
- •1.Історія як наука. Періодизаціяіст. У. Іст. Джерела.
- •4. Трипільська культура.
- •5. Перші етноси на території України
- •6.Антична колонізація Північного Причорномор*я
- •7.Стародавні слов*яни.
- •8.Теорії пох.К.Русі.
- •9. Київська Русь до прийняття християнства: економіка, соціально-пол.Полож
- •10. Правління Володимира Великого: внутрішня і зовнішня політика. Утвердження християнства
- •11. Київська Русь після прийняття християнства: економіка, соціально-політичний устрій, зовнішня політика. Ярослав Мудрий. “Руська правда
- •13. Відносини Київської Русі з кочівниками. Монголо-татарське завоювання
- •15.Галицько-Волинське князівство:особливості історичного розвитку.
- •16.Правління Данила Галицького та його спадкоємців.
- •17. Боротьба за територіальну спадщину Київської Русі. Литовсько-Руська держава та її еволюція.
- •18. Основні тенденції соц.-економічного,політ. Та релігійного життя укр. Земель у складі влк.
- •19.Польсько-литовські унії та їх наслідки для укр.Народу.
- •20. Українські землі під владою Молдавського князівства, Угорщини, Московського князівства, Кримського ханства та Османської імперії
- •21. Національно-релігійний та культурний рух в Україні в XVI-XVII ст. Братства
- •22.Берестейська унія. Реформи п. Могили.
- •25.. Боротьба козацтва з турецько-татарською експансією. П.Конашевич-Сагайдачний.
- •26. Козацько-селянські повстання кінця 16ст. 1-ї половини 18 ст.
- •27.Причини, характер, рушійні сили Національної революції середини XVII ст. Бойові дії 1648-1649 рр.
- •28. Козацько-гетьманська держава: політико-адміністративний устрій, економіка, соціальна структура.
- •29.Національно-визвольна війна проти Речі Посполитої в 1650-1657 рр.
- •30. Переяславсько-московський договір: причини, умови та політика
- •31.Гетьманування і.Виговського. Гадяцька угода
- •32.Період Руїни: причини, суть, наслідки
- •33. Гетьманування п.Дорошенка. Боротьба за об’єднання України.
- •34.Україна в умовах Північної війни. І.Мазепа.
- •35.Конституція п.Орлика
8.Теорії пох.К.Русі.
Зараз у науці нема єдиної думки щодо походження Давньоруської держави —Київської Русі. Існує декілька теорій.
1. Норманська теорія, її започаткували німецькі вчені Г. БаєртаГ. Міллер, які працювали в другій половині XVIII ст. в Російській
Академії наук.«Норманісти» наголошують, що східні слов'яни були нездатні без. зовнішньої допомоги створити свою державу, а варяги (нормани) відіграли. вирішальну роль у створенні Київської держави. Слово «Русь» походить відфінської назви шведів «Ruotsi».2. За хозарською теорію поляни є не слов'янами, а різновидом хазарів. Модель влади, яка існувала в Хозарії. Там водночас правили два царі —цар по крові (хакан каган), та його «заступник» (хакан-бек). Тогочасні візантійські та арабські джерела згадують Аскольда з титулом хакана.3. Панюркська теорія, за якою слово «Русь» походить від іранського іозначає — світлий та належить іракомовним мешканцям одного з регіонів Середнього Подніпров'я.4. Теорія природно-історичного (автохтонного розвитку). Прибічниками цієї теорії були і видатні українські історики В. Антонович, М.Грушевський та інші. Прихильниками цієї теорії стверджують, що у східнихслов'ян існували політичні та соціально-економічні передумови для створення своєї держави: високий рівень розвитку виробничих відносин,існувала майнова диференціація, відбувалося захоплення старійшинами общинних земель, багаточисельні військові походи, результатом яких була велика кількість здобичі. Основними джерелами є літопис «Повістьврем'яних літ», який розповідає про правління князя-слов'янина Кия (кінV — поч.УІ ст.) та хроніка «Бертинські аннали».
9. Київська Русь до прийняття християнства: економіка, соціально-пол.Полож
Літопис оповідає, що варяги у 859 році прийшли із-за моря, брали данину з «чуді, із словен і з мері, і з весі, кривичів». У 862 році ці племена вигнали варягів «в морс», але не змогли організувати свою владу і закликали інших варягів, щоб її організувати. Прибули три брати: Рюрик, Синеус і Трувор. Рюрик став князювати у Словенському князівстві (Новгороді), Синеус — у Білоозері, Трувор — в Ізборську. Після смерті братів Рюрик став єдиновладним князем, об'єднавши під своєю владою північні слов'янські племена словенів, кривичів та фінські — мері, весь, мурому. Літописи повідомляють, що перед своєю смертю Рюрик передав правління своєму родичу Олегу і доручив йому малолітнього сина Ігоря. Поряд з цим є відомості, що Ігор був сином Олега У 882 році Олег з великим військом рушив на південь, завоював Смоленськ, Любеч та інші землі, нарешті, підступно вбивши Аскольда та Діра, захопив Київ. Однак, виявивши ряд суперечностей в літописі, проаналізувавши всі події, ряд вчених, зокрема академік Петро Толочко, приходять до висновку, що в Києві у 882 році стався спрямований проти князя християнина Аскольда державний переворот, в якому брали участь вірогідно язичники — бояри із великокнязівського оточення. В результаті до влади прийшла нова династія — Рюриковичів. Ні про яке норманське завоювання і створення руської держави, таким чином, не можна говорити. Олег із своєю дружиною стали на службу середньовічній ранньофеодальній слов'янській державі, яка на той час пройшла уже довгий шлях розвитку. Князь Олег (882—912 рр.) за кілька років в результаті численних війн і походів підкорив своїй владі племена полян, древлян, сіверян, радимичів. А в цілому влада Києва тепер поширювалась ще й на словен, кривичів, радимичів, хорватів, уличів, фіно-угорські племена, чудь, мерю. Наступник Олега князь Ігор I (912—945 рр.) продовжував справу свого попередника, хоч і не так вдало. Перш за все він приборкав непокірних древлян, приєднав землі тиверців та уличів між Дністром і Дунаєм. Двічі ходив на схід: у 913 році за угодою з хазарами пройшов до берегів Каспійського моря і дістався до Баку, руйнуючи і грабуючи все на своєму шляху. У 943 році ходив на багаті мусульманські міста Кавказу, де захопив велику здобич. В роки князювання Ігоря на кордонах Київської Русі вперше з'явилися печенізькі племена. У 915 році вони уклали договір з Києвом і відкочували до Дунаю, однак у 930 році порушили угоду і почали напади.