1. „Новий курс” президента ф. Д. Рузвельта у сша. Закон Вагнера 1935 р.

Переміг на президентських виборах демократ Ф. Рузвельт його партія завоювала абсолютну більшість місць в обох палатах Конгресу. 32-й президент США розпочав своє сходження на посаду 4 березня 1933 р. з сентенції: «єдине, перед чим ми повинні відчувати страх,- це сам страх». Політика президента Рузвельта дістала назву «нового курсу» або (дослівно) «нової здачі карт». За короткий час було схвалено близько 70 законів. Для початку було реформовано банківську систему - розділено депозитні та інвестиційні функції банків, загалом вводилося страхування банківських депозитів. Тим самим зводився бар'єр на шляху чисто спекулятивних банківських операцій. Золотий вміст долара був скорочений на 14%, до 35 доларів за унцію. Девальвація долара прискорила торговельний оборот, сприяла здешевленню кредитів під тиском. 16 червня 1933 р. Законом про відбудову промисловості впроваджувалися т. зв. кодекси чесної конкуренції, за дотриманням яких мала слідкувати Федеральна торгова комісія. На дворічний випробувальний термін кодифіковані галузі виводилися з-під дії антитрестівського законодавства. Кодекси чесної конкуренції визначали обсяг виробництва, рівень заробітної плати, тривалість робочого дня, розподіл ринків між фірмами, мінімальну ціну готової продукції. По суті, уряд примусив монополії об'єднатися в картелі. За короткий час було укладено 557 основних та 189 додаткових кодексів у галузях, які охоплювали 95% усіх промислових робітників. На хвилі кодифікацій виникло близько 500 підприємницьких асоціацій. Правила гри для них санкціонував уряд. Відмова приєднуватися до такої угоди тягнула за собою застосування антимонопольного законодавства. 12 травня 1933 р. був підписаний білль про допомогу фермерам, т. зв. AAA.

Адміністрація Рузвельта 12 травня 1933 р. схвалила закон про асигнування 500 млн доларів для надання допомоги безробітним. Загалом же на допомогу цій категорії населення Федеральна адміністрація з надання надзвичайної допомоги (ФЕРА) витратила понад 4 млрд доларів. Так, безробітну молодь з квітня 1933 р. почали добровільно вивозити на 6 місяців у лісові табори. Була створена система соціального страхування. Серпневим законом 1935 р. передбачався соціальний захист (страхування) двох типів -по старості і на випадок безробіття. Реформи «нового курсу» заклали фундамент сучасного державного регулювання умов праці та взаємовідносин організованих робітників з підприємцями. У червні 1938 р. Рузвельт підписав Закон про справедливі умови праці. Встановлювався мінімум оплати праці - 25 центів на годину з доведенням до 40 центів у 1945 р. Тривалість робочого тижня не обмежувалася, але вводилася півторакратна оплата понад норму спершу 44, далі - 42, а з жовтня 1940 p.- 40 годин на тиждень. У статуті про трудові відносини (Закон Вагнера), підписаному Рузвельтом 5 липня 1935 p., держава офіційно підтвердила права профспілок, включаючи право на страйк. Оголошувалася державна підтримка колективних переговорів та укладення колективних договорів, заборонялася дискримінація членів профспілок та створення альтернативних робітничих організацій, де б домінували підприємці. «Новий курс» президента Рузвельта дозволив активізувати економіку, знизити напруження в американському суспільстві. Однак, практично відразу президент зіткнувся з опозиційними силами. Вибори 1936 р. зберегли за Рузвельтом пост президента США, але дозволили республіканцям збільшити своє представництво в обох палатах Конгресу. 14 жовтня 1938 р. член комісії Томас пов'язав «новий курс» з програмою компартії. Близьких до Рузвельта політиків звинувачували в прихованому комунізмі. Після перемоги на виборах 1936 р. Рузвельт, здавалось би, отримав новий імпульс для розвитку своєї політики державного регулювання економіки, однак майже не скористався наданою можливістю. Поразка рузвельтівського оточення на проміжних виборах 193 8 р. збіглась з початком нової, щоправда, набагато менш дошкульної кризи в економіці. Тож не дивно, що в наступному щорічному (січень 1939 р.) посланні президента Конгресу не висувалося жодних реформ. У березні 1939 р. Рузвельт підтвердив, що жодних планів подальших реформ у нього немає. Президент не мав більше наміру дратувати своїх могутніх супротивників в умовах економічного спаду, що розпочався саме під час його президентства.

