
- •Станіслав Росовецький Український фольклор у теоретичному висвітленні
- •Передслово
- •Розділ 1 Що таке фольклор і що таке фольклор український
- •1.1. Народна творчість чи усна література?
- •Питання
- •1.2. Спроби теоретичного вирішення проблеми специфіки фольклору
- •1.3. Відмінності фольклору від літератури та музики новоєвропейського типу: Соціологічні, у "творчому кодексі",
- •1.4. У пошуках "внутрішніх" ознак фольклору
- •1.5. Світовий фольклор і місце у ньому українського
- •1.6. Фольклор України та український фольклор
- •2.1. Фольклористика в її стосунках до інших наук. Внутрішня структура фольклористики
- •2.3. Сучасна збирацька (польова) фольклористика
- •2.4. Джерелознавство
- •2.5. Текстологія: Специфічне наповнення основних її понять у фольклористиці
- •2.6. Текстологія: Встановлювання тексту, його критика. Типологія фіксацій ідентичного фольклору
- •2.7. Текстологія: Датування, локалізація, атрибуція
- •2.8. Текстологія: Питання герменевтичні, кон’єктуральна
- •2.8. Текстологія: Принципи видання фольклорних текстів
- •3.1. Функції теоретичної (інтерпретаційної) фольклористики
- •3.2. Слов’янський шлях розвитку фольклористики, або Чому не в Україні виникла перша велика теорія XIX ст.
- •3.3. "Міфологічна" теорія я. Грімма. Її конкретизація
- •3.4. О. О. Потебня як "молодший міфолог" і фольклористичні сторінки його "теоретичної поетики"
- •3.5. Теорія "історичного переходу сюжетів" т. Бенфея.
- •3.6. "Антропологічна" школа і "теорія самозародження"
- •3.7. Спроби синтезу трьох основних теорій в XIX ст.
- •3.8. Своєрідність українського внеску в теорію світової фольклористики XIX – початку XX ст.
- •4.1. "Фінська" (історико-географічна) школа
- •4.2. Ортодоксальний фрейдизм у фольклористиці
- •4.3. Неофрейдизм: теорія "архетипів", "забута мова"
- •4.4. Ідеї російського та українського формалізму як теоретичні витоки структуралізму
- •4.5. Структурний аналіз міфів у працях к.Леві-Строса
- •4.6. Поширення структурного аналізу на ненаративні жанри фольклору
- •4.7. Синтез структуралістських досліджень оповіді (р. Барт)
- •4.8. Формульна теорія епосу
- •4.9. Семіотико-лінгвістичні дослідження фольклорного
- •Марксистсько-ленінська фольклористика: Становлення
- •4.11. Марксистсько-ленінська фольклористика між 1953 р. І "відлигою" та її українська версія
- •4. 12. Марксистсько-ленінська фольклористика
- •4.13. Світова фольклористика кінця XX ст. – початку XXI ст.: Реалізація можливостей новіших літературознавчих стратегій
- •4.14. Світова фольклористика кінця XX ст. – початку
- •XXI ст.: Пошук організаційних форм консолідації
- •4.14. Прогноз постання "нового традиціоналізму".
- •З поетики українського фольклору
- •5.1. Шляхи вивчення поетики фольклору
- •Питання
- •5.2. Поетика часу та простору
- •Питання
- •5.3. Фольклорні прийоми художньої організації тексту
- •Питання
- •Історія фольклору. Фольклор і література
- •6.1. До питання про історію українського
- •6.2. Фольклор і література, Аспекти взаємодії та методика її дослідження
- •Бібліографічні посилання
1.6. Фольклор України та український фольклор
Поняття "фольклор України" та "український фольклор" не тотожні. Так склалося історично, що споконвіку на території теперішньої України жили й представники інших етносів. У Києві, наприклад, з давніх давен існувала єврейська колонія, а поява серед ідолів, поставлених у X ст. великим князем Володимиром Святим у своєрідному державному пантеоні на сучасній Володимирській гірці, скульптурних зображень іранських "Съмаргла" і "Хърса" свідчить, на думку російського історика Б. О. Рибакова, що "аланські, яські племена салтовської культури, можливо, входили до складу держави Русі" 42. Натомість безперечним історичним фактом є існування в XI–XIII ст. під Києвом, у так званому Перепетовому полі поселень торків та "чорних клобуків" (каракалпаків) – тюркської гвардії великих князів київських, що брала активну участь у політичній діяльності домонгольських часів. Згодом великі німецька, польська, вірменська колонії з’являються в прадавньому українському Львові.
