- •1. Поняття валюти. Валютних цінностей.
- •2. Загальна характеристика елементів оподаткування.
- •3. Структура доходів державного бюджету України
- •4. Предмет та метод фінансового права
- •5. Об’єкт та предмет фінансового контролю.
- •6. Межа державного боргу та управління ним.
- •7. Контрольно-наглядові функціі нбу.
- •8. Методи мобілізації, розподілу та використання централізованих коштів грошей
- •9. Класифікація податків
- •10. Міжбюджетні відносини.
- •12. Співввідношення видатків держави та видатків бюджету.
- •14. Структура місцевих доходів.
- •15. Наука фінансового права: поняття та зміст.
- •16. Суб’єкт та мета фінансового контролю.
- •17. Податкові правовідносини: поняття, зміст, особливості.
- •18. Звітність про виконання бюджету.
- •19. Система фінансового права.
- •20. Фінансово-правова відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
- •21.Правові засади розподілу видатків між бюджетами різних рівнів.
- •22.Правова природа фінансових санкцій.
- •23.Виконання бюджетів.
- •24. Загальна характеристика акцизного податку.
- •25. Поняття, структура та особливості фінансово-правових норм
- •26. Рахункова палата вру в системі фінансового контролю.
- •27.Поняття та зміст фінансового контролю.
- •28. Державний бюджет як економічна, політична, та правова категорія
- •29. Відповідальність за порушення валютного законодавства.
- •30. Видатки місцевих бюджетів України.
- •31.Види фінансового контролю.
- •32. Загальна характеристика податку на доходи фізичних осіб.
- •33.Методи бюджетного регулювання.
- •34.Класифікація фінансово-правових норм.
- •35.Податкова звітність.
- •36. Принципи та стадії бюджетного процесу
- •37. Структура фінансово-правоих відносин
- •38. Права та обов’язки платників податків.
- •39. Методи фінансового контролю
- •41. Загальна характеристика екологічного податку.
- •42. Фінансово-правові відносини: поняття, особливості, класифікація.
- •43. Правовий статус та функції нбу.
- •45. Страхування: поняття,види, правові основи.
- •46. Поняття та принципи бюджетного фінансування.
- •47. Фінансова система України.
- •48. Валютний контроль: основні напрямки, функції та суб’єкти.
- •51. Джерела фінансового права України.
- •52. Загальна характеристика податку на додану вартість.
- •53. Класифікація ревізій. Акти ревізій.
- •54. Проблеми систематизації фінансового законодавства.
- •55. Правові форми безготівкових розрахунків.
- •56. Характеристика галузей та основних видів страхування.
- •57. Загальна характеристика плати за землю
- •58. Джерела державних доходів.
- •59. Система державних органів, що здійснюють фінансову діяльність.
- •60. Грошова система України, її поняття, основи правового регулювання.
- •61.Кошторисно-бюджетне фінансування.
- •62. Фінансова діяльність органів законодавчої влади:
- •63. Поняття та функції фінансів.
- •64.Митні платежі. Державне мито. Мито
- •65. Бюджетна класифікація: поняття, зміст та призначення.
- •66. Фінансова діяльність держави: поняття,зміст,правові основи.
- •67.Адміністрування податків та зборів.
- •68. Бюджетна система України.
- •69. Порівняльна характеристика податку та збору:
- •70. Податковий контроль як метод фінансового контролю
- •71. Поняття та ознаки податку.
- •72. Поняття банків та банківської системи.
- •73. Правові засади валютного регулювання.
- •74.Учасники бюджетного процесу та їх повноваження.
- •75. Порівняльна характеристика державного та банківського кредиту.
- •76. Державний борг України: його види, обслуговування державного боргу.
- •77. Взаємозв’язок фінансового права з іншими галузями права.
- •78. Права, обов’язки та відповідальність посадових осіб контролюючих органів.
- •79. Поняття та система державних видатків.
- •80. Податкові пільги
- •81. Розгляд і прийняття бюджетів
- •82. Складання проектів бюджетів
- •83. Дефіцит та профіцит державного бюджету і шляхи їх подолання
- •84. Загальна характеристика місцевих податків та зборів.
