8. Основні функції філософії
У межах цілісної структури філософії основні функції філософії взаємопов’язані і взаємно детермінують одна одну.
Розглянемо спочатку взаємний зв'язок світоглядної і онтологічної функцій філософії.
Онтологія (від гр. опіов— суще) — вчення про Буття, його сутність, форми, фундаментальні принципи та категорії
Термін онтологія введений в 1613р. Гоклініусом.
Але ще в античній філософії були розроблені різні варіанти онтології. Характер світорозуміння,
зокрема розуміння природи і сутності людини, визначається різноманітними життєвими позиціями,
установками, спрямованістю життєдіяльності людини. Це може бути фаталістична установка:
природа цілком і однозначно визначає і сутність, і вчинки людини, людина приречена бути маріонеткою природних сил. Це може бути волюнтаристична установка: людина може бути вільною
щодо природи, діяти за "законом" сваволі (своєї волі).
Це може бути й установка Ф.Бекона: природу можнапідкорити на основі і відповідно до
пізнаних її законів.
Проте безоглядна віра в самодостатність наукових знаньтаїть значну загрозу безпеці людства.
За приклад може слугувати Чорнобильська катастрофа. Одна з причин (теоретичних)
технологічних катастроф полягає в тому, що природничі і технічні науки в XX ст. перебувають під гіпнозом позитивістського кредо: наука сама собі філософія і жодної "метафізики" не потребує.
Таким терміном, здебільшого на Заході, позначають теоретичну філософію як самостійну,
раціональну галузь знання і вид світогляду. Суттєвою функцією філософії є пізнавальна.
Теорія пізнання, гносеологія— розділ філософії, в якомудосліджуються проблеми джерела,
форм, можливостей, вірогідності та істинності пізнання.
Праксеологічна функція філософії.
Праксеологічний вимір філософського знання пов'язаний з аналізом і узагальненням своєрідності взаємовідносин людей і природи, окремих людей ісуспільства в цілому, практики наукових спостережень, експериментів.
Крім того, є великий прошарок практикиокремих людей і людства в сферах діяльності, які виходять за межі раціонального.
Суттєвою функцією філософського знання є методологічна. Ця функція полягає не лише
в тому, що філософія нанайвищому рівні досліджує методи наукового пізнання, визначає
теоретичні основи і межі працездатності тих чиінших методів.
Філософське знання методологічне за своєю природою. Аксіологічна функція. Аксіологія - вчення про цінності, філософська теорія загальнозначущих принципів, яківизначають вибір людьми напрямку їхньої діяльності, характер їх вчинків.
Функція філософії в пошуках цінностейполягає не в тому, що вона дає відповіді на гострі проблеми сучасності, а в тому, що узагальнюючи практичний, інтелектуальний, і ширше духовних досвід людства, з одного боку застерігає, а з іншого пропонує.
Тобто філософія несе в собі не лише знання, а й цінності.
1. Онтологічна опис та пояснення наявного буття світу 2. Світоглядна розгляд різних поглядів на світ 3. Гносеологічна виявлення пізнавальних можливостей людини 4. Методологічна аналіз способів пізнання і перетворення світу людиною 5. Аксіологічна виявлення загальнолюдських цінностей, процес оцінювання 6. Соціальна створення загальної моделі суспільного життя 7. Гуманістична відстоювання інтересів людини 8. Критична переосмислення загальновизнаних істин, визначення їх місця 9. Культурно-виховна наслідуючи мудрих, стаєш культурнішим і вихованішим 10. Соціально-просвітницька визначання філософами цілей суспільства 11. Евристична розкривання прихованого в людині потенціалу 12. Прогностична вибудування загальних сценаріїв розвитку майбутнього.