17. Організаційне забезпечення інвестиційного менеджменту на під-ві

Чітка й ефективна організація інвестиційного менеджменту на підприємстві забезпечує успішну реалізацію його функцій.

Організаційне забезпечення інвестиційного менеджменту являє собою сукупність взаємозалежних внутрішніх структурних складових (служб, підрозділів), що забезпечують розробку і прийняття управлінських рішень по різних аспектах інвестиційної діяльності і що несуть відповідальність за результати цих рішень.

Оскільки інвестиційний менеджмент є складовою частиною загальної системи управління підприємства, те і його організаційне забезпечення, природно, повинне бути інтегроване в загальну організаційну структуру підприємства. Це дозволяє знизити рівень управлінських витрат, забезпечити чітку координованість дій інвестиційного менеджменту, підвищити комплексність і ефективність контролю реалізації інвестиційних рішень.

Створення "центрів управління інвестиційною діяльністю" відповідно до загальних принципів організації управлінської діяльності, відбувається по 2-х ознаках.

1) Ієрархічної побудови центрів управління інвестиційною діяльністю, що передбачає виділення різних рівнів управління. Найбільш поширені в даний час 2-х і 3-х рівневі системи управління інвестиціями. 1-й рівень — керівник, що безпосередньо забезпечує інвестиційну діяльність, наступні рівні представлені службами управління у вигляді структурних одиниць і підрозділів, зв'язаних з інвестиційною діяльністю.

2) Функціональна побудова центрів управління інвестиційною діяльністю засновано на поділі по видах інвестицій — управління реальними і управління фінансовими інвестиціями.

Відповідно до сучасної теорії управління підприємством звичайно передбачається в рамках організаційної структури підприємства створення "центрів відповідальності", що представляють собою структурний підрозділ підприємства, керівник якого несе відповідальність у нашому випадку за виділені йому інвестиційні ресурси стосовно їх ефективного використання й одержання планового (очікуваного) значення доходу від інвестицій (керівники проектів).

Формування "центрів відповідальності" припускає:

1. Визначення системи прав, обов'язків і міри відповідальності їхніх керівників;

2. Розробку і доведення центрам відповідальності планових (нормативних) завдань по здійсненню інвестиційної діяльності.

3. Забезпечення контролінгу виконання центрами відповідальності встановлених завдань...

Рішення про створення "центрів відповідальності" залежить від багатьох факторів: ( обсягів і форм інвестиційної діяльності;  способів реалізації реальних інвестиційних проектів;  тривалості реалізації окремих інвестиційних проектів і т.д.) і приймається конкретним підприємством і обліком їх впливу

18. Інвестиційна привабливість галузей

Основою вибору об'єктів інвестування підприємств (ЦП тих галузей, що мають найкращі перспективи розвитку і можуть забезпечити найбільшу ефективність вкладень) є оцінка інвестиційної привабливості окремих галузей економіки.

Інвестиційна привабливість окремих галузей економіки являє собою інтегральну їх характеристику з позицій ефективності їхнього вибору для інвестування, по іншому - це комплексна характеристика окремих галузей економіки з позицій інвестора з метою вибору їх підприємств для інвестування.

Оцінка здійснюється по 3-м параметрам.

1) Оцінка рівня перспективності розвитку галузі: - значимість галузі в економіці країни; - її стійкість до економічного спаду, соціальна значимість, забезпеченість розвитку власними фінансовими ресурсами, ступінь підтримки державою її розвитку.

Крім того, оцінка рівня перспективності розвитку галузі визначається етапом її життєвого циклу. Відповідно до цього виділяють такі етапи розвитку галузі економіки:

1. Народження галузі економіки. Дивіденди не виплачуються. 2. Ріст галузі економіки. Дивіденди виплачуються пакетами нових акцій. 3. Розширення галузі економіки. Дивіденди лише частково виплачуються в грошовій формі. 4. Зрілість галузі економіки. Дивіденди виплачуються лише в грошовій формі і можуть мати тенденцію до зростання 5. Спад галузі економіки. Дивіденди виплачуються в грошовій формі, але їх рівень знижується

2) Оцінка середньогалузевої рентабельності діяльності підприємств галузі і її зміна в динаміку. Тут використовується система показників рентабельності, з яких пріоритетним є коефіцієнт рентабельності власного капіталу, що дає представлення про середньогалузеву норму прибутковості інвестицій за ряд років.

3) Оцінка галузевих інвестиційних ризиків, де розглядаються такі основні показники і характеристики: коефіцієнт варіації середньогалузевих показників рентабельності по роках, такі ж - по підприємствах; рівень конкуренції в галузі, рівень інфляційної стійкості цін на продукцію галузі, рівень соціальної напруженості в галузі й ін.

На основі цих показників і їх рангової значимості розраховується інтегральний показник рівня інвестиційної привабливості окремих галузей економіки, що дозволяє ранжувати галузі за цим показником. Ранжування галузей здійснюється по чотирьом групам: галузі з найвищою інвестиційною привабливістю, з високою інвестиційною привабливістю, з середньою інвестиційною привабливістю, з низькою інвестиційною привабливістю. Така оцінка служить для галузевої диверсифікованості інвестиційного портфеля.