- •85. Стадії бюджетного процесу
- •86. Поняття державних та місцевих цільових фондів коштів та їх класифікація.
- •87. Загальна характеристика податку на прибуток підприємства.
- •88. Фінансово-правові акти та їх характеристика.
- •89. Фінансовий контроль органів Державної контрольно-ревізійної служби.
- •90. Форми державного внутрішнього кредиту:
48. Валютний контроль: основні напрямки, функції та суб’єкти.
Валютний контроль – контроль за дотриманням валютного законодавства при здійсненні валютних операцій, а також за зобов'язаннями щодо декларування валютних цінностей.
Головним органом валютного контролю є НБУ, який:
здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України.
забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з актами валютного законодавства України.
Валютний контроль здійснюється відповідно до українського законодавства та митного кодексу України, службою України по валютному та експортному контролю, Національним банком України, а також митними органами України.
Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. №15-93 органами валютного контролю в Україні визначені: – Національний банк України – Уповноважені банки - здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки – Державна податкова адміністрація України - фінансовий контроль за валютними операціями, що виконуються резидентами і нерезидентами на території України. – Міністерство зв'язку України - за додержанням правил поштових переказів та пересиланням валютних цінностей через митний кордон України. – Державний митний комітет України - за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.
Серед основних напрямів валютного контролю слід виділити такі:
перевірка наявності ліцензій на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";
перевірка додержання порядку реєстрації Національним банком України договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за кредитами та позиками в іноземній валюті;
перевірка правомірності відкриття та використання банківських рахунків резидентами за межами України;
виконання резидентами вимог щодо порядку і термінів декларування валютних цінностей та іншого майна, що перебуває за межами України;
виконання зобов’язань щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів-юридичних осіб;
перевірка додержання валютного законодавства при переміщенні валютних цінностей через митний кордон України;
своєчасність і повнота подання встановленої Національним банком України звітності про валютні операції.
Валютний контроль виконує такі функції:
забезпечує режим законності при проведенні валютних операцій;
запобігає правопорушенням у валютній сфері;
виявляє факти порушення валютного законодавства та вживає заходів щодо юридичної відповідальності.
50. Міжбюджетні трансферти.
Міжбюджетний трансферт – кошти, що безповоротно і безоплатно передаються з одного бюджету в інший.
Місцеві бюджети можуть бути достатніми для виконання органами місцевого самоврядування делегованих і власних повноважень, а також для забезпечення населення соціальними послугами не нижче рівня мінімальних соціальних гарантій. Якщо місцеві бюджети не збалансовані з урахуванням цих умов, держава забезпечує їхню збалансованість шляхом передачі засобів у виді міжбюджетних трансфертів (дотацій, субвенцій).
Міжбюджетні трансферти поділяються на:
Дотації вирівнювання;
Субвенції;
кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;
інші дотації.
Дотація вирівнювання – міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, що його отримує
Субвенція – міжбюджетний трансферт для використання на певну мету в порядку визначеному тим органом, що прийняв рішення про її надання.
У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам:
1) дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення;
2) субвенція на здійснення програм соціального захисту;
3) субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;
4) субвенція на виконання інвестиційних проектів;
5) інші субвенції.
У Державному бюджеті України затверджується обсяг дотації вирівнювання та субвенцій окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення та районних бюджетів, а також коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.
Міські (міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) та районні ради можуть передбачати у відповідних бюджетах дотації вирівнювання бюджетам районів у містах, бюджетам сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань, а також кошти, що передаються з цих бюджетів.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів:
1) субвенції на утримання об'єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування;
2) субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань;
3) субвенції на виконання інвестиційних проектів;
4) інші субвенції.
Дотація вирівнювання та субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам перераховуються з рахунків Державного бюджету України органами Державного казначейства
України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення і районним бюджетам. Перерахування коштів, що передаються до Державного бюджету України з бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів міст Києва і Севастополя, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, районних і обласних бюджетів, забезпечується відповідними органами Державного казначейства України.
Порядок перерахування дотації вирівнювання та субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам, коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, а також порядок перерахування міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами визначаються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів.
