаччині (1968 р.) він був здійснений за допомогою втручання СРСР та інших соціалістичних держав («Доктрина Брежнєва» — про колективну відповідальність за долю соціалізму в кожній країні).
Це на деякий час відтягнуло кризу соціалізму у Східній Європі.
Встановленню неосталінізму сприяла також «розрядка», яка дала доступ країнам Східної Європи до фінансових ресурсів країн Заходу. Східноєвропейські лідери прагнули здійснити централізоване оновлення основних фондів, щоб випускати конкурентоспроможну продукцію. Реалізувати це вдалося лише частково. Проникнути на ринки країн Заходу виявилось не під силу, а коли настав час сплачувати борги, то не залишилось нічого іншого, як брати нові кредити. Зовнішня заборгованість катастрофічно зростала. Це примусило уряди країн Східної Європи вживати термінові заходи: нарощувати експорт і обмежувати імпорт. До цього додалася світова енергетична криза. Все це призвело до падіння темпів економічного розвитку і до загальної економічної стагнації, застою. На Заході у цей час відбувався перехід до постіндустріального, інформаційного суспільства, розпочалось економічне піднесення.