
- •1.Визначити задачі дисципліни «Основи наукових досліджень».
- •2.Охарактеризувати предмет і об’єкт дисципліни «Основи наукових досліджень».
- •3.Дати визначення поняттям «наука», «наукові дослідження», «наукознавство», «наукове дослідження». Розкрити їх зміст. Здійснити класифікацію наук.
- •4.Дати характеристику стану освіти і науки на сучасному етапі розвитку України.
- •5.Охарактеризувати метод і методологію наукових досліджень.
- •6.Охарактеризувати рівні психолого-педагогічних досліджень.
- •7.Розкрити структуру процесу наукових психолого-педагогічних досліджень.
- •8.Дати загальну характеристику етапу підготовки і організації психолого-педагогічного дослідження.
- •9.Дати визначення поняттям «реферат», «курсова робота», «дипломна робота», «магістерська робота».
- •10.Розкрити структуру курсової роботи .
- •11.Дати визначення поняттю «метод» та охарактеризувати методи теоретичного дослідження.
- •12.Дати визначення поняттю «метод» та охарактеризувати методи емпіричного дослідження.
- •13.Дати визначення і характеристику методів бесіди, інтерв’ю.
- •14. Дати визначення і характеристику методу анкетування.
- •15. Охарактеризувати види анкети за формою, за змістом питань і за функціями питань
- •16.Дати визначення і характеристику методу спостереження.
- •17.Дати визначення і характеристику методу експерименту.
- •18.Розкрити етапи проведення психолого-педагогічного експерименту.
- •2. Дослідницький етап.
- •3. Математична обробка даних дослідження.
- •4. Інтерпретація даних та формулювання висновків.
- •19.Дати визначення і характеристику методу тестів.
- •20.Дати визначення і характеристику методу соціометричного опитування.
- •21.Охарактеризувати системний підхід в методології досліджень.
- •22. Розкрити форми апробації результатів наукового дослідження
- •23. Розкрити форми впровадження результатів наукового дослідження.
- •24. Схарактеризувати сутність наукової школи, її ознаки
- •25. Розкрити структуру реферату та алгоритм його підготовки
- •26. Обгрунтувати вимоги до написання рецензії.
- •27. Розкрити види доповідей та вимоги до їх підготовки
- •28. Розкрити сутність вимог до підготовки підручників і навчальних посібників.
- •29. Охарактеризувати функції науки в суспільстві
- •30. Охарактеризувати порядок роботи над текстом
- •31. Визначити вимоги до використання цитат
- •32. Розкрити сутність бібліографічного опису літератури
- •33. Розкрити сутність вимог до оформлення літератури
- •34. Розкрити основні форми та етапи наукових досліджень студентів
- •36. Охарактеризувати ознаки наукової діяльності
- •37. Розкрити сутність організації наукової діяльності в Україні
- •38. Розкрити сутність організації наукової діяльності в вищому навчальному закладі
- •39. Дати загальну характеристику предмета та суб’єкта наукової діяльності
- •40. Визначити вимоги до вибору теми наукового дослідження
- •41. Охарактеризувати правила визначення ефективності науково- дослідної роботи у внз і на практиці.
- •42. Розкрити основні ознаки наукової інформації.
- •43. Охарактеризувати процес збору та обробки інформації.
- •44. Визначити основні форми обслуговування в бібліотеках
- •45. Розкрити основні етапи вивчення наукових джерел інформації
22. Розкрити форми апробації результатів наукового дослідження
ІУ. Форми апробації результатів наукового дослідження:
1) колоквіум;
2) конференція;
3) симпозіум;
4) збори
Так, по-перше, колоквіумом нерідко називають одну з традиційних форм навчальних занять, як у західній, так і у вітчизняній системі освіти, метою якої є виявлення знань учнів студентів і підвищення їх досвіду в результаті невимушеної бесіди з професором або іншим викладачем. Як правило, на студентських колоквіумах звичайно обговорюються окремі частини якої-небудь конкретної теми, розділ одного із занять, щоб зрозуміти правильність його розуміння учнями і уникнути непорозумінь найважливіших питань.Дана форма занять нерідко охоплює всілякі питання та теми з курсу, що вивчається, не включені до теми практичних і семінарських навчальних занять. Нерідко колоквіуми в сучасній системі навчання в університетах стають різновидом навчальних занять, де обговорюються різні роботи учнів студентів, їх навчальні проекти і написані реферати. Зазвичай у вітчизняних університетах на кожному з факультетів колоквіуми проводяться в спеціально відведений для них час, не перетинаючись із звичайними практичними і семінарськими заняттями.
По-друге, колоквіум - це повноцінні наукові зібрання, де спочатку заслуховуються заздалегідь підготовлені доповіді, а потім відбувається складний процес їх обговорення. При цьому не виключена і полеміка, заснована на наукових знаннях учасників обговорення, так як бесіда проводиться для уточнення деяких деталей доповіді і спірних для оточуючих моментів. На наукових колоквіумах в бесіді беруть участь вже не куратор і його слухачі, а видатні філософи та теоретики, думка яких дозволить доповідачу переглянути власні наукові погляди на основі нових ідей і наукових суперечок.
По-третє, під колоквіумом розуміється орган з пресвітерів і пасторів, що спрямовується кожної громади Пресвітеріанської церкви, який зазвичай керує асоціацією релігійних громад даного напрямку. На таких колоквіумах пресвітери та пастори обговорюють вже релігійні питання, канони, не позбавлені догматизму.
Наукова конференція — форма організації наукової діяльності, при якій дослідники (не обов'язково вчені чи студенти) представляють і обговорюють свої роботи. Зазвичай заздалегідь (в інформаційному листі або стендовій оголошенні) повідомляється про тему, час і місце проведення конференції. Потім починається збір тез і доповідей і іноді оргвнесків. За своїм статусом конференція займає проміжне положення між семінаром і конгресом.
Структура конференції:
Реєстрація учасників з роздачею програми конференції (із зазначенням черговості виступів)
Відкриття та пленарне засідання з виступом організаторів конференції
Робота в секціях або круглих столів з заслуховуванням доповідей та подальшим обговоренням
Кава-брейк в середині роботи конференції або фуршет або банкет по її закінченню
Культурні програми (екскурсії) для іногородніх гостей
Публікація збірника наукових праць. Часто збірник видається учасникам конференції при реєстрації.
Види конференцій
Науково-теоретична конференція
Науково-практична конференція
Науково-технічна конференція
Симпо́зіум (лат. symposium від дав.-гр. συμπόσιον — «бенкет») — нарада, наукова конференція фахівців одного профілю з певного наукового питання, має як мінімум міжрегіональний рівень, зазвичай на симпозіуми запрошують представників різних країн.
Збори — це форма колективного обговорення ділових проблем, які хвилюють громадськість. їх проводять з метою спільного осмислення певного питання.
Розрізняють партійні збори, збори акціонерів, виборців, жителів мікрорайону тощо.
Збори можна розділити на декілька етапів:
— підготовка зборів;
— висвітлення проблеми та її обґрунтування;
— обговорення проблеми;
— ухвалення рішення.