- •Історія сучасного світу, її місце в гуманітарному знанні.
- •Предмет і завдання курсу.
- •Методологічні принципи, методи вивчення історії сучасного світу.
- •3Ародження робітничого руху в країнах Заходу, його еволюція й ідейно-політичні течії. І Інтернаціонал.
- •Становлення соціал-демократичних партій у країнах Західної Європи, їх роль у суспільно-політичному житті. Іі Інтернаціонал.
- •Реформізм в міжнародному соціал-демократичному русі, його ідейний розкол. Е. Бернштейн.
- •Особливості капіталістичної еволюції Росії в др. Пол. XIX- початку XX ст.
- •Основні напрямки розвитку суспільно-політичних течій в Росії у пореформений період.
- •Становлення та розвиток соціал-демократичного. Руху. В Росії, його основні напрями
- •Передумови та початок революції 1905-1907 рр. Її характер, рушійні сили та основні етапи.
- •Особливості російської революції 1905-1907 рр. Її відмінність від буржуазних революцій в країнах Заходу.
- •Охарактеризуйте стратегічні та тактичні настанова партій різних політичних таборів щодо революції 1905-1907 рр. В Росії
- •Піднесення українського національного руху та його вплив на процес становлення національних партій.
- •Причини поразки і підсумки першої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Вплив першої російської революції на світовий визвольний рух на початку XX ст.
- •Особливості та результати антифеодальних революцій в ряді країн Європи, Азії та Латинської Америки.
- •Вплив буржуазних революцій початку XX ст. На піднесення антиколоніальної боротьби.
- •Боротьба провідних країн за світове лідерство та формування блокової системи міжнародних відносин. Створення військово-політичних союзів.
- •Локальні війни початку XX ст. - пролог першої світової війни.
- •3. Балканські війни 1912-1913 рр.
- •Початок першої світової війни, її причини і характер, ставлення до війни різних класів і політичних партій.
- •Назрівання революційної ситуації в європейських країнах в умовах першої світової війни, її ознаки.
- •Лютнева демократична революція 1917р. В Росії. Формування двовладдя та його суть.
- •Альтернативи суспільного розвитку Росії після Лютневої демократичної революції 1917р. В Росії.
- •Три кризи Тимчасового уряду, їх вплив на розвиток політичної ситуації в Росії в умовах двовладдя.
- •Жовтневий переворот у Петрограді: його сучасні оцінки.
- •Вплив жовтневих подій у Росії на розвиток політичних процесів у світі.
- •Крах імперії Габсбургів і утворення на її теренах самостійних демократичних держав
- •Піднесення робітничого руху в країнах Заходу після першої світової війни.
- •Вплив першої світової війни на піднесення національно-визвольної боротьби колоніальних і залежних країн.
- •Політичне становище в Україні після перемоги Липневої буржуазно-демократичної революції в Росії. Утворення Центральної Ради, програма її діяльності.
- •Геополітичні зміни в світі після і світової війни.
- •Процес складання Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин, її суперечності
- •Нова розстановка сил у Європі після першої світова війни. Зростання ролі та впливу сша на світову політику після першої світової війни.
- •Характер політичних взаємовідносин західних держав і Радянської держави на початку 20-х рр.
- •Загострення суперечностей у капіталістичному світі в 20-х -поч. 30-х рр.
- •Особливості суспільно-політичного розвитку провідних країн азіатсько-тихоокеанського регіону в 20-х -поч. 30-х рр.
- •Причини, особливості світової економічної кризи 1929-1933 рр. Та її вплив на соціально-політичні процеси в світі в 30-ті роки.
- •Виникнення фашистського руху, його поширення у світі у 30-ті рр.
- •Суспільно-політична криза радянської системи у 1920-1921 рр. Нова економічна політика, її суть та результати впровадження.
- •Відхід від принципів неПу в 1927-1928 рр. Становлення командно-адміністративної системи управління господарством.
- •Соціально-економічний розвиток радянського суспільства в 30-ті рр.: радянська модель індустріалізації та політика насильницької колективізації.
- •Загострення міжнародних відносин у 30-ті рр. Політика Західних країн „умиротворення" агресора.
- •Боротьба за створення системи колективної безпеки напередодні другої світової війни.
- •Пакт про ненапад між срср та Німеччиною 1939р., таємний протокол до нього, їх вплив на подальший розвиток подій.
- •Початок II світової війни. Причини, характер і періодизація другої світової війни.
- •Велика Вітчизняна війна: її характер і цілі.
- •Процес складання антигітлерівської коаліції в ході II світової війни.
