1. Зародження економічної теорії. Античні погляди на основні економічні проблеми.

Економіка – даний термін увів Ксенофонт у дискусії з Сократом(‘ойкос’ – дім + ‘номіс’ – закон) – домогосподарювання. Продовжує дослідження економіки Аристотель – в своєму трактаті «Політика» він використовує думки попередників. Міркує про устрій полісів, формує поради для парламенту, щодо господарювання.

2. Винекнення політекономії. Маркенталізм

У 1615 році виходить трактат про політ економіку (Антуан Де Монкретьєн – автор терміну «Політекономіка»). Далі протягом 6 років він термін не використовував. Існує думка, що трактат є роздумами Жака Бадена.

Маркентилізм( фр. – «торговець») – економічна теорія, згідно якої вивчається проблем збагачення.

Ранній маркентилізм :

1. Багатство вимірюється кількістю золота/срібла

2. Джерело багатства – зовнішня торгівля

3. Можна продавати все, що приносить золото ( підіймається питання не вигоди, а притоку золота/срібла до країни).

4. Заборона вивозу золота за кордон під страхом смертельної кари.

Пізній маркентилізм :

1. Підіймається питання вигідної торгівлі

2. На зміну грошовому балансу приходить товарний баланс

3. Політика чистого експорту

4. Знята заборона вивозу золота

5. Істотно підвищується товарообіг між країнами

Під час пізнього маркентилізму увага концентрується на вивченні законів вигідної торгівлі.

3. Англійська класична політекономічна думка.

Класична політекономія виникла у зв’язку з проникненням капіталу в сферу вир-ва. Класична Політекономія була пануючою школою в 2 пол.18-поч.19 ст. Перші представники цієї школи - фізіократи (природа и влада). Родоначальник Франсуа Кенэ. Джерело багатства перенесли зі сфери обігу в сферу вир-ва вир-во, але лише в с/г. Класична Поліекономія: Вільям Петті, Адам Смітт, Давід Рікардо обгрунтували, що джерелом сусп-го багатства є все суспільне вир-во (праця). Визначили гроші як товар, що має трудове походження. Розрізнили дві сторони ціни – ринкова ціна і вартість товару, дві сторони товару – вартість і споживчу вартість Заклали основи трудової теорії вартості. Дослідили механізм відтворення сусп-го капіталу. Виступали за обмеження втручання держави в ек-ку, за свободу торгівлі. В середині та другій половині 19ст розвивалась дрібнобуржуазна Політекономія. Вона відображала інтереси і погляди мілких товаровиробників; не змогла відкрити закони економічного розвитку й тому виявилась безплідною.

4. Маржиналізм

Маржиналізм – теорія граничної корисності (Австрія).

Представники : Карл Менгер, О. Бем-Баверк.

Розглядають економічні проблеми крізь призму аналізу граничних величин.

Розглядають питання торгівлі и виробництва через рідкість товарів і ресурсів, ставлячи суб’єктивне сприйняття за основу.

Течія розвивається в Кембріджі, формуючи Кембріджську школу.

5. Кейнсіанство і сучасні економічні теорії

Кейнсіанський напрям отримав назву від імені англійського економіста Дж. Кейнса (1883—1946), який стверджував, що без активного втручання держави в економіку капіталістичний лад не може існувати. Він обґрунтував необхідність державного регулювання сукупного попиту і сукупної пропозиції за допомогою фінансово-кредитних важелів, зокрема — збільшення державних інвестицій, зниження відсоткової ставки під час кризи тощо.

Монетаризм

Монетаризм — економічна теорія, за якою кількість грошей в обігу є визначальним фактором формування господарської кон'юнктури та існує прямий зв'язок між зміною маси грошей в обігу та величиною валового й національного продуктів. Започаткував теорію монетаризму І.Фішер.

Монетаристи вважають, що держава має обмежити своє втручання в господарське життя, лише підтримуючи стабільний темп росту грошової маси. На їхню думку, в довгостроковому плані фінансова експансія веде до росту відсоткових ставок та витісненню приватних інвестицій, а кредитно-грошова експансія стимулює інфляцію.

Монетарна політика спирається на здатність грошово-кредитної системи істотним чином впливати на функціонування і розвиток економіки.

Марксизм

Карл Маркс доводить до досконалості трудову теорію вартості, завершує формування теорії земельної ренти, виділяє основні економічні формації :

1. первісне суспільство

2. рабовласництво

3. феодалізм

4. капіталізм

5. комунізм

За поглядами Маркса – економічний добробут залежить від праці робітників. Роль підприємства полягає лише в експлуатації робочої сили.