І тепер фольклор України складають, окрім українського, фольклори росіян, білорусів, євреїв, вірмен, поляків, болгар, греків, кримських татар, німців та представників деяких інших народів, що проживають у нашій країні. Деякі з цих усних традицій вивчено краще (наприклад, пісенний фольклор українських болгар), інші взагалі не досліджувалися спеціально, і тут нам є над чим попрацювати.
Але ж і сучасний обсяг поняття "український фольклор" досить складний. Знов таки маємо справу з явищем синтетичним, бо йдеться про усну творчість не лише українців (та іноетнічних носіїв традиційної української культури), що живуть на території України, але й тих, хто, опинившись за її державними кордонами, зберігають свою мову та фольклор. Більш складний, тріадний поділ використовує зарубіжний україніст Ю. Тамаш, що розрізняє "материк" (українці у складі національної держави), "периферію" (у Польщі, Словаччині) та власне діаспору 43.
Структура фольклору діаспори не є однорідною. У тих регіонах, де українці живуть споконвіку, – як, приміром, на Підляшші та Холмщині (Польща) або Пряшеві (Словаччина), вони фактично створюють хоч і відокремлені від метрополії, але природні анклави українського фольклору, принципово не відмінні, наприклад, від гуцульського або слобожанського. Там, куди еміграція відбувалася за рахунок лише певних областей, вихідці з них перемішувалися, проте їхній фольклор згодом набував вигляд хоч вже не регіонального, то, сказати б, макрорегіонального. Таким є фольклор канадських українців, котрі є нащадками емігрантів, переважно, із Західної України. Коли ж збираються докупи переселенці з різних кутків вітчизни, як це було, приміром, в українських анклавах на російському Далекому Сході, тоді з різнорегіональних компонентів утворюється нова, доволі мозаїчна фольклорна єдність 44.
Проте й тоді, коли мова лише про фольклор метрополії, ми якось мало замислюємося над тим, що поняття "український фольклор" є певна наукова абстракція, яка куди зручніше прикладається до того причепуреного і цензурованого словесного й музичного "фейклору" (див.: 2.6), котрим нас десятиріччями годували радіо, телебачення і професійні "фольклорні" ансамблі, ніж до реального конгломерату регіональних усних традицій 45. Регіони відрізняються навіть за жанровим складом: так, у XIX ст. думи відомі були лише в східних областях, коломийки – тільки в західних. Та що там регіони! Фахівці добре знають, як змінюються календарні ритуали від села до села.
Сказане, одначе, не означає, що слід відкинути оту абстракцію й перейти до вивчення регіональних фольклорів поодинці. Теоретичне рішення проблеми: розглядати національний фольклор як надрегіональний інваріант, а регіональні – як його конкретні варіанти. Тоді – як це було й у випадку з фольклорним твором – усі відмінності між регіональними варіантами (навіть у жанровій структурі) можна було б розглядати за тією ж моделлю природного, біологічного аналога, як результати певної пульсації або мутації складного організму.
Життя знаходить простіші вирішення проблеми. Ось лемко почув пісню, проспівану чернігівцем, і визнав її за свою, українську. Як це сталося? Частка незнайомих слів була незначною, мелодія не виходила за межі естетично освоєного лемком-слухачем, а спосіб виконання не надто відрізнявся від того, до котрого він звик удома. А головне: у почутому цим селянином відчувався відбиток того ж психологічного типу та того ж способу сприймання дійсності, носієм котрих є він сам.
Отже, змістом поняття "український фольклор" є не механічна сума регіональних усних традицій, а їх узагальнення. Його утворює діалектична єдність світоглядних, соціально-психологічних, естетичних констант та яскраво своєрідних регіональних їх реалізацій.
ПИТАННЯ
Для самоперевірки. Український фольклор – це усна традиція...
1. ... усіх народів України. 3. ... українців в Україні та в діаспорі.
2. ... українського народу в Україні. 4. ... мешканців "Зеленого Куту" на Далекому Сході.
Відмінникові. В українському науковому виданні надруковано було пісню з Канади, що починається таким чином:
Оженився Іван Булка,
Взяв си англічанку,
Вона була б’ютифул,
Він мав гроші в банку.
Чи використання англійського слова (beautiful ‘гарна’) диктувалося тут вимогами традиційної поетики української пісні?
Розділ 2
Наука про фольклор, її структура та допоміжні спеціальні дисципліни