Класифікація товарів в Стандартній міжнародній

торгівельній класифікації

Роз-діли	Назва розділів	Кількість
		Груп (коди)	підгруп	позицій	субпозицій
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9	Продовольчі товари і живі тварини Напої і тютюн Сировина і непродовольчі Мінеральне паливо, мастила і подібні їм товари Жири, масло, віск рослинного і тваринного походження Хімічна продукція Оброблені вироби, класифіковані головно за матеріалом Машини, обладнання і транспортні засоби Різноманітні готові вироби Товари і угоди, не включені в перелічені розділи Всього	10 (00-09) 2(11-12) 9(21-29) 4(32-35) 3(41-43) 9(51-59) 9(61-69) 9(71-79) 8(81-85, 87-89) 4(91, 93, 96, 97) 67	36 4 36 11 4 33 52 50 31 4 261	132 11 123 25 21 126 233 214 144 4 1033	344 22 276 37 44 474 829 653 442 6 3118

Джерело: Стандартна міжнародна торгівельна класифікація ООН. М., 1980.

Розвиток світової торгівлі відображає всі процеси, що відбуваються у виробництві матеріальних благ і послуг в світовому господарстві і окремих країнах, особливо економічно розвинених, з великим об'ємом ВВП. Хоча міжнародна торгівля виникла в глибокій давнині, стійкого систематичного характеру вона набула на рубежі XVI-XVII ст., в період становлення ринкової економіки. Формування ж цілісної системи міжнародної організації світової торгівлі, ефективних інститутів регулювання відносин світового господарства в рамках капіталістичної системи припадає на період після Другої світової війни, коли світове господарство остаточно розкололося на дві нерівні частини: переважаюче за всіма показниками капіталістичне, з одного боку, і менше по своєму потенціалу соціалістичне — з іншого.

На рубежі 1980—1990-х років у зв'язку з розпадом світової соціалістичної системи світове господарство і світова торгівля рухаються у напрямі трансформації їх в єдину систему. У табл. 10 подано кількісні показники розвитку світового експорту і імпорту по світу загалом і типами країн.

Як і раніше лідирують в міжнародній торгівлі високорозвинуті країни, на які припадає 63,5% світового експорту, тоді як чисельність їх населення складає близько 15%. Серед окремих країн лідирують в світовому експорті США - 10,8%, близько від них знаходяться Німеччина — 9,6, Японія — 6,5, Китай — 5,1 [розраховано на 2002 р. за даними: UNCTAD. Handbook of Statistics 2002. UN. N.Y., Geneva, 2003]. Провідні країни в системі світової торгівлі відображені на мал. 5.

Якісні зміни відбуваються і в товарній структурі світової торгівлі (табл. 11).

Найбільш радикальні зміни відбулися в товарній структурі світової торгівлі, особливо в економічно високорозвинутих країнах. Тут не тільки значно виросла частка експорту готової продукції (більше 80%), але і, що особливо важливе для розвитку всього світового господарства, — машинобудівній і наукоємкій продукції. По машинах, устаткуванні і транспортних засобах в експорті цього типу країн вона в 2002 р. склала 44,2%. За 1990—1996 рр. частка наукоємкої у всьому світовому експорті виросла з 6,5 до 12,5% [Світова економіка. Вступ... 2000, с. 139].

Вельми значними експортерами промислової продукції стали 15 країн, що розвиваються, і територій, серед яких 12 азіатських: чотири нові індустріальні країни і території Південно-Східної Азії (Гонконг, Сінгапур, Тайвань, Республіка Корея), а також Індія, Китай, Малайзія, Пакистан, Таїланд, Філіппіни, Туреччина, Ізраїль. Істотних успіхів в промисловому експорті досягли Бразилія і Мексика.

У товарній структурі зовнішньої торгівлі Росії не відбувається істотних змін. Основу її експорту складають енергоносії і сировина, частка яких впродовж 1990-х років залишалася майже незмінною і коливалася в межах 44-47% [розраховано за даними: UNCTAD. Handbook of Statistics 2002. UN. N.Y.; Geneva, 2003]. У товарній структурі імпорту переважають машини, устаткування і транспортні засоби в межах 30—35% протягом 1990-х років, а також продовольчі товари і сільськогосподарська сировина (окрім текстильного) — 20—28% [Устінов, 2001, с. 300].

У сучасному світовому господарстві все більш важливої ролі набувають послуги, питома вага яких у ВВП оцінюється в ⅔. Це особливий вигляд, що відрізняється від товару в його натурально-речовій формі, оскільки послуги, як правило, «невидимі», невідчутні, не підлягають зберіганню і накопиченню, а торгівлю ними часто називають «невидимою торгівлею». Експорт послуг почав зростати з 1970-х років і в даний час складає, за даними Міжнародного валютного фонду, близько 25% по відношенню до експорту товарів в натурально-речовій формі [World Economic Outlook, 2002. International Monetary Fund. N.Y., 2003, р. 36].