
- •Станіслав Росовецький Український фольклор у теоретичному висвітленні
- •Передслово
- •Розділ 1 Що таке фольклор і що таке фольклор український
- •1.1. Народна творчість чи усна література?
- •Питання
- •1.2. Спроби теоретичного вирішення проблеми специфіки фольклору
- •1.3. Відмінності фольклору від літератури та музики новоєвропейського типу: Соціологічні, у "творчому кодексі",
- •1.4. У пошуках "внутрішніх" ознак фольклору
- •1.5. Світовий фольклор і місце у ньому українського
- •1.6. Фольклор України та український фольклор
- •2.1. Фольклористика в її стосунках до інших наук. Внутрішня структура фольклористики
- •2.3. Сучасна збирацька (польова) фольклористика
- •2.4. Джерелознавство
- •2.5. Текстологія: Специфічне наповнення основних її понять у фольклористиці
- •2.6. Текстологія: Встановлювання тексту, його критика. Типологія фіксацій ідентичного фольклору
- •2.7. Текстологія: Датування, локалізація, атрибуція
- •2.8. Текстологія: Питання герменевтичні, кон’єктуральна
- •2.8. Текстологія: Принципи видання фольклорних текстів
- •3.1. Функції теоретичної (інтерпретаційної) фольклористики
- •3.2. Слов’янський шлях розвитку фольклористики, або Чому не в Україні виникла перша велика теорія XIX ст.
- •3.3. "Міфологічна" теорія я. Грімма. Її конкретизація
- •3.4. О. О. Потебня як "молодший міфолог" і фольклористичні сторінки його "теоретичної поетики"
- •3.5. Теорія "історичного переходу сюжетів" т. Бенфея.
- •3.6. "Антропологічна" школа і "теорія самозародження"
- •3.7. Спроби синтезу трьох основних теорій в XIX ст.
- •3.8. Своєрідність українського внеску в теорію світової фольклористики XIX – початку XX ст.
- •4.1. "Фінська" (історико-географічна) школа
- •4.2. Ортодоксальний фрейдизм у фольклористиці
- •4.3. Неофрейдизм: теорія "архетипів", "забута мова"
- •4.4. Ідеї російського та українського формалізму як теоретичні витоки структуралізму
- •4.5. Структурний аналіз міфів у працях к.Леві-Строса
- •4.6. Поширення структурного аналізу на ненаративні жанри фольклору
- •4.7. Синтез структуралістських досліджень оповіді (р. Барт)
- •4.8. Формульна теорія епосу
- •4.9. Семіотико-лінгвістичні дослідження фольклорного
- •Марксистсько-ленінська фольклористика: Становлення
- •4.11. Марксистсько-ленінська фольклористика між 1953 р. І "відлигою" та її українська версія
- •4. 12. Марксистсько-ленінська фольклористика
- •4.13. Світова фольклористика кінця XX ст. – початку XXI ст.: Реалізація можливостей новіших літературознавчих стратегій
- •4.14. Світова фольклористика кінця XX ст. – початку
- •XXI ст.: Пошук організаційних форм консолідації
- •4.14. Прогноз постання "нового традиціоналізму".
- •З поетики українського фольклору
- •5.1. Шляхи вивчення поетики фольклору
- •Питання
- •5.2. Поетика часу та простору
- •Питання
- •5.3. Фольклорні прийоми художньої організації тексту
- •Питання
- •Історія фольклору. Фольклор і література
- •6.1. До питання про історію українського
- •6.2. Фольклор і література, Аспекти взаємодії та методика її дослідження
- •Бібліографічні посилання
Станіслав Росовецький Український фольклор у теоретичному висвітленні
Частина 1. Теорія фольклору
Посібник для університетів
Київ 2005
ББК 82 (4 Укр. – 6)
Р-89
Росовецький Станіслав. Український фольклор у теоретичному висвітленні. Частина 1. Теорія фольклору. Посібник для університетів. – К.: Вид-во Укр. фітосоціологічного центру. – 2005. – 228 с.
Рекомендовано Міністерством освіти України
як навчальний посібник для студентів гуманітарних
спеціальностей вищих навчальних закладів
Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту філології
Київського національного університету
ім. Тараса Шевченка
Феномен українського національного фольклору вперше осмислено в якнайширшому контексті світової фольклористичної теорії. При цьому пропоновано об’єктивну оцінку “марксистсько-ленінських” концепцій збирання та вивчення усної народної творчості.
Видання може бути використано як підручник до нормативного університетського курсу “Теорія фольклору”, як посібник – до курсів "Українська народна поетична творчість", “Джерелознавство фольклористики”, “Текстологія фольклору”, а також для підготовки до кандидатського іспиту з фольклористики та для самоосвіти.
Рецензенти:
В. К. Борисенко, доктор історичних наук, професор
Л. Ф. Дунаєвська, доктор історичних наук, професор
Редактор канд. філ. наук Н. А. Лисюк
© С. К. Росовецький, 2005 р.
Пам’яті академіка Володимира Миколайовича Перетца –
вчителя вчителів наших
Передслово
Українська фольклористика повинна повернути собі те місце у світовій науці, що його забезпечила їй самовіддана праця вчених XIX – початку XX ст. та яке вона по праву займала ще у 20-ті рр.
Подолати теперішнє відставання, – на жаль, безперечне – важко, що й казати. І неприпустимою помилкою було би не використати для цього справді неповторну можливість, яку надає нам вибух суспільної зацікавленості вітчизняним фольклором, – а саме підготувати нову, методологічно не упереджену генерацію українських фольклористів. Сприяти досягненню цієї мети й має пропонований посібник, що розрахований не тільки на студентів університетських спеціальностей "Фольклористика", "Українська мова і література", але й на магістрантів і аспірантів, філологів широкого профілю, усіх, хто відчуває потребу самостійно роздивитися в сучасній науці про вітчизняний фольклор.
У пропонованій читачеві першій частині підручника розглядаються основні засади теорії фольклору в їх історичному розвитку і сучасному стані з постійною проекцією на актуальні проблеми вивчення українського національного фольклору, жанрам якого буде присвячено другу частину підручника.
Щоб не переобтяжувати науковий апарат книжки, автор посилається, як правило, на видання для студента найдоступніші, сподіваючись, що при необхідності читач звернеться до першовидань і до оригіналів перекладів. Посібник розраховано на уважне, неодноразове та критичне прочитання. Орієнтуватися в його матеріалі, а при необхідності – й зробити довідку допоможуть система перехресних посилань та короткий термінологічний індекс. Засвоїти ж матеріал має допомогти самостійне обдумування студентом поставлених після кожного підрозділу питань "Для самоперевірки" та складніших – "Відмінникові"; щоб пересвідчитися в правильності відповіді або знайти в тексті підказку для неї, слід звернутися до "Ключа" наприкінці посібника.
Автор висловлює щиру й глибоку подяку В. К. Борисенко, С. Й. Гриці, Л. Ф. Дунаєвській, Н. А. Лисюк, Є. М. Пащенку, О. М. Семашку, Н. С. Шумаді, котрі, ознайомившись із посібником у рукопису, зробили цінні й конструктивні зауваження. Особлива подяка моїй учениці І. Є. Головасі, бо вона спонукала мене почати роботу над підручником. Якою мірою ця кількарічна праця досягла поставленої мети – судити читачеві.