Білет № 1

3.1. Світогляд – це інтегральне духовне утворення, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки. Активне самовизначення людини в світі, яка шукає шляхи від ідеї до дії.Система уявленьлюдини про світ, місцелюдини у світі, відношеннялюдини до світу та до самої себе. 3.2. Філософія є наукою про сутність речей, світу, людини, а також сам спосіб їхнього існування. 3.3. Філософія – це плюралістичне, діалогічне і толерантне мислення. Як ви це розумієте?

На мою думку, філософія має плюралістичне мислення тому, що їй властива множинність учень і типів філософствування. Діалогічне, бо вона взаємодіє з багатьма науками, а також це головна взаємодія між філософією і людиною. Толерантна, бо вона досить логічно, конкретно і доступно розкриває роль і значення філософії. 3.4.Методологічна функція – це функція яка полягає в тому, що філософія виступає як загальне вчення про метод і як сукупність найбільш загальних методів пізнання і освоєння дійсності людиною. 3.5. Гуманістичний зміст філософії може відступити на другий план, ніби “ховаючись” у глибинних шарах вихідних принципів тієї або іншої конкретної філософської позиції, а може й виступити на перший план, наочно демонструючи свої гуманістичні чесноти.

4. Тести закритого типу.

4.1. в) відчуження людини і шляхи його подолання 4.2 . б) Я мислю, отже я існую. Рене Декард 4.3.а) Декарт 4.4. б) (а) мислення,(в) протяжність 4.5.б) які людині дані до досвіду, які випливають з розуму 4.6.г) теоретичному; д) емпіричному 4.7.б) Спінозі 4.8.а) це те, що існує не само по собі, а в іншому 4.9.в) Лейбніцу 4.10.а) Гоббсу

Білет №2

1. Матеріалізм - один із напрямків у філософії ,який стверджує, що буття, природа, матеріальне є первинним, а дух, свідомість, ідеальне — вторинним.

2.Ідеалізм — протилежний матеріалізму напрям філософії, принципом якого є твердження, що в основі речей і явищ об'єктивної дійсності лежить не матеріальне, а ідеальне, духовний початок: світовий розум, ідея, відчуття і т. ін.

3.Представники матеріалізму у філософії Античної Греції : Епікур , Демокрит , Аристотель

4. Платон вперше розділив філософів на дві течії в залежності від вирішення ними питання про природу істинного буття. Душа і тіло, за Платоном, протилежні. Якщо тіло - темниця душі, то душа є безсмертною сутністю, яка вселилася в тілесну оболонку. Світ ідей Платона, як піраміда, завершується ідеєю Блага.

5. Своєрідність філософської думки Давнього Риму –За Лукрецієм, людина — це дитя живої і творчої природи, згусток сил і здібностей. Лукрецій як поет захоплюється красою природи, гармонійної будови світу. Багатоманітність явищ світу постає перед ним як єдине ціле, до кінця зрозуміле у своїх закономірностях. У гармонії будови світу Лукрецій бачить фізичну основу для своїх етичних повчань. У III —VI ст. у Римській імперії поширилося вчення неоплатонізму.— вчення Платона, яке було витлумачене неоплатоніками в дусі містицизму. Все існуюче вони вважали різними щаблями еманації (випромінювання) Бога.

1. б 6. В

2. а 7. в

3. в 8. б

4. в 9. в

5. б 10. а

Білет №3

1. Пантеїзм — філософська доктрина, яка стверджує, що всесвіт є ідентичним з Богом; редукція Бога до всесвіту або всесвіту до Бога. Іншими словами, пантеїзм це — вірування чи вчення, яке представляє природний світ, включаючи людину, частиною божества.

2.Геоцентризм— уявлення про світобудову, згідно з яким центральне положення у Всесвіті займає Земля, навколо якої обертається Сонце, Місяць, планети, зірки.

3. Дуалі́зм — доктрина, котра стверджує, що фізичні предмети є незалежними у своєму існуванні і природі від розумового акту пізнання і знання. Дуалізм теж вважає, що існує різниця між «ментальними» (розумовими) та «реальними» предметами і подіями, так що останні існують незалежно від того чи вони є пізнаними чи непізнаними спостерігачем.

4. Об'єктивний ідеалізм — термін, що позначає напрям філософської думки, який вважає первинним незалежний від суб'єкта універсальний ідеальний початок. В різних філософських школах цей початок називається по-різному: Бог у теології, абсолютний дух у Гегеля, світова воля у Шопенгауера тощо.

5. Схола́стика — панівний у середньовічній Європі філософський і педагогічний метод.

1.б… Демокріт

2.в …Анаксагор

3.б …Емпедокл

4.в …Демокріт

5.в …Зенон

6.б …Протагор

7.а …Сократ

8.в…академія ,9. ,10.в)пригадування

Білєт №4

Діалектика – це вчення про найбільш загальні закономірності становлення, розвитку, внутрішнє джерело яких вбачається в єдності і боротьбі протилежностей.

Сенсуалізм – це (від лат. почуття,) напрямок в теорії пізнання, який визнає відчуття, сприйняття єдиним джерелом пізнання.

Індукція – метод наукового пізнання, який полягає в дослідженні руху знань від одиничного до часткового або й загального.

Емпіризм – це напрям у теорії пізнання, який вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання чуттєвий досвід.

