9.Р еакція споживача на зміну цін товарів. Крива “ціна –споживання”

Для визначення залежності обсягу закупівлі товару від його ціни, нам необхідно використати ту ж систему координат, що і для побудови кривої „дохід – споживання”, тільки дохід у даному випадку має бути фіксованим, і, відповідно, буде фіксованою точка перетину бюджетного обмеження із вертикальною віссю. Водночас точка перетину бюджетного обмеження із горизонтальною віссю буде змінюватись зі зміною ціни товару. Визначивши точку рівноваги споживача для бюджетних обмежень, побудованих для всіх можливих цін товару, і з’єднавши їх між собою, ми і отримаємо криву “ціна – споживання” (рис. 12).

Рис. 12. Побудова кривої “ціна – споживання”

Перебудувавши криву “ціна – споживання” в системі координат, де на вертикальній осі замість витрат на інші товари буде вказуватись ціна даного товару, ми отримаємо графік індивідуального попиту споживача (рис. 13).

Рис. 13. Графік індивідуального попиту споживача на товар.

Слід зазначити, що зменшення ціни на товар не обов’язково підвищить його споживання в тій мірі, в якій зменшилась ціна, оскільки частка доходу споживача, що вивільнилась внаслідок зниження ціни на товар, може бути використана споживачем для купівлі додаткових одиниць не тільки даного, але й інших необхідних йому товарів. Водночас і подорожчання товару в умовах фіксованого доходу споживача може змусити його відмовитись від інших, менш необхідних товарів, не зменшуючи споживання даного товару, а в окремих випадках і збільшуючи його відповідно до парадоксу Гіффена. Тому, під час аналізу впливу зміни ціни товару на обсяг його споживання, обов’язкового необхідно враховувати вплив нецінових факторів, про що детальніше йтиметься далі.

Всі ми добре знаємо, що на рівень споживання товарів та послуг впливає не лише дохід споживача, а і ціна даного товару.

Коли ціна товару зростає , а дохід споживача лишається незмінним, то споживання певного виду товару звичайно що зменшиться. Тобі із збільшенням ціни на товари потрібно щоб і дохід збільшувався. Ще одна властивість попиту говорить, що коли ціна на товари збільшується, то і споживання його збільшується.

10.Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з кардиналістських позицій.

Функція корисності лежить в основі споживчого вибору (поведінки споживача на ринку). При моделюванні поведінки споживача економісти базуються: обмеженості доходу споживача; аксіомі ненасиченості (споживач намагається мати велику кількість будь-яких благ); аксіомі збільшення загальної корисності; аксіомі зменшення граничної корисності.

Перерозподіляючи свій дохід таким чином, щоб досягнути найбільшої загальної корисності, споживач намагається вирівняти свої середньозважені граничні корисності. При цьому він досягає положення рівноваги (максимуму добробуту). В цьому заключається зміст другого закону Госена, який говорить: максимум корисності від споживання данного набору благ споживач отримає при умові рівності граничних корисностей всіх благ, які споживаються. Поряд із загальними принципами споживчого вибору існують особливості, які визначаються впливом на нього смаків та уподобань споживача.

Виділяють два види попиту на товар: функціональний попит означає, що частина попиту на товар зумовлена якостями, які властиві самому товару; нефункціональний попит - частина попиту на товар зумовлена якимось іншими факторами, а не властивими йому якостями. Найбільш суттєва частина нефункціонального попиту зумовлена зовнішнім впливом на корисність. Мається на увазі, що корисність даного товару збільшується або зменшується в залежності від того чи купують інші цей товар, або завдяки тому, що цей товар має велику ціну в порівнянні з іншими товарами.