16. Суб’єкт та мета фінансового контролю.

Фінансовий контроль - контроль за доцільністю та законністю в галузі утворення, розподілу та використання грошових фондів державних органів та органів місцевого самоврядування.

Суб'єкт фінансового контролю – контролюючий та підконтрольний. Причому контролюючий це державні органи, наділені повноваженнями в силу свого правового статусу; деякі недержавні суб'єкти, але які діють від імені держави чиї владні повноваження виникають на підставі цього доручення; громадські організації, що здійснюють таку діяльність в інтересах окремих соціальних груп чи суспільства в цілому.

Підконтрольний – особи, які знаходяться в сфері фінансової діяльності держави, а саме: державні органи, недержавні юридичні особи, державні юридичні особи та громадяни.

Мета встановлення відповідності фінансовому законодавству та фінансовій дисципліні.

Основними завданнями фінансового контролю:

• перевірка фінансових обов'язків перед державою, організаціями і громадянами.

• перевірка розробки і виконання бюджету.

• перевірка правильності використання підприємствами, установами та організаціями грошових ресурсів, що є в їх розпорядженні.

• перевірка додержання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків та зберігання грошових коштів, установами різних форм власності.

• перевірка фінансового стану і ефективного використання трудових, матеріальних ресурсів бюджетними установами.

• усунення і попередження порушень фінансової дисципліни.

17. Податкові правовідносини: поняття, зміст, особливості.

Податкові правовідносини - відносини, що виникають на підставі податкових норм, які встановлюють, змінюють чи скасовують податкові платежі, та у зв'язку з юридичними фактами, учасники яких наділені суб'єктивними правами і несуть юридичні обов'язки, пов'язані зі сплатою податків та зборів до бюджетів і цільових фондів та поданням податкової звітності. Ці відносини існують лише після оформлення їх у відповідну правову форму.

Податковим правовідносинам властиві загальні характерні риси, що притаманні будь-яким іншим правовим відносинам. Водночас правовідносини кожної галузі права мають власну неповторну специфіку. Так, найголовніша особливість фінансових, у тому числі й податкових, правовідносин полягає в тому, що вони виникають у процесі фінансової діяльності держави. Важливою галузевою особливістю фінансових правовідносин, зокрема податкових, є також те, що однією із сторін завжди виступає держава. Особливості податкових правовідносин найповніше характеризуються їх специфікою, яка проявляється, насамперед, у:

• цільовій системності, де є система податкових правовідносин, регламентуючих встановлення податків і зборів;

• формальній визначеності, де за допомогою норм регулюють чітко визначені зв'язки, що встановлюються між суб'єктами податкових правовідносин;

• забезпеченні їх виконання державним примусом;

• обов'язковості для всіх суб'єктів правовідносин.

Суб'єктом податкових правовідносин може бути будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами податкового права і яка може виступати учасником податкових правовідносин, носієм суб'єктивних прав та обов'язків. Суб'єкти повинні мати податкову правосуб'єктність, що передбачена нормами права.

Об'єктом регулювання у податкових правовідносинах виступають матеріальні блага фізичних і юридичних осіб, з яких в установленому законом порядку стягуються податки, тобто грошові кошти платників, які надходять до бюджетів.

Елементи податкового механізму:

• основні:

  • суб'єкт оподаткування (платник).

  • об'єкт оподаткування.

  • база оподаткування.

  • ставка податку.

  • податковий період.

  • строк та порядок сплати.

• додаткові:

  • одиниця оподаткування.

  • джерело податків.

  • податкові пільги.