- •Історія сучасного світу, її місце в гуманітарному знанні.
- •Предмет і завдання курсу.
- •Методологічні принципи, методи вивчення історії сучасного світу.
- •3Ародження робітничого руху в країнах Заходу, його еволюція й ідейно-політичні течії. І Інтернаціонал.
- •Становлення соціал-демократичних партій у країнах Західної Європи, їх роль у суспільно-політичному житті. Іі Інтернаціонал.
- •Реформізм в міжнародному соціал-демократичному русі, його ідейний розкол. Е. Бернштейн.
- •Особливості капіталістичної еволюції Росії в др. Пол. XIX- початку XX ст.
- •Основні напрямки розвитку суспільно-політичних течій в Росії у пореформений період.
- •Становлення та розвиток соціал-демократичного. Руху. В Росії, його основні напрями
- •Передумови та початок революції 1905-1907 рр. Її характер, рушійні сили та основні етапи.
- •Особливості російської революції 1905-1907 рр. Її відмінність від буржуазних революцій в країнах Заходу.
- •Охарактеризуйте стратегічні та тактичні настанова партій різних політичних таборів щодо революції 1905-1907 рр. В Росії
- •Піднесення українського національного руху та його вплив на процес становлення національних партій.
- •Причини поразки і підсумки першої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Вплив першої російської революції на світовий визвольний рух на початку XX ст.
- •Особливості та результати антифеодальних революцій в ряді країн Європи, Азії та Латинської Америки.
- •Вплив буржуазних революцій початку XX ст. На піднесення антиколоніальної боротьби.
- •Боротьба провідних країн за світове лідерство та формування блокової системи міжнародних відносин. Створення військово-політичних союзів.
- •Локальні війни початку XX ст. - пролог першої світової війни.
- •3. Балканські війни 1912-1913 рр.
- •Початок першої світової війни, її причини і характер, ставлення до війни різних класів і політичних партій.
- •Назрівання революційної ситуації в європейських країнах в умовах першої світової війни, її ознаки.
- •Лютнева демократична революція 1917р. В Росії. Формування двовладдя та його суть.
- •Альтернативи суспільного розвитку Росії після Лютневої демократичної революції 1917р. В Росії.
- •Три кризи Тимчасового уряду, їх вплив на розвиток політичної ситуації в Росії в умовах двовладдя.
- •Жовтневий переворот у Петрограді: його сучасні оцінки.
- •Вплив жовтневих подій у Росії на розвиток політичних процесів у світі.
- •Крах імперії Габсбургів і утворення на її теренах самостійних демократичних держав
- •Піднесення робітничого руху в країнах Заходу після першої світової війни.
- •Вплив першої світової війни на піднесення національно-визвольної боротьби колоніальних і залежних країн.
- •Політичне становище в Україні після перемоги Липневої буржуазно-демократичної революції в Росії. Утворення Центральної Ради, програма її діяльності.
- •Геополітичні зміни в світі після і світової війни.
- •Процес складання Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин, її суперечності
- •Нова розстановка сил у Європі після першої світова війни. Зростання ролі та впливу сша на світову політику після першої світової війни.
- •Характер політичних взаємовідносин західних держав і Радянської держави на початку 20-х рр.
- •Загострення суперечностей у капіталістичному світі в 20-х -поч. 30-х рр.
- •Особливості суспільно-політичного розвитку провідних країн азіатсько-тихоокеанського регіону в 20-х -поч. 30-х рр.
- •Причини, особливості світової економічної кризи 1929-1933 рр. Та її вплив на соціально-політичні процеси в світі в 30-ті роки.
- •Виникнення фашистського руху, його поширення у світі у 30-ті рр.
- •Суспільно-політична криза радянської системи у 1920-1921 рр. Нова економічна політика, її суть та результати впровадження.
- •Відхід від принципів неПу в 1927-1928 рр. Становлення командно-адміністративної системи управління господарством.
- •Соціально-економічний розвиток радянського суспільства в 30-ті рр.: радянська модель індустріалізації та політика насильницької колективізації.
