54. Створення на підприємстві єдиної системи зберігання даних.

Системи зберігання даних є основою, на якій в подальшому і розвертаються всі інформаційні системи компанії. Варто пам'ятати, що будь-яка сучасна система зберігання даних являє собою цілісне і комплексне рішення, що підтримує весь життєвий цикл інформаційних потоків. Типова система зберігання даних містить у собі наступні компоненти: обчислювальну систему; систему зберігання даних; систему резервного копіювання і управління життєвим циклом інформації; засоби віртуалізації . Створення єдинної системи зберігання даних на підприємстві потрібно по-перше, для забезпечення інформаційної безпеки підприємства. Вона досягається завдяки високому рівню конфіденційності, централізації даних, резервного копіювання даних і т.д. По-друге, завдяки сучасним системам зберігання даних, збільшується швидкість обробки інформації, а також пошук необхідних даних у величезних інформаційних і дискових масивах. По-третє,на підприємстві завжди можуть можете бути впевнені, що абсолютно вся нова інформація, скільки величезним б не виявився її обсяг, буде повністю записана і надійно збережена на сервері для зберігання даних (зокрема, проведено її резервне копіювання даних на пристрої резервного копіювання). Зрештою, завдяки надійній системі зберігання даних, підприємство ніколи більше не зустрінетесь з проблемою втрати важливої інформації, яка була записана на якомусь з загубилися дисків. Найбільш часто при створенні мережі зберігання даних застосовує метод консолідації. Такі системи зберігання файлів і даних представлені:Система зберігання даних шляхом консолідації на пристроях зберігання (дисковому масиві) з блоковим доступом та підключенням за допомогою мережі зберігання даних ;система зберігання даних шляхом консолідації на пристроях зберігання з прямим підключенням до мережі передачі даних ;система зберігання даних шляхом консолідації на пристроях зберігання з прямим підключенням до сервера для зберігання файлів. Сервери для збереження даних - це забезпечення інформаційної безпеки бізнесу, завдяки високому рівню конфіденційності, централізації даних, резервного копіювання даних та ін. Завдяки сучасним системам зберігання даних, збільшується швидкість обробки інформації, а також пошук необхідних даних у величезних інформаційних та дискових масивах.

55Стратегія прямих комунікацій.

Прямий маркетинг являє собою прямі комунікації з визначеним покупцем, найчастіше у вигляді індивідуального діалогу з метою одержання негайного відгуку або здійснення угоди.Основу кожного з п'яти елементів комплексу просування складає процес комунікацій, що охоплює такі елементи:- джерело - джерелом повідомлення в маркетингу є підприємство, що пропонує товари і послуги; підприємство розробляє цілі комунікації і визначає одержувача повідомлення;- кодування - звертання, за допомогою якого джерело перетворить свої цілі в стратегію реклами або стимулювання продажів, що дозволяє довести необхідне повідомлення до відома адресата; - передача повідомлення - елемент, за допомогою якого повідомлення доводять до цільової аудиторії; побічним продуктом при передачі повідомлення може стати шум –

перешкоди, що можуть виникнути під час передачі в результаті безлічі повідомлень, які конкурують у боротьбі за увагу споживачів;- одержувач (декодування, дія); декодування - це спосіб інтерпретації споживачами маркетингового повідомлення, що визначає їхню реакцію; воно передбачає: ознайомлення з повідомленням (поінформованість); тлумачення й оцінку (розуміння); утримання в пам'яті (запам'ятовування);дія - це покупка товару споживачами, зафіксована в центрах продажів, - головний критерій при оцінці ефективності маркетингової комунікації;- зворотний зв 'язок - це оцінка впливу комунікації на споживача.Розробка комплексу просування здійснюється поетапно Перший етап - формулювання цілей просування.Цілі просування товару формулюють, виходячи з того, що здатне вплинути на споживача і спонукати його до покупки. Виокремлюють дві групи цілей:- цілі, спрямовані на забезпечення успішної реалізації товарів;- цілі, спрямовані на покращення "іміджу" підприємства. Другий етап - оцінка факторіє, що впливають на комплекспросування.Найважливішими є три фактори:- тип покупця (цільова аудиторія) - наприклад, особистий продаж важливіший і ефективніший для організацій-покупців, оскільки їхня чисельність менша, їхні потреби спеціалізовані, вони географічно сконцентровані; - тип товару (особистий продаж - це переважаючий елемент комплексу просування підприємств, що надають послуги, він також виправданий при збуті складних виробів, що купуються за специфікаціями, і дорощих виробів;- стадія життєвого циклу товарів - на певних стадіях життєвого циклу товару варто застосовувати різні засоби просування: на етапі впровадження найефективнішими є реклама і публікації, після яких відбувається особистий продаж, а потім - стимулювання збуту (апробування товару); на етапі зростання використання всіх засобів просування можна призупинити, тому що йде стихійне самопоширення інформації про товар (чутки); на етапі зрілості важливе значення має стимулювання збуту, реклама й особистий продаж; на етапі спаду ненадовго виправити становище може стимулювання збуту, вплив реклами і публікацій послаблюється.Третій етап - розробка стратегії просування.Стратегія просування має якнайкраще відповідати цілям просування. Якщо головною метою є забезпечення поінформованості про марку товару і створення позитивного іміджу марки, то значну увагу слід приділити рекламі. Якщо ж основне завдання - демонстрація переваг складної продукції, то переважатиме особистий продаж Четвертий етап - складання і розподіл кошторису витрат на просування - передбачає:- вибір методу і визначення кошторису - існують три основних методи: на основі цілей і завдань, на основі відсотків від продажів, на основі паритету з конкурентами, і два додаткові методи складання кошторису просування: залишковий, зниження або приросту; усі методи можуть діяти як "зверху вниз" так і "знизу нагору":

П'ятий етап - оцінка комплексу просування - передбачає відповіді на такі питання: чи були цілі просування представлені у вигляді дієвого маркетингового повідомлення; чи правильно визначено цільову групу; чи правильно обрано комплекс просування для впливу на цільову групу; якою мірою вплив кожного елемента комплексу просування сприяє покупкам.