
- •1.Історичний розвиток форм вартості та грошей.
- •2. Суть, основні функції грошей та їх взаємозв’язок.
- •3. Форми грошей та їх еволюція.
- •4. Роль грошей в системі суспільного відтворення.
- •5. Основні теорії грошей.
- •6. Поняття грошового обороту.
- •7. Сукупний грошовий оборот та його структура
- •8. Оборот грошей в межах індивідуального капіталу.
- •11. Закони грошового обігу.
- •9. Грошові потоки та їх структура.
- •10. Грошова маса
- •12. Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають
- •13. Грошовий мультиплікатор.
- •17. Роль кредитної емісії в забезпеченні рівноваги на грошовому ринку.
- •14. Суть та структура грошового ринку
- •15. Попит на гроші та механізм його реалізації.
- •16. Пропозиція грошей та механізм її формування
- •18. Загальна характеристика суті та принципів в організації грошової системи.
- •19. Структура грошової системи.
- •20. Основні типи грошової системи.
- •21. Національна-державна обумовленість грошової системи
- •22. Об’єктивна обумовленість, суть та соціально-економічні наслідки інфляції.
- •23. Характеристика основних форм інфляції.
- •24. Грошові реформи та їх класифікації.
- •25. Основні моделі грошових реформ.
- •26. Грошові реформи в Україні.
- •27. Цінні папери та їх види
- •28. Курс цінних паперів. Фактори, що на них впливають
- •29. Ринок цінних паперів
- •30. Фондова біржа
- •31. Сутність функції та межі кредиту
- •32. Кредитні відносини та їх основні типи
- •33. Принципи кредитування.
- •34. Теорії кредиту
- •35. Форми та види кредиту, їх характеристика.
- •36. Сутність позичкового проценту. Рівень позичкового проценту та основні фактори ,що на нього впливають.
- •37. Суть банківського кредиту та характеристика окремих його видів.
- •38. Процес кредитування.
- •39. Суть, принципи побудови та основні етапи розвитку кредитної системи.
- •40. Структура кредитної системи.
- •41. Характеристика банківської системи.
- •42. Парабанківська система
- •43. Центральний банк в загальній системі державного регулювання економіки.
- •44. Грошово-кредитна політика та основні методи її реалізації.
- •45. Нбу: його завдання, функції та основні напрямки діяльності.
- •46. Суть та функції комерційних банків.
- •47. Особливості організаційної структури комерційного банку.
- •48. Класифікація комерційних банків.
- •49. Особливості сучасної діяльності комерційних банків в Україні.
- •50. Характеристика банківських послуг та сутності банківських операцій.
- •51. Залучені кошти комерційного банку.
- •52. Кредитні та інвестиційні операції комерційного банку.
- •53. Комісійно посередницькі банківські операції.
- •54. Сутність та основні види спеціалізованих кредитно-фінансових установ.
- •55. Загальна характеристика спеціалізованих кредитно-фінансових установ.
- •56. Суть, форми організації та основні операції страхових компаній.
- •57. Особливості функціонування пенсійних фондів.
- •58. Інвестиційні, лізингові, факторингові компанії
- •59. Кредитні спілки.
- •60. Ломбарди.
- •65. Основні види балансів міжнародних розрахунків.
- •61. Загальна характеристика міжнародних валютних відносин.
- •62. Валютна система та характеристика її основних елементів.
- •63. Валютний курс, його функції та основні модифікації.
- •64. Характеристика, структура та операції валютного ринку.
- •66. Світовий ринок позичкових капіталів.
- •1. Історичний розвиток форм вартості та грошей.
53. Комісійно посередницькі банківські операції.
Комісійно-посередницькі послуги — це операції консультаційного характеру, що виконуються банками за рахунок їх високої інформативності, глибоких професійних знань персоналу, володіння новітніми технологіями, а також операції, де банки діють за рахунок та в інтересах клієнтів. Таким чином, до цієї групи мають бути включені операції, які приносять банкам дохід, але не потребують додаткового залучення та використання наявних ресурсів.
Провідне місце серед зазначених операцій належить розрахунково-касовому обслуговуванню клієнтів, що визначається базовою функцією банків посередництвом у платежах.
Розрахункові опреації пов’язані із здійсненням внутрішніх та міжнародних безготівкових розрахунків за дорученням клієнтів шляхом перерахування коштів по рахунках у банку. В банківській практиці розвинутих країн даний вид операцій залежно від способу організації розрахунків поділяється на три основіні групи: інкасові, акредитивні та переказні.