- •Загострення міжнародних відносин у 30-ті рр. Політика Західних країн „умиротворення" агресора.
- •Боротьба за створення системи колективної безпеки напередодні другої світової війни.
- •Пакт про ненапад між срср та Німеччиною 1939р., таємний протокол до нього, їх вплив на подальший розвиток подій.
- •Початок II світової війни. Причини, характер і періодизація другої світової війни.
- •Велика Вітчизняна війна: її характер і цілі.
- •Процес складання антигітлерівської коаліції в ході II світової війни.
- •Рух опору в окупованих нацистами країнах, його роль в послабленні фашистського блоку.
- •Корінний перелом 1943р. Та його вплив на хід Другої світової війни.
- •Тегеранська конференція глав урядів трьох великих держав. Проблема відкриття другого фронту в роки Другої світової війни.
- •3Авершення II світової війни. Розкрийте роль Радянського Союзу в перемозі над фашистською коаліцією в Другій світовій війні.
- •Політичні підсумки та уроки Другої світової війни.
- •Утворення оон, структура і мета її діяльності. Роль України в її утворенні.
- •Суть „Плану Маршала", його вплив на економічне відродження країн Західної Європи.
- •Становлення соціалістичного тоталітаризму в країнах Східної і Південно-Східної Європи. Роль срср в утвердженні тоталітаризму в Східній і Південно-Східної Європі.
- •Наростання кризових явищ в економічному й суспільно-політичному житті соціалістичних країн після іі світової війни
- •Геополітичні зміни у світі після Другої світової війни.
- •Загострення суперництва двох наддержав срср і сша за лідерство у повоєнному світі. „Доктрина Трумена".
- •Роль великих держав у розв'язанні „холодної війни". Утворення військово-політичних блоків та їх цілі.
- •Берлінська та Карибська кризи, їх врегулювання і політичні уроки для світу.
- •Радянсько-американські зустрічі на найвищому рівні в першій половині 70-х років та їх вплив на розрядку міжнародної напруженості.
- •Загальноєвропейська нарада з проблем безпеки та співробітництва в Європі.
- •"Нова східна політика" канцлера фрн Віллі Брандта, її роль у нормалізації відносин європейських держав.
- •Нове загострення американсько-радянських відносин наприкінці 70-х - початку 80-х рр., його причини.
- •Причини й етапи деколонізації після Другої світової війни.
- •Передумови економічного зростання в Японії після другої світової війни. „Японське економічне диво".
- •Основні напрямки економічної перебудови в Японії у 80-х рр. Сучасні економічні процеси.
- •Внутрішньополітична криза в Японії наприкінці XX ст.. Зовнішня політика Японії.
- •Розгортання в кнр будівництва „соціалізму з китайською специфікою".
- •Політика "реформ і зовнішньої відкритості". Економічна політика сучасного Китаю.
- •Зовнішня політика кнр. Нова роль Китаю на міжнародній арені.
- •Радянсько-американські відносини другої половини 80-х - початку 90-х рр. Та їх вплив на світові процеси.
- •Демократизація радянського суспільства та її значення для європейських країн.
- •Загальноєвропейський процес у другій половині 80-х рр.
- •Демократичні революції 1989-1990 рр. В соціалістичних країнах Східної Європи та їх особливості та результати.
- •Серпневі події 1991р. У Москві та їх політичні наслідки для України.
- •Міжнародні наслідки розпаду срср і розвалу світової системи соціалізму.
- •Докорінні зміни балансу сил у світі після закінчення „холодної війни .
- •Посилення імперських амбіцій сша на початку XXI ст.
- •Політика глобалізації сша, її вплив на міждержавні відносини.
- •Терористичні акти у сша та в країнах Західної Європи на початку XXI ст. Та їх наслідки.
- •Прискорення процесу інтеграції західноєвропейських країн на рубежі xх-ххі ст.. Вступ до єс нових країн.
- •Політичні кризи в ряді країн снд на початку XXI ст.., їх причини.