Метафізика – це філософія буття, роздуми про граничні і надчуттєві принципи і засади буття. або ще це наука про речі, спосіб з'ясування світоглядних питань (сенс життя — основне питання філософії тощо), які не піддаються осягненню за допомогою експерименту та методів конкретних наук;

1. а) філософом

2. в) матерія

3. а) Бог

4. а) геоцентризму

5. в) світ – це сукупність відчуттів суб’єкта

6. г) Локку

7.а) проблема особи і суспільства, їх взаємозв’язки і взаємодія

8. в) Матеріалізм – це такий погляд на світ

9.а) так

10. б) світ не можна пізнати

Білет №5

3.1 Дедукція – один з методів пізнання світу, за яким окремий логічний висновок робиться із загальних положень (аксіом, законів..), тобто за яким рух думки відбувається від суджень більш загального характеру до менш загального.

3.2 Суб’єктивний ідеалізм – це вчення, що визнає єдино існуючою свідомість суб'єкта "Я" і заперечує об'єктивне існування матеріального світу.

3.3 Основною проблемою Нового часу була проблема методів пізнання. Філософія Нового часу ознаменувала пошук нових шляхів, нових способів здобуття філософського знання і нового його змісту в умовах переходу до капіталізму з його потребою в науці.

3.4 Альтернативами діалектики є метафізика, «негативна діалектика», софістика, еклектика, догматизм, релятивізм.

3.5 Центральною проблемою філософії до критичного періоду Канта була натурфілософія та природничі науки. Він вивчав приливи і відпливи на Землі, космічну залежність Землі та Місяця. Отже він вірив в можливість осягнути закономірності природи людиною.

4.

1. г

2. а

3. а

4. б

5. а

6. б

7. а

8. г

9. б

10. г

Білет №6

3.1 Антропологічний матеріалізм–риса до марксовського матеріалізму,пояснення всіх особливостей людини тільки природним походженням.

3.2 Сродна праця- та пряця до якої лежить душа,і також та пряця яка приносить тобі задоволенняі яку обрав ти.

3.3 Екзистенціалі́зм - напрям у філософії XX ст.,досліджує людину, як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору.

3.4 Волюнтар́изм— течія в філософії, що визнає волю особливою, надприродною силою, що лежить в основі психіки і буття в цілому. Теорія, згідно з якою воля є творцем дійсності.ПредставникиШопенгауер,Ніцше які проголосили основою всіх явищ світу і життя волю.

3.5 Матерія – об’єктивна реальність,яка існує в русі,просторі і часі.Рух-будь-яка зміна тіла в просторі;Простір-вимір об’єктивної реальності;Час-темпи,ритми існування.

Тести закритого типу

1 б 6 б,в

2 а 7 а

3 в 8 б

4 б 9 а

5 а 10 г

Білет №7

1.Рух – це атрибут матерії; філософськакатегорія,якавизначаєспосібіснуванняматерії.

2.Гіпотеза – це форма знання, яке є невизначеним і потребуєдоведення.

3.Сублімація – процес,щопроявляється у замінібільшважливої потреби, яку не можнаповністюзадовольнити,меншважливішою при повнішомузадоволенні.

4.Діалектичні заперечення – критичний метод освоєннярозвиткувсьогонагромадженоголюдствомдосвіду.

5.Догматизм -одностороннє, схематичнемислення, яке оперує догмами, здійснюючианаліз і оцінкутеоретичних і практичних проблем без урахуванняконкретноїреальності.

1.в

2.а

3.в

4.в

5.б

6.в

7.а

8.в

9.а

Білет №8

3.1.Еклектика –це термін має 2 значення:1)методологічний захід ,який не несе пізнав.навантаження і оснований на використанні вирваних з контексту фактів і висловлювань,а тому перекручує картину об*єкта,який досліджується.2)момент у розвитку системи знань ,який характеризується наявністю в ній елементів ,що не мають єдиного теоретичного грунту і належать до різноман.аспектів розглядання об*єкта,які іноді викл.один одного.

3.2.принципами діалектики є причинності,розвитку,зв’язку,взаємодії і відображення.

3.3. Філософська антропологія-це філософське вчення про природу (сутність) людини.

3.4.Особистість-це людина,індивід. Це суспільний індивід,якому притаманні соціально значущі риси,що утворюють стійку систему. Особистість являє собою певну цілісність,систему багатоманітних якостей,рис індивіда.

3.5.Людина- це суспільна істота, що володіє свідомістю й розумом, суб'єкт суспільно-історичної діяльності і культури.

1.б; 2.б; 3.а; 4.б; 5.а; 6.г(Бекон); 7.а; 8.б; 9.а,б,г; 10.в.

Білет №9

3.1 Людина по З.Фройду це перш за все еротична істота, яка керується несвідомими інстинктами.

3.2Людина в філософській концепції екзистенціалізму. (За Ж.-П. Сартром) Людина в своїх природно-біологічних, соціальних, класових, політичних тощо характеристиках повторна, подібна іншим людям. Але разом із тим їй властива неповторність, яка проявляється в її цілях, задумах, що спрямовують людину в майбутнє. Майбутнє представлене розмаїттям можливостей і тому завжди багатозначне. Це постійно ставить людину в ситуацію вибору, а значить — свободи, яка, за Ж.-П. Сартром, є універсальною характеристикою людського існування.

3.3Відображення – це загальна властивість матерії, що визначається як здатність одних матеріальних явищ, предметів і процесів відтворювати у своїх властивостях особливості інших предметів, явищ і процесів при взаємодії з ними.

3.4 Свідомість — це вища форма відображення дійсності, властива людям і пов'язана з їхньою психікою, абстрактним мисленням, світоглядом, самосвідомістю, самоконтролем своєї поведінки і діяльності та передбачування результатів останньої.

3.5 Творче мислення – це мислення, що дає принципово нове вирішення проблеми, що приводить до нових ідей, відкриттів і рішень.