Здійснюючи інкасові операції, комерційний банк за дорученням свого клієнта на основі отриманих від нього грошових документів стягує кошти з боржників та зараховує їх на рахунок клієнта. Серед документів, що пред’являються до оплати, найбільше поширення мають векселі та чеки.
Акредитивні операції полягають у дорученні клієнта банку виплатити певну суму коштів третій особі при виконанні нею умов, передбачених в акредитивній заяві клієнта. В акредитивній операції беруть участь: клієнт, що дає доручення про відкриття акредитиву; банк, який відкриває акредитив (банк платника); банк, у якому відкрито акредитив і який перевіряє виконання його умов (банк одержувача); особа, на користь якої відкрито акредитив (бенефіціар).
Переказні операції полягають у тому, що клієнт дає доручення своєму банку переказати певну суму коштів в інше місто (країну), де їх може отримати він сам, або інша особа, на адресу якої здійсненно переказ. У багатьох країнах (особливо континентальної Європи) такі розрахунки провводяться у так званій жиро-системі за допомогою платіжних доручень, що передаються каналами міжбанківського та поштового зв’язку. У системі “жиро”, яка може грунтуватися як на паперових носіях, так і на електронних засобах, платник виписує наказ про зняття коштів зі свого рхунку і переказ їх на рахунок одержувача. Частина таких переказів має форму постійних доручень, якщо мова іде про платежі, які часто повторюються.
Касові операції комерційних банків полягають у прийомі банками від своїх клієнтів готівки і зарахуванні сум на різні види рахунків, видачі готівки на вимогу клієнтів, забезпеченні надійного збереження довірених банку коштів.
Трастові (довірчі) операції являють собою операції комерційних банків, пов’язані з управлінням майном і виконанням інших послуг в інтересах і за дорученням клієнта на правах його довіреної особи. На підставі укладеного між банком та клієнтом договору (або за заповітом) банк набуває відповідних прав і виступає розпорядником майна, включаючи залишки коштів на банківських рахунках. Комерційні банки можуть виконувати довірчі операції як для приватних осіб, так і для підприємств та корпорацій.
Трастові операції, що здійснюються банком для фізичних осіб, включають:
1)уравління рухомим і нерухомим майном особи за її життя і на її користь або на користь вказаної нею третьої сторони (при цьому до банку переходять повноваження щодо розпорядження різноманітними активами, визначення напрямів інвестування коштів, розподілу і використання доходів);
2)розпорядження спадщиною, що передбачає: затвердження заповіту в судових органах, виявлення і збір усього майна, яке підлягає передачі у спадщину, сплату боргів, податків, адміністративних витрат, розподіл майна між спадкоємцями, надання їм особистих послуг в разі потреби;
3) опікунство та забезпечення збереження майна недієздатних або частково недієздатних осіб, у тому числі неповнолітніх спадкоємців;
4)виконання агентських послуг, що передбачає: а)збереження активів (оренда сейфів, зберігання цінних паперів, отримання доходів за ними, а також обмін чи погашення їх в разі необхідності); б)управління активами клієнта на правах його представника (у цьому разі банк керує майном виключно згідно вказівок довірителя).
Трастові операції для підприємств, фірм, корпорацій можуть включати:
1)розпорядження активами насамперед портфелями цінних паперів підприємств та організацій, заставленим майном, під яке підприємства випускають облігації, а також коштами пенсійних фондів приватних компаній;
2)агентські операції, що передбачають виплату дивідендів за акціями корпорацій, процентів за облігаціями, зберігання акцій, за якими право голосу передано повноважним представникам;
3)тимчасове управління справами підприємства у випадку його реорганізації або банкрутства.
Гарантійні операції полягають у поручительстві комерційного банку за свого клієнта виконати його грошові зобов’язання, якщо він буде неспроможний це зробити. Це означає, що банк бере на себе зобов’язання у випадку несплати клієнтом в строк належних з нього платежів здійснити платіж за власний рахунок. До цієї групи банківських операцій належать: гарантії повернення кредиту за клієнта; гаранрії відшкодування збитків, що витікають з невиконання клієнтом умов контракту на поставку товарів або надання послуг; гарантії вексельних зобов’язань клієнта (тобто авальні операції).
Консультаційні послуги полягають у наданні банками своїм клієнтам роз’яснень, інформації, рекомендацій з різноманітних банківських, правових та фінансових питань, проблем ведення бізнесу і особистого господарства.
Інші операції комерційних банків, якщо це не заборонено чинним законодавством, можуть включати: купівлю-продаж дорогоцінних металів і художніх цінностей, посередництво у реалізації обладнання і товарно-матеріальних цінностей, організацію укладання комерційних угод між клієнтами, проведення аудиторських перевірок на прохання клієнтів, надання послуг із страхування.