- •Рух опору в окупованих нацистами країнах, його роль в послабленні фашистського блоку.
- •Корінний перелом 1943р. Та його вплив на хід Другої світової війни.
- •Тегеранська конференція глав урядів трьох великих держав. Проблема відкриття другого фронту в роки Другої світової війни.
- •3Авершення II світової війни. Розкрийте роль Радянського Союзу в перемозі над фашистською коаліцією в Другій світовій війні.
- •Політичні підсумки та уроки Другої світової війни.
- •Утворення оон, структура і мета її діяльності. Роль України в її утворенні.
- •Суть „Плану Маршала", його вплив на економічне відродження країн Західної Європи.
- •Становлення соціалістичного тоталітаризму в країнах Східної і Південно-Східної Європи. Роль срср в утвердженні тоталітаризму в Східній і Південно-Східної Європі.
- •Наростання кризових явищ в економічному й суспільно-політичному житті соціалістичних країн після іі світової війни
- •Геополітичні зміни у світі після Другої світової війни.
- •Загострення суперництва двох наддержав срср і сша за лідерство у повоєнному світі. „Доктрина Трумена".
- •Роль великих держав у розв'язанні „холодної війни". Утворення військово-політичних блоків та їх цілі.
- •Берлінська та Карибська кризи, їх врегулювання і політичні уроки для світу.
- •Радянсько-американські зустрічі на найвищому рівні в першій половині 70-х років та їх вплив на розрядку міжнародної напруженості.
- •Загальноєвропейська нарада з проблем безпеки та співробітництва в Європі.
- •"Нова східна політика" канцлера фрн Віллі Брандта, її роль у нормалізації відносин європейських держав.
- •Нове загострення американсько-радянських відносин наприкінці 70-х - початку 80-х рр., його причини.
- •Причини й етапи деколонізації після Другої світової війни.
- •Передумови економічного зростання в Японії після другої світової війни. „Японське економічне диво".
- •Основні напрямки економічної перебудови в Японії у 80-х рр. Сучасні економічні процеси.
- •Внутрішньополітична криза в Японії наприкінці XX ст.. Зовнішня політика Японії.
- •Розгортання в кнр будівництва „соціалізму з китайською специфікою".
- •Політика "реформ і зовнішньої відкритості". Економічна політика сучасного Китаю.
- •Зовнішня політика кнр. Нова роль Китаю на міжнародній арені.
- •Радянсько-американські відносини другої половини 80-х - початку 90-х рр. Та їх вплив на світові процеси.
- •Демократизація радянського суспільства та її значення для європейських країн.
- •Загальноєвропейський процес у другій половині 80-х рр.
- •Демократичні революції 1989-1990 рр. В соціалістичних країнах Східної Європи та їх особливості та результати.
- •Серпневі події 1991р. У Москві та їх політичні наслідки для України.
- •Міжнародні наслідки розпаду срср і розвалу світової системи соціалізму.
- •Докорінні зміни балансу сил у світі після закінчення „холодної війни .
- •Посилення імперських амбіцій сша на початку XXI ст.
- •Політика глобалізації сша, її вплив на міждержавні відносини.
- •Терористичні акти у сша та в країнах Західної Європи на початку XXI ст. Та їх наслідки.
- •Прискорення процесу інтеграції західноєвропейських країн на рубежі xх-ххі ст.. Вступ до єс нових країн.
- •Політичні кризи в ряді країн снд на початку XXI ст.., їх причини.
- •Розкрийте суть й історичне значення проголошення Декларації про державний суверенітет України 1990р. Й Акту про державну незалежність України 1991р.
- •Проблеми входження України до загальноєвропейських структур.
- •Перші кроки державотворення в Україні. Трансформації її політичної системи
- •Конституційний процес в Україні Прийняття Конституції України, її значення.
- •Політика Горбачова.
Три кризи Тимчасового уряду, їх вплив на розвиток політичної ситуації в Росії в умовах двовладдя.
До сформованого 2 березня 1917 р. Тимчасового уряду увійшло 12 чоловік: 6 кадетів, п'ять октябристів і один соціаліст. Зовнішню політику визначав Павло Мілюков, воєнну — Олександр Гучков, міністром юстиції став Олександр Керенський.
Керівництво Петроградської ради підтримувало Тимчасовий уряд. У країні стало функціонувати два політичних центри — утворилося двовладдя. Від березня до початку липня 1917 р. уряд вимушений був узгоджувати свої дії з Радою робітничих депутатів, що мала значну підтримку широких мас.
