21.Правові засади розподілу видатків між бюджетами різних рівнів.

Видатки бюджету – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, пердбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Виділення коштів з бюджету на забезпечення діяльності установ законодавчої, виконавчої, судової влад, прокуратури, обороноздатності, а також утримання соціально-культурної сфери та державних і комунальних підприємств, які не мають власних доходів здійснюється шляхом кошторисно-бюджетного фінансування.

Кошторисно-бюджетне фінансування – метод безповоротного, безвідплатного відпуску коштів на утримання установ, що перебувають на бюджетному фінансуванні на основі фінансових планів – кошторисів.

Основним документом, що визначає витрати бюджетних установ є кошторис.

Кошторис бюджетних установ – основний плановий документ. який надає повноваження бюджетній установі щодо одержання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис можна розглядати як:

• акт управлінської діяльності – кошторис визначає виділення та використання бюджетних коштів.

• як фінансовий план – акт планування на підставі якого установа фінансується з бюджету протягом року і в якому встановлюються граничні суми асигнувань, що заборонено перевищувати.

• як правозастосовний акт – кошторис це акт, що припиняє свою дію після його виконання.

• як правовий акт – акт з моменту затвердження якого виникають фінансові правовідносини і який відповідно до вимог законодавства визначає:

  • конкретний розмір коштів на конкретні заходи і на визначений термін.

  • права і обов'язки керівників бюджетних установ з використання встановленого обсягу коштів.

  • права і обов'язки фінансових організацій з виділення цих коштів та контролю за їх використанням.

На відміну від інших фінансових планів кошторис передбачає витрати лише бюджетних установ, відображає односторонній витратний характер зв'язку з бюджетом.

Кошторис має певне суспільне, економічне та правове значення, яке полягає в тому, що кошторис:

• впливає на діяльність бюджетних установ та організацій.

• забезпечує ефективне і цільове використання коштів.

• дає можливість контролювати виконання фінансових показників.

• визначає права і обов'язки розпорядників бюджетних коштів, а також обов'язки фінансових органів з виділення цих коштів та здійснення контролю за цільовим їх використанням.

Кошторис має дві складових:

• загальний фонд – містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету.

• спеціальний фонд – містить обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків при здійсненні відповідних видатків згідно з законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

Існує два види кошторисів:

• індивідуальні та зведені кошториси.

• плани асигнувань.

Кошторис містить в собі:

• загальні відомості про бюджетні установу (код та назва бюджетної установи з зазначенням коду та назви відомчої класифікації видатків головного розпорядника коштів, код і назва програмної класифікації видатків державного бюджету, а також код і назву тимчасової класифікації видатків місцевих бюджетів

• показники надходжень коштів із загального та спеціального фондів бюджету.

• показники видатків та надання кредитів (поточні видатки, капітальні видатки, нерозподілені видатки).