- •3 Взаємозв'язок етики з іншими науками
- •4.Нормативна і прикладна етика.
- •6. Етичні вчення Давньої Індії
- •7. Етичні вчення Давнього Китаю
- •8. Етичні ідеї софістів
- •9. Етика Сократа
- •10. Етика Платона
- •12 Етика Епікура
- •14 Етика епохи Відродження
- •15. Етика Нового часу, її основні напрями
- •16 Етика Канта
- •17. Етика Гегеля
- •18. Етика ф.-в. Ніцше
- •19.Етика марксизму
- •20. Етика екзистенціалізму
- •21 Етика психоаналізу
- •23. Особливості козацької етики
- •24 Етичні погляди Києво-Могилянській академії
- •29 Соціальні концепції походження моралі
- •31. Золоте правило моральності
- •32. . Мораль — як форма суспільної свідомості в процесі свого історичного розвитку набула різного характеру.
- •33. Моральна та інші форми суспільної свідомості
- •34. Поняття моральної свободи людини
- •35. Проблема морального вибору
- •36. Моральна відповідальність особи
- •37 Морально-ціннісні орієнтації
- •38. Проблема співвідношення мети і засобів і досягнення
- •40 Моральне добро
- •41. Концепції походження зла з розвитком етики сформувалися численні точки зору на проблему сутності добра і зла. Найчастіше їх поділяють на дві групи — моральний абсолютизм і моральний релятивізм.
- •42 Взаємозвязок добра і зла
- •43 Обов’язок як етична категорія
- •44. Совість як категорія етики
- •45 Сенс життя як етична категорія
- •46. Категорії честі та гідності як відображенн цінності та значущої особи.
- •47 Справедливість
- •50 Толерантність
- •53 Товаришування як форма моральної культури
- •55 Етичний зміст феномену любові у праці е. Фромма «Мистецтво любові»
- •57. Доброчесність і види чеснот.
- •60. Проблема національного та інтернаціонального ( Драгоманов)
- •61. Етика ненасильства
- •63 Етика благоговіння перед життям" а. Швейцера
- •64. Етика міжнаціонального спілкування
- •67. Етичний кодекс педагога
- •68 Моральний авторитет учителя
- •69. Сутність та концепції морального прогресу
- •70. Критерії морального прогресу
- •71. Моральні перспективи людства.
38. Проблема співвідношення мети і засобів і досягнення
Мета є однією зі складових поведінки і свідомої діяльності людини, яка характеризує передбачуваність результату її діяльності і шляхи його досягнення з використанням відповідних засобів. Це і своєрідний засіб інтеграції дій людини, адже завдяки меті вони набувають певної послідовності, системності, стають своєрідним проектом діяльності людини, що визначає характер і системну впорядкованість її різних актів і операцій. Під час досягнення мети відбувається процес переборення суперечності між реальною життєвою ситуацією і метою як прогнозованим результатом діяльності людини. Інтегральну функцію мети визнають не всі мислителі. Наприклад, В. Вундт переконаний, що між нею і результатами є суттєві розбіжності.
Проблема співвідношення мети і засобів її досягнення існує споконвіку. А міркування про те, що прогрес матеріальної і духовної культури спрямований проти людини, були відомі в різні часи. Факти іноді свідчать, що реалізація добрих намірів призводить до результатів, які є моральним злом. Натомість зло, низькі мотиви діяльності, як зазначають деякі мислителі, можуть бути і рушійною силою суспільного прогресу. У сфері моралі цей парадокс постає як суперечливість між цілями і засобами: висока мета досягається аморальними засобами. Така історична практика живила висновок, що задля досягнення високої мети виправданим є використання будь-яких засобів (макіавеллізм): обману, наклепів, жорстокості тощо. Противники макіавеллізму категорично стверджують, що висока мета має досягатися високоморальними засобами. Досвід підтверджує, що застосування негуманних засобів спотворює най гуманніші цілі.
№39. Основні етичні категорії: загальна характеристика.
До категорій етики зараховують основні її поняття, які узагальнено відображають зміст, специфіку, найістотніші сутнісні сторони моралі, закономірності моральних відносин, нормативність моральних уявлень. Будучи пов'язаними між собою, вони утворюють цілісну систему, яка перебуває у постійному розвитку, збагаченні, як і категорії, що до неї належать. Адекватно осягнути мораль як цілісний феномен можна лише з допомогою системи категорій етики. Ігнорування вимог системного підходу при їх дослідженні породжує численні суперечності, логічні помилки. Наприклад, добро часто розглядають як моральний феномен, а мораль — як добро. Наслідком цього є наявність багатьох недостатньо осмислених категорій етики. Створюючи систему категорій етики, слід виводити їх, як зазначав Гегель, починаючи з найпростіших.
Зокрема, вичленовуються:
Категорії моральної свідомості — добро і зло, сенс життя, обов'язок, відповідальність, справедливість, моральний ідеал, щастя.
Категорії моральної самосвідомості — честь, гідність, совість, сумління, розкаяння, сором.
Категорії етичної діяльності — вибір, свобода вибору, свобода волі, вчинок, ціль і засоби діяльності, мотив і результат діяльності (моральний аспект).
Категорії моральних відносин (категорії етичного спілкування) — відкритість і замкненість, толерантність, повага, пошана, співчуття, співстраждання, милосердя, любов.
Структурні категорії моралі — норма моральна, цінність моральна, принцип моральний, чеснота, доброчесність, порок, імператив, оптатив (спрямованість на досягнення блага), взаємність.