4.Тест закритого типу

1.

2. д)мистецтві, є) релігії, ж) філософії.

3. в) Фейрбах.

4. г) Бекона

5. г) Фейрбах

6. б) Кант

7. б) частково

8. б) діалектика

9. б) Італія

10. в) від теоцентричного до антропоцентричного розуміння світу.

Білєт №10

3.1 До структури суспільної свідомості входять індивідуальне, групове (класове, національне та ін.), суспільне, загальнолюдське, міфологічна, релігійна, філософська; за епохами - антична, середньовічна, екологічна, економічна, правова, політична, моральна, естетична, релігійна, філософська, наукова, буденна . та теоретична.

3.2 Агностицизм– це теорія, яка стверджує, що існування Бога не може бути ні доведене, ні спростоване. «Агностика» визначається як «відсутність знань». Фактично, агностицизм – це більш інтелектуально чесна форма атеїзму, адже атеїсти стверджують, що Бога не існує, і для них це неспростовний факт. Агностики ж, у свою чергу, вважають, що існування Бога не може бути доведене, чи спростоване, тому ми не можемо знати, існує Він чи ні

3.3 Критеріями істини є підтвердження фактами, підтвердження експериментальними перевірками, узгодженість із принципами наукової теорії, коректність і точність застосування термінології, логічна та концептуальна несуперечність.

3.4 Об’єктивність істини – це зміст знань, який не залежить ні від окремої людини, ні від людства в цілому, яка є найважливішою гуманістичною цінністю людини.

3.5 Діалектичні протиріччя - це взаємодія протилежних, взаємовиключних сторін і тенденцій предметів і явищ, які в той же час знаходяться у внутрішній єдності і взаємопроникненні, виступаючи джерелом саморуху і розвитку об'єктивного світу і пізнання.

1. в) закон взаємного переходу кількісних та якісних змін.

2. а) Кузанський.

3. в)Бруно

4. а) з візантійським християнським світоглядом

5. а) хід роздумів від часткового до загального.

6. а) Бекону

7. а)Бекону

8. в)Декарт

9. в) антропоцентризм і геоцентризм

10. в) Бог

Білет №11

1.Суб’єктом пізнання може виступати як окрема особистість, так і соціальна група чи суспільство в цілому.

2.До рушійних сил відносять: продуктивні сили; спосіб виробництва та обміну, тривалість дії великих мас людей, класів, народів, класову боротьбу, революції, потреби, ідеальні мотиви. Під рушійними силами, розуміється діяльність людей з їх спонукальними мотивами(потребами та інтересами).

3.Фаталізм – це коли для людини немає іншої альтернативи життя, окрім як та, в якій він живе. Фаталізм - це не вроджена риса характеру людини. Часто ідеї фатальності відбувається виникають у людей, коли вони довго намагаються щось робити, але нічого доброго з цього не виходить. В результаті замість того, щоб сісти і проаналізувати причини своїх невдач і змінити підхід до справи, вони роблять висновок, що нічого неможливо змінити . Таким чином, людина дає собі психологічну установку і дійсно ламає своє подальше життя.

4.Свобода індивідуальності і причетність її до суспільства, Всесвіту - фундаментальні цінності людського буття. Людське буття є унікальною єдністю природного й соціального, індивідуального й родового, особистісного й суспільного, внутрішнього і зовнішнього. Кожен людський індивід виступає для самого себе реальністю, разом з якою існує і його свідомість.

5.Головні питання філософії: за Імануїлом Кантом: Що я можу знати?Що я повинен робити?На що я можу сподіватись?Сумою цих трьох є четверта проблема філософії – “Що є людина?”.Вічними проблемами філософії на основі питання «Що є людина?» є: Проблема самоусвідомлення, Проблема “Людина-Суспільство”, Проблема сенсу життя.