- •4.Дослав'янська культурна традиція на теренах україни
- •5. Трипольская культура
- •11. Культура Київської Русi як синтез язичницької та християнської культур
- •13.Значення культури кр для становлення укр. Культури
- •14. КультураГалицко-Волынского княжества
- •16. Діяльність і значення братств для розвитку української культури 16-17 ст.
- •17. Внесок у культуру ренесансної європи вихідців з України
- •20. Берестейская церковная уния как фактор формирования сознательности украинского народа.Полемическая литература
- •21. Формирование козачества как проведной верстви украинского народа
- •25 Самобутність барокко
- •26 Розвиток культури за часів Гетьманщини
- •27. Сковорода
- •30 Дворянський період національно-культурного відродження конец 18 начадло 19
- •31. Украинофильство как духовное явление 19 столетия, его связь с романтизмом и панславизмом
- •33. Шевченко - основоположник новой украинской литературы.
- •36 .Живопись, музыка, театр архитектура в Укине первой пол 19 ст
- •37 Развитие образования и науки в украине 19, нач 20 ст
- •38. Укр лит 2пол19ст как отпечаток народного этапа нац культурного возраждения
- •39 Украинский театр 2 половины 19-20 вв
- •40 Музыка культура в украине в 19 в – перв пол .20 в
- •41.Украиские создатели изо,их внесение в культуру России и Европы
- •42 Символізм як явище духовної культури останньої третини 19ст.-початку 20ст., його нац особливості на прикладі укр літератури
- •44. Пореволюцiйна українська культура та полiтика українiзацiї 20-30-х рокiв: iдеї, дiячi, наслiдки
- •45 Советская культура 20-30 х годов .Тоталитаризм и культура Трагедия
- •46. Творч.И худ. Объединения и коллективы 20-30х гг в Укр.
- •48.Укр культ во время войны и повоенное 10-тилетие.
- •49 Культура в авторитарной державе 60-80 года ссср.
- •50) 60 Сятники
- •51)Українська культура в межах радянської багатонаціональної культури: проблеми і досягнення
- •52)Постмодернізм та егалітаризм як характеристики духовної культури др. Половини 20ст.
- •53.Укр киноискусство. Его роль в мировом кинематографе.
- •54)Дегуманізація культури техногенної цивілізації др. Половини 20ст.
- •55)Умови й особливості розвитку укр культури в незалежній державі
- •57)Проблема масової клуьтури у 20ст. Соціокультурні передумови виникнення тоталітаризму і фашизму у 20ст.
- •58)Молодіжна контр-культура 60х років 20ст.
- •59)Глобальні проблеми цивілізації та культури др. Половини 20ст.
- •60)Політика міжнародних організацій у справах культури
38. Укр лит 2пол19ст как отпечаток народного этапа нац культурного возраждения
Во второй половине XIX в. романтизм в литературе уступил место реализму. отражения реальной действительности и окружения героя, точное воспроизведение всех аспекты жизни, обоснование действий и чувств персонажей психологическими и социальными условиями. в украинский литературе зародыши реалистического стиля были связаны с фольклором, с народными юмористическими и сатирическими рассказами, а также с древней литературой.
Обращение к народных источников, захват этнографизмом и длительное господство романтических взглядов, обусловили то, что романтизм с его увлечением героизмом прошлого сосуществовал с реализмом в творчестве писателей второй половины XIX в.
Художественные и публицистические произведения выдающихся деятелей украинской культуры второй половины XIX в. отражают исторические подвиги прошлого, воспевают освободительную борьбу за государственной независимости Украины.
Шевченко став засновником критичного реалізму в українській літературі. Його побутові поеми (“Катерина”, “Наймичка”, “Сон”), суспільно – політичні (“Єретик”, “Сліпий”, “Кавказ”, “Посланіє”) виступали проти кривдників народу – царів, панів тощо. У своїй творчості (а також і політичній та громадській діяльності) він засуджував та викривав кріпацтво, самодержавство, національне гноблення. Творчість Т. Г. Шевченка мала великий вплив на подальший розвиток української літератури, суспільної та політичної думки.
П. Куліша. З усієї творчої спадщини особливе значення має його роман “Чорна рада” – він є класичною романтичною прозою.
Переход от романтизма к реализму хорошо заметно на творчестве Марко Вовчок (Мария Вилинская-Маркович, 1834-1907).продолжила тему творчества Тараса Шевченко, посвященную положению закрепощенного крестьянства, особенно женщин («Одарка», «Аграфена», «Казачка»)..
Степан Руданский (1833-1873). Популярными стали его юмористические «Юморески», где переплелись национальные и социальные наблюдения. басни Леонида Глебова. На Буковине Юрий Федькович (1834-1888) соединил влияния западноевропейской поэзии с буковинским фольклором.
Реалистично изобразил историю Украинский села Иван Нечуй-Левицкий (1838-1918). В повести «Микола Джеря» изображены мытарства крестьянина, сбежавшего от барщины, а в повести «Кайдашева семья» с любовью и болью за родной народ раскрыто бедность и ограниченность сельского жизнь. Величайший социальный роман своей эпохи «Разве ревут волы, когда ясли полные »(« Пропащая сила ») написал Панас Мирный (1849-1920) вместе с братом Иваном Билыком.
творчество гениального писателя Ивана Франко (1856-1916).. От романтизма и бытового реализма писатель перешел к реалистическим, психологически насыщенных произведений, сравнявшись с выдающимися прозаиками Западной Европы. Прозаические произведения, в частности «Борислав смеется »,« Захар Беркут », детские рассказы Ивана Франко стали хрестоматийными. Что касается поэзии, то, скажем, цикл «Осенние думы» и «Карта любви », стихотворение« Ой ты, девушка, из ореха зернышко ... »и другие возвышали художника к группы прославленных лириков мира.
Проза Марка Вовчок, а ще більш Нечуя – Левицького, Панаса Мирного та Івана Франка була цілком зрілою, займала гідне місце серед реалістичних авторів тієї епохи. В цей період відбувається завершення формування післяшевченківської національної української літератури, що зіграло велику роль у подальшому розвитку культурного процесу на Україні.
Взагалі, українська література другої половини 19 століття була одним з найголовніших чинників формування української національної ідеї, рушієм національного відродження кінця 19 – початку 20 століття.