- •“Донецький національний технічний університет”
- •Тема 1. Поняття і цілі діяльності підприємства.
- •Тема 2 Правові основи функціонування підприємства.
- •1 Загальні положення
- •2 Створення підприємства і порядок його реєстрації
- •3 Майно підприємства
- •5 Господарська, економічна та соціальна діяльність
- •6 Підприємство й держава
- •7 Ліквідація та реорганізація підприємства
- •Тема 3 Класифікація та структура підприємства.
- •Тема 4 Персонал підприємства.
- •2. Розрахунок чисельності робітників.
- •Тема 5 Основні фонди підприємства.
- •Тема 6 Оборотні кошти підприємства
- •2.Норматив оборотних засобів на незавершене виробництво.
- •3. Норматив оборотних засобів на витрати майбутніх періодів
- •4. Норматив оборотних засобів в запасах готової продукції.
- •5 .Показники, які характеризують ефективність використання оборотних коштів підприємства.
- •6. Підприємства можуть підвищити ефективність використання оборотних коштів за рахунок таких заходів:
- •Модуль 3. Наукові основи організації виробництва і праці
- •Тема 7 Виробничий процес і основи його організації
- •1.Сутність та структура виробничого процесу
- •2.Принципи організації виробничого процесу
- •Організаційні типи виробництва
- •3. Виробничий цикл і його складові
- •4. Методи розрахунку і шляхи підвищення продуктивності виробничих процесів.
- •Суспільні форми організації виробництва
- •Формування та використання виробничої програми і виробничої потужності підприємства План
- •2. Методичні принципи розрахунку виробничої потужності
- •3.Складання виробничої програми підприємства
- •4.Ресурсне обґрунтування виробничої програми
- •Тема 8 Трудовий процес і основи його організації.
- •1.Організація праці та її форми
- •Тема 9 Основи технічного нормування.
- •1 Норми витрат праці, їхнє призначення і класифікація
- •2 Класифікація витрат робочого часу
- •3. Методи розробки норм праці.
- •Методика розрахунку норм часу.
- •Методика розробки норм виробітку
- •Модуль 4 Планування виробництва підприємства.
- •Тема 10 Планування виробництва підприємства.
- •1 Принципи та види планування.
- •2. Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування
- •3.Особливості та зміст тактичних планів.
- •4. Система оперативного планування
- •Сітьові методи планування та управління.
- •Тема 11 Собівартість продукції та ціноутворення на підприємстві.
- •Тема 11.1 Собівартість продукції. Характеристика кошторису витрат.
- •Тема 11.2 Зміст та розрахунок калькуляційних статей витрат. Класифікація витрат на виробництво продукції.
- •1. Сутність і методи калькулювання.
- •2. Методика обчислення основних статей калькуляції.
- •Алгоритм розрахунку калькуційних статей собівартості.
- •2. Класифікація витрат на виробництво продукції.
- •1. Класифікація витрат за місцем винекнення витрат:
- •За місцем виникнення витрат
- •За способами перенесення витрат на продукцію
- •3. Шляхи та фактори зниження собівартості продукції.
- •Тема 11.3 Цінова система. Види цін, їхня класифікація.
- •Тема 11.4 Ціноутворення. Методи ціноутворення: визначення, класифікація.
- •Модуль 5 Результати та ефективність підприємства
- •Тема 12 Організація заробітної плати.
- •4. Розрахунок фонду заробітної плати.
- •Тема 13 Фінансові результати діяльності підприємства, дохід, прибуток, рентабельність.
- •Тема 14 Оцінка фінансово - економічного стану підприємства.
- •Тема 15 Економічна ефективність впровадження нової техніки і технології.
- •Тема 16 Загальна характеристика продукції.
- •Тема 17 Якість і конкурентоспроможність продукції.
- •Суть, показники та методи оцінювання якості продукції.
- •2. Конкурентоспроможність продукції
- •Тема 18 Удосконалення діяльності підприємства.
- •Тема 18.1 Санація суб’єктів господарювання.
- •Тема 18.2 Банкрутство підприємств як економічне явище.
- •Тема 18.3 Звітність підприємства.
