- •1. Виникнення мистецтва. Його найдавніші пам’ятки, знайдені на території України.
- •2. Причини та суть неолітичної революції
- •3. Трипільська культура, її місце та роль у світовій культурі.
- •4. Культура кіммерійців, скіфів і сарматів та їх роль в культурі.
- •5. Античні держави-поліси Північного Причорномор’я в історії української культури.
- •6. Усна народна творчість та її роль у культурі України
- •7. Язичництво східних слов’ян
- •15. Культурний розвиток Галицько-Волинської держави в період правління князя Данила Романовича
- •16. Музична культура православного церковного обряду х—хіі ст.
- •17. Національні меншини на території України у добу середньовіччя та їх культура
- •18. Роль Київської Русі як культурного центру Європи та частини єдиної середньовічної цивілізації
- •19. Пам’ятки писемності середньовіччя як пам’ятки образотворчого мистецтва
- •20. Суспільно-політичний устрій українських земель у XIV–XVI ст. Та його вплив на розвиток культури
- •21 Освіта в Україні у XVI – першій половині XVII ст. Та другій половині XVII–xviiі ст.
- •22. Український живопис другої половини XVI–XVII ст., його ціннісні та моральні принципи
- •25. Література і книгодрукування
- •26. Передумови прийняття Брестської унії (1596)
- •Історія укладення Берестейської унії
- •27. Український театр 16-18 століття
- •30.Причини появи та суть полемічної літератури в хvі-хvіі ст. Діяльність і.Вишенського.
- •31. Українська барокова архітектура хvіі-хvііі ст. Порівняйте український та західноєвропейський стиль бароко.
- •32. Розвиток культури у другій половині XVII-XVIII ст.. Та її роль у консолідації українського народу. Основні ознаки світської культури.
- •33. Діяльність вищих закладів освіти, які існували на українських земляху першій половині XVIII ст.
- •34. Роль України як зв’язуючої ланки Росії із західноєвропейською цивілізацією протягом XVII- XVIII ст.
- •36. Суть поняття «національно-культурне відродження» та основні етапи цього процессу в Україні. Процес національного відродження українського народу в XIX ст.
- •37. Роль історичноі науки та літератури у формуванні української національної свідомості у першій половині XIX ст.
- •38.Українська музична культура хіх ст.. Вплив загальноєвропейських художніх стилів на її розвиток.
- •40. Особливості розвитку культури в Наддніпрянській і Західній Україні у хіх ст..
- •41. Русифікаторська політика царизму в Україні у хіх ст..
- •42. Т.Шевченко – художник і основоположник критичного реалізму в українському образотворчому мистецтві та його послідовники.
- •43. Особливості творчих феноменів г.Сковороди і т.Шевченка.
- •45. Політика уряду гетьмана п. Скоропадського у галузі культури і науки.
- •46. Поняття "розстріляне відродження". Творчість Леся Курбаса.
- •47. Розвиток культури в Україні у 20-30-ті рр. XX ст. В умовах формування тотальної системи.
- •48. Суть поняття "коренізація", "українізація","культурно-національна автономія". Культурне життя в період "українізації".
- •49. Вплив воєнних подій Другої Світової війни на зростання національної свідомості українського народу. Літературні твори воєнно-патріотичної та історико-героїчної тематики.
- •50. Розвиток культури у роки Другої Світової війни.
- •51. Умови розвитку укр культури в повоєнні роки
- •52. Розвиток Укр культури в період відлиги
- •53. Причини пробудеження гром. Активності й національного відродження в 60 х рр хх ст. Прояв шцстидесятництва в літературі.
- •Початок 60-х
- •Шістдесятники у мистецтві
- •54. Розділ XI. Культура україни в умовах кризи радянської системи
- •55 Характер розвитку культури україни 60 - 80 рр хх
- •Малярство
- •Кінематограф
- •56 Період національного відродження в Україні хх го ст.
- •57. Вплив розпаду срср на культуру україни. Сучасна література та образотворче мистецтво
- •58. Особливості сучасного співробітництва України з іншими країнами у різних галузях науки і культури. Відомі діячі української діаспори.