- •Розкрийте суть й історичне значення проголошення Декларації про державний суверенітет України 1990р. Й Акту про державну незалежність України 1991р.
- •Проблеми входження України до загальноєвропейських структур.
- •Перші кроки державотворення в Україні. Трансформації її політичної системи
- •Конституційний процес в Україні Прийняття Конституції України, її значення.
- •Політика Горбачова.
Назрівання революційної ситуації в європейських країнах в умовах першої світової війни, її ознаки.
Вивчаючи друге питання, студентам необхідно усвідомити, ідо Перша світова війна різко загострила внутрішні суперечності в країнах — учасницях війни, створила там кризову ситуацію.
Політична обстановка в Європі під час війни дедалі більше загострювалася. Тягар війни, що спричиняв значне погіршення становища трудящих, призвів до посилення страйкового руху. У Німеччині кількість страйків зросла з 137 в 1915 р. до 240 в 1916 р., а кількість їхніх учасників із 14 тис. до 129 тис; у Франції кількість страйків зросла з 98 до 314, а їхніх учасників — з 9 тис. до 41 тис. Маси почали відкрито виявляти незадоволення війною.
Якою ж була обстановка в Росії?
Світова імперіалістична війна, як і слід було очікувати, украй погіршила і без того тяжке становище трудящих Росії. Поразки царської армії на фронті, розвал економічного життя країни, голод, епідемії та інші біди, що їх породила війна, усім тягарем лягли на плечі народу.
На ґрунті загострення економічних труднощів, починаючи з 1915 р., зростають революційні настрої, з місяця на місяць посилюється революційний рух. Протягом цього року в Росії відбулося 900 страйків, у яких брало участь понад 500 тис. робітників.
У 1916 р. революційний рух значно посилився. До боротьби пролетаріату Петрограду і центральних промислових губерній приєдналися робітники Уралу, Донбасу та інших пролетарських центрів. У 1916 р. в Росії відбулося понад 1400 страйків, у яких брало участь понад 1 млн осіб. На підприємства українських губерній припадало майже 220 страйків, або 15 % загальної кількості. У них брало участь понад 190 тис. промислових робітників (приблизно 1/6 страйкарів Росії). Багато страйків супроводжувалося демонстраціями, що мали яскраво виражений політичний, антивоєнний характер.
Революційний рух пролетаріату зімкнувся з антивоєнним рухом селянських мас. За роки війни у Росії відбулося 300 селянських виступів, у тому числі в Україні — близько 160.
Революційна хвиля охопила армію і флот. Почастішали випадки солідарності солдатів із страйкарями. У 1916 р. були факти відмови цілих військових частин від наступу, особливо на Північному фронті.
Відбулися серйозні антивоєнні заворушення в 17-му і 55-му Сибірських стрілецьких полках Північного фронту, повстання в розподільчих пунктах Гомеля і Кременчука, де формувалися частини дія відправки на фронт, заворушення солдат у Харкові тощо.
До руху робітників і селян приєдналися національні меншини Росії. Різке підвищення революційної активності мас, які не хотіли жити по-старому, свідчило про «кризу низів».
Із зростанням революційного руху поглиблювалася і «криза верхів». Війна з особливою силою виявила всю глибину суперечностей між царським режимом і дійсними потребами економічного і суспільного розвитку країни. На початку 1917 р. країна опинилася перед загрозою загальної господарської розрухи. Кожен день війни коштував російському народу близько 50 мли рублів. Режим самодержавства наскрізь прогнив. За період війни змінилося 4 голови Ради міністрів, 6 міністрів внутрішніх справ, 4 військові міністри, 3 міністри іноземних справ. Поразки царської армії на фронті розладнали весь старий урядовий механізм, озлобили проти нього всі класи населення.
Армія ставала все менш надійною. Факти свідчили, що вже в другій половині 1916 р. армія почала перетворюватись із захисника царизму на його ворога, а на початку 1917 р. вона вже стала силою, готовою до повстання.