6.Соціальна філософія менеджменту Мері Фоллет.

Досліджуючи специфічні проблеми менеджменту, Фоллет поділяля положення про те, що організації мають оптимізувати обсяги виробництва. З її точки зору виконання робітником нескінченних повторюваних завдань в умовах жорстокого контролю знецінює творчу людську основу. Вона вважала, що причиною неефективної поведінки є зворотна реакція, яка присутня в будь-яких відносинах. Однак, для досягнення результатів керівники повинні не маніпулювати підлеглими, а залучати їх до спільного використання влади. Фоллет запропонувала концепцію спільної влади, що апелює до ідеї, згідно з якою під час інтеграції діяльності всіх ланок організації забезпечується її максимальна ефективність. Дану концепцію можна побудувати за допомогою взаємозв’язаної поведінки – процесу, за якого можна менеджер може впливати на інших менед-рів, а вони впливають на нього. Стверджувала, що в середині організації обов’язком підлеглих є прямування за лідером, що передбачає також і активну участь у прийнятті рішень. Сформулювала 4 принципи для підвищення ефективності організації: 1.координація, як взаємозв’язок усіх факторів конкретної ситуації,2. .координація за допомогою прямих контактів усіх зацікавлених осіб, 3. .координація на ранніх етапах, 4 .координація як безперервний процес.

7.Системна концепція управління «7С» Томаса Пітерса і Роберта Уотермана. Однією з найбільш популярних в 80-ї рр. системних концепцій менеджменту є теорія «7С», розроблена дослідниками консультаційної фірми «МакКензі». Це Томас Пітерс і Роберт Уотерман – автори відомої книги «В пошуках ефективного управління», і Річард Паскаль і Ентоні Атос – автори відомого бестселеру «Мистецтво японського управління: посібних для американських керівників».

Дослідження даних спеціалістів в області упр-ня привели їх до висновку, що ефективна орг.-я формується на базі семи взаємопов’язаних складових, зміна кожної з яких з необхідністю потребує відповідної зміни інших шести.

Ключовими складовими є наступні:

1)стратегія – плани і напрямки діяльності, що визначають розподіл ресурсів, фіксують обов’язки по виконанню певних дій в часі для досягнення поставлених цілей; 2)структура – внутрішня композиція орг.-ї, що відображає розподіл орг.-ї на підрозділи, ієрархічну субординацію цих підрозділів і розподіл влади між ними; 3)системи – операції і повсякденні процеси, які протікають в орг.-ї; 4)штат – ключові групи персоналу, які існують в орг.-ї і охарактеризовані по віку, статі, освіті тощо; 5)стиль – спосіб, яким керівники управляють орг.-ю; сюди ж відноситься організаційна культура; 6)кваліфікація – відмінні можливості ключових людей в орг.-ї; 7)розділені цінності – мета і зміст основних напрямків діяльності, які орг.-я доводить до своїх учасників.

В відповідності з даною концепцією, тільки ті орг.-ї можуть ефективно функціонувати і розвиватися, в яких менеджери можуть підтримувати в гармонійному стані систему, яка складається з даних семи складових.