42. Суспільно-політична криза радянської системи у 1920-1921 рр. Нова економічна політика, її суть та результати впровадження.

Внутрішньополітична криза в Росії на початку 20-х рр. постави­ла питання про можливість подаль­шого утримання влади більшови­ками. Політика «воєнного комуні­зму» призвела до масових се­лянських повстань, які охопили те­риторію України, Поволжя, Кубань і Дон. Активізувався рух басмачів у Туркестані.

Найбільшим було повстання на чолі з А.Антоновим, що охопило Воронезьку і Тамбовську губернії. Чисельність учасників опору ста­новила 50-70 тис. Проти загонів Антонова воювала регулярна ар­мія на чолі з М.Тухачевським. Од­ночасно тривала повстанська бо­ротьба в Україні під керівництвом Н.Махна.

Найбільш організованим і не­безпечним було повстання моряків Кронштадта навесні 1921 р. Повсталі поряд з економічними ви­могами висунули й політичні: «Ради — без комуністів». Проти повсталих було кинуто регулярну армію під командуванням того ж таки М.Тухачевського. 10 днів три­вав штурм Кронштадта.

У ряді міст сталися робітничі страйки. Так, західносибірські заліз­ничники, організувавши збройні за­гони, захопили і тримали під контро­лем майже всю територію Тюменсь­кої губернії, перервавши залізничне сполучення Сибіру з центром країни.

Економічна та суспільно-по­літична криза 1921 р. змусила більшовицьке керівництво терміно­во переглянути економічну політи­ку, особливо щодо селянства. Пе­рехід до нової економічної політи­ки ще 1920 р. пропонував здійсни­ти Троцький, але його пропозиції замінити продрозкладку податко­вою системою не підтримав більшовицький ЦК. Та вже навесні 1921 р. Ленін спромігся переконати партійне керівництво в необхідності зміни економічної політики.

Неп мав забезпечити виживання більшовицького режиму в умовах міжнародної ізоляції та масових виступів населення.

Початком здійснення нової еко­номічної політики став X з'їзд РКП(б), який у березні 1921 р. прийняв резолюцію «Про заміну продрозкладки продподатком». Податок установлювався вдвічі мен­шим, ніж розмір продрозкладки, передбаченої на 1921 р.

Сутність непу полягала в проведенні принципово нової економічної політики, заснованої на ринкових відносинах, різноманітних формах власності та економічних засобах управління народним господарством. Неп повинен був підготувати економічну базу для будівництва соціалізму в радянській державі.

Основна ідея непу полягала у тому, що це мала бути, на думку Леніна, тимчасова політика радянської держави, викликана особливостями російської економіки, її багатоукладністю, відсутністю розвинутої важкої індустрії, перевагою аграрного сектора над промисловим.

Основні заходи непу у сільському господарстві:

—заміна продрозкладки продподатком, розмір якого визначався напередодні посівної й був удвічі меншим, ніж розмір продрозкладки;

—дозвіл селянинові надлишок продукції продавати на ринку;

—дозвіл організовувати кооперативи, а також орендувати землю та використовувати найману працю.

Основні заходи непу у промисловості:

—повернення дрібних та середніх підприємств їхнім власникам;

—проведення децентралізації управління про мисловістю;

—об'єднання підприємств у трести та переведення їх на господарський розрахунок;

—скасування обов'язкової трудової повинності, створення ринку робочої сили;

—перехід до підрядної оплати праці, скасування зрівняльного принципу;

—дозвіл оренди та використання найманої праці;

—залучення іноземного капіталу шляхом створення концесій та спільних підприємств.

Основні заходи у торгівлі та фінансах:

—відновлення товарно-грошових відносин, дозвіл приватної торгівлі;

—створення умов для діяльності трьох форм торгівлі: приватної, державної та кооперативної;

—організація та проведення ярмарків;

—розвиток кредитної, збутової, продовольчої кооперацій.

Для стабілізації фінансів було налагоджено випуск грошей і конвертованої грошової одиниці — червінця (1 червінець дорівнював 10 золотим карбованцям). Було організовано діяльність Ощадного банку, провадилися регулярні держпозики й випуски цінних паперів.

Неп істотно змінював вигляд країни» пожвавив її економіку, змінив психологію людини. Протии нова економічна політика породила і безліч протиі річ,и розв'язати які радянське керівництво на чолі з И. Сталіним