У липні—жовтні 1917 р. у країні встановилося єдиновладдя Тимчасового уряду у формі коаліції лібералів (кадетів) з поміркованими соціалістами (меншовики й есери). Уряд очолив Керенський.
Уряд обіцяв запровадити політичні свободи, провести амністію, підготувати вибори до Установчих зборів, скасувати смертну кару, заборонити будь-яку станову, релігійну і національну дискримінацію. На місцях губернатори замінювалися комісарами, створювалися нові органи правопорядку
(міліція). Проте зберігалися основні органи центрального і місцевого управління (міністерства, міські думи, земства). Були заарештовані цар.і його сім'я. До закінчення війни було відкладено введення 8-годинного робочого дня, здійснення аграрної реформи. Уряд використовував війська для придушення селянських виступів. Матеріальне становище мас погіршувалося, зростало безробіття, процвітала спекуляція.
Однак програма Тимчасового уряду "просунула" країну по шляху конституціоналізму і демократизму. Навіть лідер більшовиків Володимир Ленін визнав, що Росія лише за кілька місяців за політичним устроєм наздогнала передові країни світу. З підпілля вийшли всі політичні партії, виникали попі організації та спілки, було скасовано цензуру на пресу і літературу.
Перша урядова криза, спричинена соціальною напруженість в країні, вибухнула уже у квітні. її каталізатором стала нота Мілюкова, в якій він звернувся до союзників із запевненням про рішучість Росії довести війну до переможного кінця. Це обурило народ, розпочалися масові мітинги та маніфестації з вимогами негайного припинення війни.
На початку травня Тимчасовий уряд і Виконком Петроградської ради домовилися про створення коаліції, і до складу нового уряду увійшло шість меншовиків і есерів. Програма нового уряду проголошувала подальшу демократизацію країни, прискорення розробки аграрної реформи, встановлений державного контролю над виробництвом і досягнення загального миру. Ідею порозуміння всіх політичних сил підтримали практично всі партії (крім більшовиків).
Проте внутрішня і зовнішня політика першого коаліційного уряду викликала новий вибух незадоволення. Воно досягло значного розмаху в червні 1917 р. у зв'язку з підготовкою нового наступу на фронті. Уряд думав, що успіх наступу стабілізує внутрішнє становище в країні. Але все закінчилося панічним відступом російських військ.
Події на фронті збігалися з подіями в столиці. Із складу уряду вийшли міністри-кадети в знак незгоди з визнанням крайової влади в Україні — Генерального секретаріату Центральної Ради.
Провал наступу на фронті і загроза кадетів розвалити коаліцію викликали нову загальнополітичну кризу. В Петрограді 3—4 липня відбулися масові демонстрації робітників і солдатів, сутички між демонстрантами і вірними уряду військовими частинами. Червневі події засвідчили зростання впливу ліворадикальних партій, особливо більшовиків. Тому розпочалися репресії проти більшовиків і лівих есерів, було розгромлено редакцію газети більшовиків "Правда", лідерів більшовиків обвинувачено в шпигунстві на користь Німеччини. Перестав існувати перший коаліційний уряд.
24 липня було проголошено склад другого коаліційного уряду на чолі з Керенським, який закликав до примирення всіх суспільних сил і політичних партій. Новий головнокомандувач Лавр Корнілов пропонував консолідацію консервативних сил для припинення "революційної анархії". Його метою було встановлення військової диктатури.
25 серпня він розпочав наступ на Петроград,: що примусило Керенсько-го звернутися за підтримкою не лише до народу, а й піти на співробітництво з більшовиками. Практично всі соціалістичні партії, ради і загони робітничої Червоної гвардії виступили проти Корнілова, що і вирішило долю корніловського заколоту.
Провал корніловського заколоту черговий раз змінив політичну ситуацію і співвідношення сил; зменшив авторитет правих і посилив вплив більшовиків. Для більшовиків відкрились перспективи захоплення влади. Розпочалася більшовизація рад, а Петроградська і Московська ради заявили про взяття всієї повноти державної влади.
Напередодні проведення Всеросійської демократичної наради за участю представників політичних партій, земств і дум 1 вересня Керенський проголосив Росію республікою. На самій нараді 14 вересня було створено Передпарламент.
Розвиток політичної ситуації "працював" на ліворадикальні сили. Невдоволення внутрішньою політикою урядів і продовженням війни викликало страйковий рух, селянські бунти, посилювався національно-визвольний рух. Розвалювався фронт, дезертирство набуло масового характеру, країна стояла напередодні нової кризи.