
РОЗДІЛ 2
ВИДИ СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ'ЯЗКІВ
2.1. Питання класифікації світогосподарських зв'язків
Поняття «Міжнародні економічні відносини», або «світогосподарські відносини», не має строгої єдиної логічної основи класифікації.
Дві основні форми світогосподарських зв'язків: зовнішня торгівля і вивіз (міграція) капіталу — виділяються за критерієм економічної визначеності форм операції. Суть зовнішньої торгівлі в обміні товарів (Т — Г — Т' або Т — Т'). Причому від внутрішньої торгівлі її відрізняє здійснення обміну поверх державних кордонів, що різко змінює умови обміну і робить його самостійною формою сфери обігу зі своїми особливостями статистичного обліку. Суть вивозу капіталу зводиться до відомої формули: Г — Г', що означає інвестиції за кордоном в цілях отримання прибутку (пояснення: Т — товар; Г — гроші). Ці дві форми складають одну групу світогосподарських зв'язків, яка чітко визначається за критерієм форми операції.
Інша група виділяється за специфікою речового змісту зв'язків і включає передачу технології, валютно-фінансові відносини і міграції робочої сили. Помітне «пересікання» цієї групи з охарактеризованою першою, тому що всі названі види зв'язків можуть продаватися як товар і використовуватися як капітал. У свою чергу, товари і капітал можуть уречевлено виступати як продукти, послуги, ліцензії, патенти, валюта, цінні папери і тому подібне.
З 1980-х років в світі спостерігається розрив з традицією украй замкнутого регулювання фінансових ринків національними урядами. Цей процес входить в політику дерегулювання економіки, тобто ослаблення впливу держави практично у всіх економічних сферах. Ослаблення фінансового регулювання, зокрема, викликало різку активізацію пошуку можливостей найбільш прибуткового вкладення капіталу за кордоном. Дерегулювання стимулює підприємницьку діяльність, а це приводить до посилення конкуренції. Воно звужує межі можливої рентабельності, що вимагає від фірми максимізації віддачі всіх інвестицій, контрольованих як нею самою, так і постачальниками або іншими партнерами.
Процес дерегулювання різко розширив світову географію фінансових послуг (проблеми «фінансизму» ширше висвітлено в гл. 6.3). Світові валютно-фінансові потоки в розвинених країнах по суті перетворилися на електронні потоки в телекомунікаційних системах. У багатьох випадках відпала необхідність прямого контакту продавця і покупця, з'явилася форма невидимої електронної торгівлі. Поступово відпадає необхідність посередництва комерційних банків і тому подібне.
Третя група зв'язків представлена відносинами кооперації, що визначаються тіснотою господарського партнерства. Знову ж таки ця група зв'язків не зводиться ні до однієї з двох виділених. Відношення кооперації не визначають ні економічні умови операції, ні її зміст. Суть його — в надзвичайній стійкості, надійності і тісноті господарських зв'язків. За економічною ж природою кооперативне партнерство може бути винятково товарообміном або поєднуватися з елементами вивозу капіталу, а також охоплювати всю різноманітність речового змісту світогосподарських контактів. Можна виділити дві фази міжнародних економічних зв'язків: докоопераційну і коопераційну.
Таким чином, оскільки неможливо побудувати строгу класифікацію світогосподарських зв'язків, що підкоряється законам єдності основи поділу і непересіченості виділених видів міжнародних економічних зв'язків, в табл.8 приводиться групування вказаних зв'язків за різними, хоча і близькими критеріями.