Тема 3. Планування, етапи і процедура аудиту.

Зміст лекції.

1. Визначення, мета і модель планування аудиту.

2. Класифікація планів аудиту.

3. Визначення стадій аудиту.

4. Робоча програма аудиторської перевірки підприємства.

5. Визначення процедури аудиту.

1. Згідно з МСА 300 «Планування»  планування –

Мета –

Рис. 1. Модель процесу планування аудиту.

2.

Рис 2. Класифікація планів аудиту.

3. Стадії аудиту –

Рис.3. Блок-схема аудиту.

1. Попередня стадія – визначення об'єкта аудиту і організаційно-методична підготовка:

2. Основна або дослідна стадія аудиту проходить безпосередньо на підприємстві.

3. Заключна стадія – узагальнення і реалізація результатів аудиту:

4. Програма аудиту –

Робоча програма аудиторської перевірки підприємства у вигляді переліку питань:

1. Етап.

2. Етап.

3. Етап.

5. Аудиторські процедури –

Групи аудиторських процедур:

• Теоретичні процедури:

• Документальні процедури:

• Практичні процедури:

Тема 4. Аудиторський ризик, помилки і обман в аудиті.

Зміст лекції.

1. Визначення і складові ризику аудиту.

2. Поняття про суттєвість і її оцінювання.

3. Поняття помилок, їх різновиди і причини виникнення.

4. Визначення шахрайства в аудиті.

1. Згідно з МСА 400 «Оцінка ризиків і систем внутрішнього контролю» ризик аудиту або загальний ризик – ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку в тих випадках, коли в документах ФЗ існують суттєві перекручення.

Припустимий аудиторський ризик (ПАР) – ступінь готовності аудитора визнати, що ФЗ може містити суттєві похибки після завершення аудиту і висловлення стандартного аудиторського висновку без обумовлень.

Складові ризику аудиту:

• власний ризик (ВР) –

• ризик контролю (РК) –

• ризик невиявлення помилок (РН) –

ПАР =

Аудиторська перевірка вважається проведеною на належному рівні, якщо аудитор встановить низький ризик невиявлення (РН = 1 %) за умови повної недовіри до систем обліку і внутрішнього контролю підприємства-клієнта.

Суттєвою вважається помилка (сама по собі або у сукупності з іншими):

Якщо аудитор визначить для себе менший рівень ризику, то це означає, що він прагне більшої упевненості в тому, що ФЗ не містить суттєвих помилок. Рівень ризику може коливатись в діапазоні від 0 до 1 (0 – 100%):

2. Суттєвість в аудиті – припущення, що аудитор не повинен, не може і ніколи не перевіряє усієї діяльно­сті підприємства чи всієї його ФЗ з точністю до одиниці, в якій вона складена, а тому суттєвість – можливість інформації вплинути на рішення користувача. Визначення суттєвості:

• Розуміння обмеження ФЗ:

• Проявлення дійсної зацікавленості до об'єктивної інформації:

3. Основні причини перекручень ФЗ:

Згідно з МСА 240 «Шахрайство й помилка» помилка –

В БО і аудиті помилка чи пропуск вважаються матеріальними (важливими, значними), якщо внаслідок цього користувач даної ФЗ буде дезорієнтований щодо прийняття свого рішення або зазнає збитків.

Рівні матеріальності помилок і пропусків:

1. Помилки і пропуски, суми яких малі і за своїм змістом настільки незначні, що не можуть суттєво вплинути на рішення користувача цієї інформації.

2. Матеріальні помилки і пропуски, що впливають на прийняття користувачем рішень, хоча внаслідок цього зовнішня ФЗ у цілому об'єктивно відображає реальну дійсність і є корисною.

3. Помилки і пропуски, що можуть негативно вплинути на достовірність і об'єктивність звітної інформації у цілому і користувачі такої інформації можуть прийняти неправильне рішення.

Відхилення від норми –

Обман –

4. Згідно з МСА 240 «Шахрайство і помилка» шахрайство –

Маніпуляція обліковими записами –

Фальсифікація бухгалтерських документів і записів –

Невідповідне відображення записів у регістрах БО –

Незвичайні операції –

Тема 5. Аудиторські докази.

Зміст лекції.

1. Поняття аудиторських доказів.

2. Критерії і види аудиторських доказів.

3. Джерела отримання аудиторських доказів.

4. Процедури одержання аудиторських доказів.

1. Згідно з МСА 500 «Аудиторські докази» аудиторські докази – інформація, одержана аудитором для вироблення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку і звіту. Аудиторські докази одержуються в результаті належного поєднання тестів систем контролю і процедур перевірки на суттєвість.

«Тести систем контролю» –

«Процедури перевірки на суттєвість» –

2. Критерії аудиторських доказів:

• достатність –

• належність –

Формулюючи аудиторський висновок, аудитор не досліджує всієї інформації, наявної в його розпорядженні, і не здійснює суцільної перевірки її, а визначає тільки основні елементи, які в цілому характеризують стан СПД.

Види за формою:

Види за визначенням:

Види за джерелом отримання:

3. Джерела аудиторських доказів: дані первинних документів, звітів, облікових регістрів; Головна книга; форма №1, 2, 3, 4; інвентаризаційні матеріали; розрахунки, декларації, кошториси, калькуляції, договори, контракти, засновницькі документи, статут, накази, розпорядження, бізнес-плани; оперативна, статистична, податкова звітність; матеріали перевірок і ревізій, проведених органами ПСУ, державної КРС, статистики, банків; матеріали внутрішньогосподарського контролю; письмові і усні заяви, пояснювальні і доповідні записки.

4. Перевірка –

Спостереження –

Опитування –

Підтвердження –

Підрахунок –

Аналітичні процедури –