- •59. Суть, періодизація та соціально-економічні наслідки сучасної науково-технічної науки
- •60 Досягнення кпі
1. Виникнення мистецтва. Його найдавніші пам’ятки, знайдені на території України.
Багата історія української художньої культури бере початок з прадавніх часів. Вона успадкувала найкращі культурні надбання народів, які в різні части жили на теренах сучасної України, і збагатила ними власні мистецькі традиції. Наші пращури залишили дивовижні пам’ятки й витвори мистецтва, явивши світові такі визначні культурні осередки як Київська Русь і Галицько-Волинське князівство. Ця багата спадщина зрештою визначила особливості національної української культури.
Перші культурні пам’ятки, які знайшли на території України, відносяться до епохи палеоліту. У селищі Мізин, що на чернігівщині, знайдено стародавнє поселення мисливців на мамонтів, що налічує близько 20 тисяч років. Найбільшу цінність мають знайдені тут витвори прадавніх художників: жіночі статуетки та фігурки тварин із бівнів мамонта, прикраси з кісток, оздоблені складними різьбленими орнаментами та розписані червоною охорою черепи мамонта.
Ще однією видатною пам’яткою первісного мистецтва в нашій країні є Кам’яна Могила, розташована поблизу селища Терпіння. У ґротах цього прадавнього святилища збереглися наскельні зображення тварин і людей, вишкрябані на піщанику. Деякі малюнки містять залишки червоної та чорної фарби.
2. Причини та суть неолітичної революції
Неолітична революція — історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства, це пов'язано з виникненням скотарства, тваринництва, землеробства. Цей процес сприяв виникненню міських поселень, ремесел та писемності.
Термін "неолітична революція" увів у 1949 англійський археолог Гордон Чайлд. В епоху мезоліту, що тривала у XI-VIII тис. до н.е., на всіх заселених людиною територіях перестав позначатися вплив останньої фази зледеніння.
Сучасні клімат, флора і фауна набули своїх нинішніх географічних границь. Людина придбала всі біологічні характеристики сучасної людини, а людство розділилося на раси. В епоху неоліту (VIII-ІІІ тис. до н.е.) у географічно віддалених людських співтовариствах відбулася ціла серія драматичних технологічних і соціальних змін, котрі називаються «неолітичною революцією». Її сутність полягає у переході від господарства привласнюючого (збиральництва, мисливства і рибальства) до виробляючого (землеробства і скотарства).
Зрозуміло, що всі ці нові явища мали значні соціальні і культурні наслідки. Коли виробництво їжі одержало широке розповсюдження і в людей з'явилися постійні її запаси, суспільство одержало можливість у широких масштабах перейти до стійкої осілості. У людей зникла необхідність щохвилини думати про те, чим угамувати голод, постійно слідувати за стадами диких тварин у їх сезонних пересуваннях чи залежати від термінів дозрівання плодів диких рослин.
З переходом до виробництва продуктів харчування людина одержала вільний час, тому не дивно, що виникли нові види ремесла: ткацтво, обробка обсидіану (вулканічного скла) і початки металургії. В епоху неоліту люди також навчились обпалювати глину, перетворюючи її в особливу речовину (кераміку) з метою надання виробам з неї твердості, міцності, водонепроникності, вогнестійкості. Освоєння виробництва кераміки стало одним з найважливіших досягнень людини у боротьбі за існування. Варіння їжі в глиняному посуді дозволило істотно урізноманітнити раціон. Поява кераміки стала однією з основних ознак неолітичної епохи. Більше того, цей винахід знаменує справжню революцію, подію величезної ваги у розвитку людства. Адже до цього людина використовувала тільки дане їй у готовому вигляді природою — обпалюючи ж глину, вона створювала новий, невідомий у природі матеріал. Також кераміка мала велике значення і в розвитку естетичного почуття: прикрашаючи вигадливим узором виготовлені нею посудини, людина поступово вдосконалила мистецтво орнаменту, відмічене все більшою геометричною стрункістю, ритмом барв і ліній, народжених її творчим натхненням.