14. Ефективна програма лояльності. «Три кити програми лояльності».

Програми лояльності – довгострокові програми взаємовідносин, співпраця між клієнтами з компанією.

Ключові складові:

- клієнтська БД

- комплекс комунікацій з клієнтами

- пакет привілеїв (матеріальні та нематеріальні)

- аналітичне ядро, що дозволяє спрогнозувати як клієнт поведе себе

Три кіта:

1 – компанія-кієнт - пряме спілкування між компанією та кожним окремим клієнтом. Умови каналу комунікацій: регулярність, персоналізація, зручний для клієнта. Приклади каналів: сайт, розсилка по е-мейлу, корпоративні видання.

2- клієнт-компанія – потрібен зворотній зв'язок, дати клієнту напряму спілкуватись з компанією.

3- клієнт-клієнт – обмін досвідом та враженнями щодо компанії.

15. Законодавчі обмеження щодо використання персональних даних в Україні.

Закон України «Про захист персональних даних» було затверджено у 2010 році, останні зміни було внесено у листопаді 2012 року. Цей Закон регулює правові відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв’язку з обробкою персональних даних. Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.Не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.Якщо обробка персональних даних є необхідною для захисту життєво важливих інтересів суб'єкта персональних даних, обробляти персональні дані без його згоди можна до часу, коли отримання згоди стане можливим.Обробка персональних даних в історичних, статистичних чи наукових цілях може здійснюватися лише за умови забезпечення їх належного захисту.Забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров'я чи статевого життя. Виключення: за умови надання однозначної згоди суб’єкта, якщо інформація необхідна для захисту суб’кта.

16. Законодавчі основи охорони та використання персональних даних у світі.

В усьому світі питанням захисту персональних даних приділяється все більше уваги, а окремі країни напрацювали значний досвід у цій сфері. Зокрема у Європі вже досить давно створено законодавчу базу у галузі захисту персональних даних. Систему європейського законодавства про захист персональних даних складають: Конвенція Ради Європи «Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних» від 28 січня 1981 року із змінами 1999 р., що стала першим міжнародно – правовим актом у галузі захисту персональних даних; Додатковий протокол до Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних щодо органів нагляду та транскордонних потоків даних від 8 листопада 2001 року, а також Директива Європейського Союзу « Про захист осіб у зв'язку з обробкою персональних даних і вільним обігом цих даних» 1995 року та Директива «Про обробку персональних даних і захист прав осіб у телекомунікаційному секторі» 1997 року. Ці документи є обов'язковими не лише для країн – учасниць Європейського Союзу, а й зразками для наслідування країнами, що прагнуть стати членами Європейської спільноти.Аналогічні закони прийнято в багатьох країнах світу, у тому числі – в країнах СНД, зокрема в Росії.Росія ще у 2005 році прийняла Конвенцію «Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних», взявши, тим самим, на себе зобов'язання привести національне законодавство у відповідність до даної конвенції. Відповідно 27 липня 2006 року був прийнятий Федеральний закон «Про персональні дані», а також ряд підзаконних нормативно – правових актів у сфері захисту персональних даних «Персональні дані – будь –яка інф., що відноситься до визначеної на підставі такої інформації фізичної особи (суб'єкту персональних даних), у тому числі його прізвище, ім'я, по батькові, рік, місяць, дата і місце народження, адреса, сімейний, соціальне, майнове положення, освіта, професія, доходи , інша інф.»Також у Росії існує три уповноважених федеральних органи, які регулюють діяльність у сфері обігу персональних даних та ін. Тим не менш, законодавство Російської Федерації у сфері обороту і захисту персональних даних тільки починає шлях свого формування .Згідно з Законом Німеччини "Про подальший розвиток обробки даних і захисту даних" від 20 грудня 1990 року персональні дані - конкретні дані про особисті або майнові відносини встановленої або установлюваної фізичної особи.Стаття 6 польського закону «Про охорону персональних даних»

1997 року дає аналогічне визначення:(В цьому законі під

персональними даними розуміється будь-яка інформація, що надає можливість ідентифікувати фізичну особу.)Закон Польщі додає важливу річ: інформація не вважатиметься персональними даними, якщо для ідентифікації особи (тотожності) потрібно витратити надмірні кошти, час або зусилля. Польський закон про охорону персональних даних встановлює, що його сфера поширюється перш за все на органи влади, органи місцевого самоврядування, а також муніципальні установи. Крім того, в законі зазначено: його дія поширюється на осіб приватного права, що реалізують певні публічні завдання ,на фіз.і юр. осіб й відокремлені підрозділи, що не є юридичними особами, якщо ті обробляють персональні дані у зв'язку з підприємницькою діяльністю, професійною діяльністю .Закон РП не поширюється на фізичних осіб для особистих чи побутових потреб, а також на осіб, які використовують вищезгадане технічне обладнання виключно для передачі даних. Також закон не поширюється (за винятком певних вимог) на діяльність журналістів друкованих ЗМІ, так само як і на літературну чи художню творчість .