
- •1. Порядок розробки інцест. Стратегії.
- •4. Принципи інвестиційного менеджменту
- •2.Сегменти інвест. Ринку
- •3. Бізнес-план
- •5. Інформаційне забезпечення інвестиційного менеджменту
- •6. Найважливіші чинники, які повинні враховуватись при виборі підприємством форм інвестування
- •7 Які ризики повинен враховувати в своїй діяльності інвестиційний менеджер
- •11. Інвестиції
- •8. Інвест. Привабливість регіонів
- •10. Сутність ім, його цілі, завдання, функції
- •9. Структура інвест. Контролінгу
- •12. Модель формування доходу від інвестицій
- •13. Політика управління фінансовими інвестиціями може бути розроблена таким чином
- •1 Етап. Аналіз стану фінансового інвестування в попередньому періоді.
- •2 Етап. Визначення обсягу фінансових інвестицій у плановому періоді.
- •3 Етап. Визначення форм фінансового інвестування.
- •4 Етап. Оцінка інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів.
- •5 Етап. Формування портфеля фінансових інвестицій.
- •14. Формування оптимальної реальної програми реальних інвестицій
- •15. Критерії оцінки інвест. Привабливості підприємства
- •16. Головні та локальні цілі ім
- •17. Організаційне забезпечення інвестиційного менеджменту на під-ві
- •18. Інвестиційна привабливість галузей
- •19. Задачі та функції ім
- •20. Методи фінансування реальних інвестицій
- •21. Інвестиційний фінансовий портфель
- •22. Особливості інвестиційної діяльності
- •23. Розробка бюджету капітальних вкладень
- •24. Цілі та етапи розробки формування інвестиційних ресурсів
- •25. Напрями державного регулювання ід
2 Етап. Визначення обсягу фінансових інвестицій у плановому періоді.
Як правило, для підприємства, не інституціонального інвестора, цей обсяг зазвичай невеликий, і визначається розміром вільних фінансових ресурсів, що накопичуються напередодні (в очікуванні) витрат в майбутньому у зв’язку з розширенням операційної діяльності.
Позикові кошти до фінансового інвестування залучаються в окремих випадках, за умов суттєвого перевищення доходності інвестицій у порівнянні з рівнем ставки % за кредит.
3 Етап. Визначення форм фінансового інвестування.
Здійснюється виходячи з наявних обсягів фінансових засобів.
4 Етап. Оцінка інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів.
Основним показником інвестиційних якостей є показник доходності. В залежності від виду інструмента використовуються відповідні методи та показники.
5 Етап. Формування портфеля фінансових інвестицій.
Відбувається виходячи з оцінки інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів. Відбираючи фінансові інструменти потрібно враховувати наступні моменти:
тип портфелю, виходячи з пріоритетних цілей його формування;
необхідність диверсифікації фінансових інструментів;
необхідність забезпечення високого рівня ліквідності портфеля.
Тобто принцип оптимального співвідношення рівня доходності, ризику, ліквідності.
14. Формування оптимальної реальної програми реальних інвестицій
Процес формування програми реальних інвестицій підприємства базується на таких основних принципах (Бланк):
1. Багатокритеріальність відбору проектів до інвестиційної програми.
2. Диференціація критеріїв відбору за видами інвестиційних проектів.
3. Врахування об’єктивних обмежень інвестиційної діяльності підприємства.
4. Забезпечення зв’язку інвестиційної програми з виробничою та фінансовою програмою підприємства.
5. Забезпечення збалансованості інвестиційної програми за найважливішими параметрами.
З урахуванням вказаних принципів формування реальних інвестицій підприємства здійснюється за наступними етапами:
1. Вибір головного критерію відбору проектів до інвестиційної програми підприємства;
2. Диференціація кількісних значень головного критерію відбору за видами інвестиційних проектів для обґрунтування скринінгових інвестиційних рішень;
3. Побудова системи обмежень відбору проектів до інвестиційної програми по вибраному головному критерію;
4. Ранжування інвестиційних проектів, що розглядаються, за головним критерієм та системою обмежень;
5. Формування інвестиційної програми в умовах обмеження параметрів операційної діяльності;
6. Формування інвестиційної програми в умовах обмеження середньозваженої вартості інвестиційних ресурсів;
7. Формування інвестиційної програми в умовах обмежень загального обсягу інвестиційних ресурсів;
8. Оцінка сформованої інвестиційної програми за рівнем доходності, ризику та ліквідності.
По суті, реалізуючи політику оптимізації, підприємство свідомо відмовляється від можливості наростити власний капітал у максимальному розмірі шляхом доступної інвестиційної діяльності, при цьому досягаючи max виграшу в означених межах обмежень.
При оптимальному виборі проектів стикаються з такими основними труднощами:
1. Кількість проектів. Вибрана сукупність проектів, виходячи з техніко-технологічних та економічних уявлень (NPV >0...) в межах ліміту фінансування, має забезпечувати max значення консолідованого NPV в умовах середнього ризику.
2. Проекти можуть мати різний ступінь ризиків і важко забезпечити співставність проектів та показників підприємства. Це ускладнює механізм відбору проектів.
3. Обмеження у зв’язку з множинністю періодів. Як правило, в теорії обмеження в капіталі визначається на 1 період. В практиці ці обмеження розповсюджуються на кілька періодів. Крім того, кошти для фінансування інвестицій в майбутньому можуть частково поповнюватись за рахунок надходжень від раніше здійснених інвестицій.
В процесі вибору, крім NPV та IRR слід також враховувати вплив проекту на темп приросту прибутку підприємства в цілому. Наприклад, проект з більш високим NPV, проте не забезпечуючий стійкі темпи росту прибутку менш привабливий, ніж навпаки.