Тема 11.2 Зміст та розрахунок калькуляційних статей витрат. Класифікація витрат на виробництво продукції.
План
1. Сутність і методи калькулювання.
2. Методика обчислення основних статей калькуляції.
3. Класифікація витрат на виробництво продукції.
4. Шляхи та фактори зниження собівартості продукції.
1. Сутність і методи калькулювання.
Розрахунок витрат на виготовлення одиниці продукції або виконання певного об'єму робіт називається калькуляцією.
Калькулювання потрібне для вирішення низки економічних завдань: обґрунтування цін на продукцію, обчислення рентабельності виробництва, аналізу витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів тощо.
На підприємствах складають планові та фактичні калькуляції. Перші обчислюються за плановими нормами витрат, другі – за їхнім фактичним рівнем.
Різновидом планових калькуляцій є проектно-кошторисні калькуляції, які розробляються на разові замовлення, нові види продукції на підставі проектних норм разходу ресурсів.
На підприємствах різних галузей промисловості калькулювання має свої особливості , які обумовлени характером виробляємої продукції, переробляємої сировини, технологічних процесів. Ці особливості передбачають: визначення об’єкта калькулювання і вибір калькуляційних одиниць, визначення калькуляційних статей втрат та методики їхнього обчислення.
Об’єкт калькулювання визначається характером продукції і типом виробництва. До об’єктів калькулювання на підприємстві належать: основна, допоміжня продукція; послуги та роботи. Головний об’єкт калькулювання – готові вироби, які поставляються за межі підприємства.
Для кожного об’єкта калькулювання вибирається калькуляційна одиниця – одиниця його кількісного виміру ( кількість у штуках, маса, плаща, об’єм). Наприклад, об’єкт калькулювання – дріт, калькуляційна одиниця – одна тонна, відповідно електроенергії – одна кіловат-година і т. д.
У світовій практиці господарювання застосовуються різні методи калькулювання, що зумовлено різним призначенням калькуляцій, типом виробництва та традиціями внутрішньо фірмового управління. Найчастіше використовується калькулювання за повними та неповними витратами.
За використання методу калькулювання за повними витратами всі види витрат, що стосуються виробництва й продажу продукції, включають у калькуляцію. Такий метод є традиційним для вітчизняних виробничіх підприємств.
В інших країнах порівняно широко застосовується метод калькулювання за неповними витратами, тобто в калькуляцію включають не всі витрати на виробництво і збут продукції. Частину непрямих витрат не відносять на собівартість окремих виробів, безпосередньо віднімають від виручки за певний період під час визначення прибутку. Класичним методом калькулювання за неповними витратами є так званий метод „ direct-cost”, коли на собівартість окремих виробів відносять лише прямі витрати, а непрямі – на певний період.
Істотно впливають на методи калькулювання широта номенклатури продукції підприємства та специфіка виробництва. Найбільш точним і методично простим є калькулювання в однопродуктному виробництві. Собівартість одиниці продукції тут обчислюється діленням сукупних витрат за певний період на кількість виготовленної продукції. Проте у вітчизняних виробничих галузях економіки переважає багатопродуктне виробництво. За цих умов калькулювання помітно ускладньоється і є менш точним , оскільки виникає проблема правильного розподілу непрямих витрат.
Під час калькулювання витрати групують за калькуляційними статтями, номенклатура яких залежить від особливостей виробництва.
В чорній металургії витрати на виробництво розподіляються в калькуляції за такими статтями:
1. Сировина та матеріали.
2. Покупні напівфабрикати та комплектуючи вироби сторонніх підприємств.
3. Зворотні відходи (вираховуються).
4. Паливо й енергія на технологічні цілі.
5. Основна заробітна плата основних робітників.
6. Додаткова заробітна плата основних робітників.
7. Відрахування на соціальне страхування.
8. Утримання та експлуатація машин і устаткування.
9. Загальновиробничі витрати.
10. Адміністративні витрати (загальногосподарські витрати).
11.Витрати на збут.
12. Інші витрати.
Сума перших восьми статей становить технологічну, девяти - виробничу, і всіх статей - повну собівартість.