2.Доповнення та зміни до Конституції США: XVІІ - ХХVІІІ поправки ( причини появи, зміст та оцінка). 13 травня 1912 р. була подана до розгляду 17 поправка до Конст. США.Ратифікована лише 8 квітня 1913 року. Ввела в дію прямі вибори сенаторів до Сенату США, раніше вибори проводились легіслатурами штатів. «1.У складі Сенату Сполучених Штатів має бути по два сенатори від кожного штату, обраних людністю останнього на шість років. Кожен сенатор має один голос. Виборці у кожному штаті повинні задовольняти вимогам, установленим для виборців у найчисленнішу палату законодавчих органів штату.2.Коли постане вакансія у представництві якогось штату в Сенаті, орган виконавчої влади цього штату має видати наказ про вибори на цю вакантну посаду. Законодавчі органи штату можуть уповноважити орган виконавчої влади вчинити тимчасове призначення, доки вакансія не буде заміщена на загальних виборах відповідно до вказівок законодавчих органів.3.Ця поправка не повинна тлумачитися так, щоб вплинути на обрання чи термін сенаторів, обраних перед набранням цією поправкою чинності як частини Конституції.»Прийняття XVIII поправки до Конституції США (відомої як «сухий закон») в грудні 1917р. проходило під прапором боротьби з більшовизмом. Аж до вступу у дію цієї поправки (після ратифікації конгресами штатів у січні 1920р.) прихильники сухого закону таврували своїх опонентів як «большевиків» та «руйнівників цивілізації».У серпні 1920 р. після ратифікації 3/4 штатів вступила у дію XIX поправка до Конституції США про надання виборчих прав жінкам. Прийняття цієї поправки вважається найбільшим досягненням демократичної адміністрації Вільсона, якому доводилося проводити в життя свій ліберальний курс в умовах жорсткого протистояння з республіканською більшістю Конгресу.На президентських виборах 1932 р. переміг демократ Ф. Рузвельт. Перемога демократів в листопаді 1932 забезпечила прийняття в січні 1933 р. XX поправки до Конституції - т. зв. Lame-duck amandement, тобто поправки про невдах. Якщо раніше новообраний президент приступав до виконання своїх обов'язків у березні наступного року, а конгресмен – аж у грудні (тобто через 13 місяців), то тепер термін суттєво скоротився - новообраний Конгрес розпочинав свою діяльність 3 січня, а президент – з 20. Необхідність якнайшвидшої ратифікації XX поправки конгресами штатів стала очевидною уже в 1933 р., коли збанкрутіла адміністрація Гувера продовжувала керувати країною аж до 4 березня, а новому складу Конгрессу довелося чекати до грудня. 1 це за умов найглибшої кризи!

20 лютого 1933 року подана до розгляду ХХІ поправка - відміна вісімнадцятої поправки, при цьому дозволяються обмеження на оборот алкоголю на рівні штатів : 1.«Вісімнадцята поправка до Конституції Сполучених Штатів цим скасовується.2.Перевезення чи довіз у будь-який штат, територію чи володіння Сполучених Штатів спиртних напоїв для постачання чи вжитку, якщо це порушує місцеві закони, цим забороняється.3.Ця поправка не набере чинності, доки не буде ратифікована як поправка до Конституції конвентами окремих штатів у порядку, передбаченому Конституцією, протягом сімох років після подання її Конгресом на розгляд штатів.»Ратифікована – 5 грудня 1933 р.У післявоєнний період Конституція США поповнилася кількома поправками. XXII у 1951 р. заборонила обрання на посаду президента більш ніж на два терміни. XXIII у 1961 р. надавала право участі у ви­борах президента і Конгресу громадянам столичного округу Колумбія. XXIV поправка (ратифікована 23.01.1969 р.) встановила неможливість позбавлення виборчих прав громадян внаслідок несплати виборчого чи будь-якого іншого податку. XXV (10 лютого 1967 р.) встановлювала черговість заміщення посад президента та віце-президента у разі не­можливості виконання ними своїх посадових обов'язків. XXVI (1 січня 1971 р.) проголосила неможливість позбавлення чи обмеження права голосу дієздатних громадян, старших за 18 років, під будь-яким приво­дом. В 1959 р. останнім на сьогодні штатом стали Гавані. На черзі при­йняття до складу США Пуерто-Ріко, більшість населення якого під­тримують цю ідею. Найбільш імовірною наступною поправкою мала б стати заборона вільного продажу вогнепальної зброї.Остання прийнята на даний момент XXVII поправка. Запропонована ще в 1789 році, проте ратифікована необхідною кількістю штатів лише 1992 року.Дана поправка була другою з 12 запропонованих майбутнім четвертим президентом США Джеймс Медісоном поправок в Конституцію США, прийнятих Палатою представників США і направлених першимКонгресом США для ратифікації до органів представницької влади штатів в 1789 році. Останні десять з цих поправок склали згодом Білль про права. Проте дана поправка на той момент була ратифікована лише 6 штатами - кількістю, недостатньою для вступу поправки в силу. До 1980 року поправку ратифікували ще три штати, проте лише в середині і кінці 80-х років ХХ століття відбулася ратифікація більшістю решти штатів. Жоден закон, що передбачає зміну розміру винагороди за службу сенаторів або представників не набере чинності, доки не відбудуться нові вибори представників.Подана до розгляду 25 вересня 1789 року.Ратифікована 5 травня 1992 року.