77. Зовнішньоекономічні зв'язки Китаю та їх роль у економічному піднесенні.

Останнім часом значно розширилися зовнішньоекономічні зв'язки Китаю, а також збільшилась кількість галузей економічного розвитку країни, що беруть участь у цих зв'язках.

Широке залучення іноземних інвестицій спрямоване на досягнення певної мети: 1) використання найновіших досяг­нень НТП для подолання відставання від розвинених дер­жав світу, мобілізація допоміжних ресурсів для структур­ної перебудови економіки; 2) підвищення кваліфікації наці­ональних кадрів; 3) збільшення валютних надходжень; 4) розширення каналів отримання інформації про важливї для країни напрями науки й техніки, а також передового-управління виробництвом.

Певний інтерес для іноземних інвесторів у Китаї багато в чому визначається дешевизною робочої сили, багатими природними ресурсами, обширним китайським ринком, піль­говим оподаткуванням, невисокою ставкою плати за земель­ні та виробничі площі. Вартість робочої сили в Китаї значно нижча, ніж у сусідньому Гонконзі. В Китаї прийнято закон про спільні підприємства (СП), які діють на основі китай­ського та іноземного капіталу. Іноземним інвесторам нада­ють певні пільги: право вивозу прибутку за кордон, часткове-або повне звільнення від податків протягом перших двох-трьох років діяльності, гарантія права власності. Система оподаткування заохочує капіталовкладення насамперед в обробну промисловість, стимулює експорт з метою отриман­ня конвертованої валюти.

Відбулося подальше розширення сфери прикладання іно­земного капіталу. У Шанхаї, Пекіні, Гуаичжоу та ін. містах іноземні інвестори отримали змогу в експериментальному" порядку відкривати спільні магазини роздрібної торгівлі. В Даляні, Циндао, провінції Цзянсу, Ханчжоу, Куньмині та деяких інших містах іноземний капітал залучений для бу­дівництва туристських та дачних зон, було розширено експеримент по утворенню служб, які включились у зовнішньо економічну діяльність. Високими темпами розвивалась зонвнішня торгівля. За даними митниці, експорт складав 85 млрд доларів США, зріс на 18,2 %, імпорт — 80,6 млрд доларі» США, зріс на 26,4 %. Нижче наводяться дані, які характе­ризують динаміку загального обсягу імпорту та експорту * Китаї (млн дол.):

Відбулася раціоналізація структури експорту та імпор­ту, питома вага готових промислових виробів в екс­порті виросла до 80%, у структурі імпорту явно зросла питома вага сировинних матеріалів, машин і транспортного обладнання, в яких країнах відчуває дефіцит. Китай імпор­тує товари головним чином із сусідніх країн і районів, част­ково з Японії, Росії, Республіки Корея та Гонконгу, а та­кож із Європи та США. Імпортні товари включають гідро­технічне обладнання, хімічні добрива, отрутохімікати, си­ровину й матеріали, транспортні засоби, апарати зв'язку тощо, а також наукомісткі технології та обладнання для реконструкції промислових підприємств країни.

Наймасштабніше використання іноземного капіталу з метою сприяння господарському будівництву в Китаї поча­лось із 1979 р. Протягом 1979—1992 рр. було освоєно фак­тично 98,38 млрд дол., з них 38,18 млрд становили зов­нішні прямі інвестиції. Наприкінці 1992 р. зареєстрованих у Китаї підприємств за участю іноземних інвестицій було 84 тис. Вкажемо на деякі особливості використання іно­земних інвестицій у 1992 р. Цей рік став рекордним за роз­мірами задіяних іноземних інвестицій. Кількість затвер­джених проектів за участю прямих інвестицій зарубіжних фірм та масштаб інвестицій, оговорений у контрактах, що підписані в 1992 р. приблизились до сумарних показників попередніх 13 років, разом взятих. Сума прямих іноземних

інвестицій в 1993 р. склала 25,8 млрд. На початок 1993 р. в країні нараховувалось 68 кредитних установ іноземного капіталу в основному у п'яти ВЕР та 8 відкритих містах (Шанхаї, Таньцзіні, Даляні та ін.).

1979—1992 рр. Китай уклав із більш ніж з 170 країнами та регіонами контракти щодо виконання ним підрядних будівельних робіт та експорту трудових послуг. Сума кон­трактів перевищила 25,5 млрд дол. Крім того, Китай ство­рив чимало своїх підприємств за кордоном, їхня кількість наприкінці 1992 р. досягла 3416 (розташовані у більш ніж 120 країнах та регіонах п'яти континентів). Більшість підприємств орієнтована на промислове виробництво й розробку природних ресурсів.