1. Наука про культуру. Визначте предмет і основні категорії культурології.

Культуроло́гія — наука, що вивчає культуру як цілісність, систему, як синтез знань про сутність і закономірності її існування та розвитку, значення культури для людства, способи її пізнання, а також різні, дуже специфічні сфери культурного життя, зразкові форми і норми^[1]. Народжена в широкому багатоаспектному діалозі на перетині філософії, історії, психології, мовознавства, етнографії,релігієзнавства, соціології культури та мистецтвознавства, культурологія стала системою знань про сутність, закономірності існування та розвитку, людське значення та способи пізнання культури.

Визначення предмету культурології є актуальною проблемою сучасної науки^[5]. В сучасних навчальних посібниках з культурології в якості предмету культурології розглядаються смисли, втілені у результатах культурної діяльності людства^[6], історичний та соціальний досвід людини^[7], а також самі дослідження феномену культури^[8]. Нечіткість предмета культурології та різні версії її визначення зумовлені складністю і багатоманітністю реальності культури.

до найважливіших загальновизнаних культурологічних категорій можна віднести такі: "культура", "цивілізація", "цінність", "ментальність", "ідентифікація", "культурний тип" та інші.

Поняття "культура"

Особливе місце в системі культурологічних категорій посідає категорія " культура", яка є багатозначною,характеризується поліфонією смислів, що осягається через вивчення її культурно-історичних трактувань. Розгляд історії становлення поняття "культура" зазвичай починають з античних часів, хоча саме слово "культура" набуло самостійного значення лише у другій половині XVII століття. Відомо, що в античні часи поняття "культура" мало декілька значень - обробка, виховання, навчання, шанування, поклоніння. Особливість античного розуміння культури полягає в тісному зв´язку понять "культура" і "поліс", в особливій увазі до процесу формування громадянина античного полісу, який саме і був культурною людиною внаслідок його підготовленості до життя в цьому суспільстві, чим він і відрізнявся від некультурних варварів.

доцільно виділити такі групи визначень поняття "культура" як найбільш поширені в науковій літературі:

- соціологічні визначення зосереджують увагу на факторах організації й формування певного суспільства. Для соціологічного підходу характерне таке бачення культури: "культура - це стійкі вірування, цінності і норми поведінки, які організують соціальні зв´язки і роблять можливою спільну інтерпретацію життєвого досвіду" (В. Бекет);

- аксіологічні (аксіологія - філософське вчення про природу цінностей) підкреслює, що культура є сукупністю матеріальних та духовних цінностей, які створюються людиною в процесі її життєдіяльності;

- онтологічні (онтологія - філософське вчення про буття) розглядають культуру як форму самореалізації людини у всій її багатоманітності. Тут культура постає не перспективою людського життя, а формою існування, реальністю, за якою наступає межа людської присутності у світі. Культура - це спосіб буття людини.

Категорія "цивілізація"

До основних культурологічних категорій входить також категорія "цивілізація". Проте слід зазначити, що використання категорії цивілізація в контексті різних культурологічних традицій та методологічних підходів визначається варіативністю. Така ситуація зумовлена відсутністю в сучасній теорії чіткого розмежування понять культура і цивілізація. Існує навіть декілька варіантів трактування категорії цивілізації в плані співставлення її з категорією "культура". Загальновизнано, що співвідношення понять культура і цивілізація є досить дискусійною проблемою.

Як культурологічні категорії поняття "культура" і "цивілізація" мають довгу історію становлення, що вважається своєрідним свідченням їх багатозначності та глибини змісту. Традиційно розгляд історії становлення цих понять починають з античних часів, хоча як наукові вони вперше були використані в добу Просвітництва.

Термін " цивілізація" походить від латинського "громадянський", тому формування цивілізації пов´язують із становленням державності і правових норм, які прийшли на зміну давнім культурним традиціям. У XVIII столітті французькі просвітителі терміном "цивілізація" позначали ідеальне суспільство, побудоване на засадах розуму. У XIX столітті термін "цивілізація" почав використовуватися для характеристики вищої стадії соціокультурного розвитку.

У системі сучасного культурологічного знання за терміном "цивілізація" закріпилась багатозначність, існують такі варіанти її тлумачень:

- цивілізація і культура - тотожні за своєю суттю поняття;

- цивілізація - це протилежність культури; при цьому цивілізація символізує матеріальний компонент соціального життя (техніка, комунікації, міста), а культура - духовний компонент (цінності, норми, ідеали тощо);

- поняття культури розглядається як більш широке од поняття цивілізації: цивілізація - це заключний етап розвитку культури.