
- •Місце фізики у сучасному житті.
- •Підрозділи фізики та предмети їх досліджень.
- •Основні типи взаємодій. Їх роль у формуванні всесвіту.
- •Гравітаційна взаємодія, закон всесвітнього тяжіння.
- •Джерело гравітаційної взаємодії. Напруженість та потенціал поля точкової маси.
- •6. Гравітаційна взаємодія поблизу поверхні Землі
- •Електрична взаємодія. Закон Кулона.
- •Джерело електричної взаємодії. Потенціал і напруженість поля точкового заряду.
- •Принцип суперпозиції для гравітаційного та кулонівського поля.
- •Фізичні властивості твердих тіл та рідин.
- •Маса. Зв'язок маси тіла з його вагою. Одиниці виміру маси та ваги.
- •Терези. Типи терезів та вимірювання ваги.
- •13.Маса, як мірило інертності тіла. Другий закон Ньютона.
- •14.Густина, як фізична характеристика речовини. Методи визначення густини.
- •Закон Архімеда. Вплив сили Архімеда на результати вимірів ваги тіла.
- •Матеріальна точка (мт). Визначення положення мт у просторі, радіус-вектор.
- •Характеристики руху. Середня та миттєва швидкість. Нормальне та тангенціальне прискорення. Одиниці виміру швидкості та прискорення.
- •Інерціальні системи. Перший закон Ньютона.
- •Сила. Одиниці виміру сили. Прояви дії сили. Другий закон Ньютона.
- •Імпульс мт та повний імпульс механічної системи. Закон збереження імпульсу.
- •Третій закон Ньютона.
- •Пружна деформація. Закон Гука. Модуль Юнга. Енергія деформованої пружини.
- •Робота та потенціальна енергія. Зв'язок сили з потенціальною енергією мт. Розрахунок роботи.
- •Закон збереження енергії.
- •Однорідне силове поле. Рух мт в однорідному силовому полі.
- •Сили тертя. Сухе та грузле тертя. Рух твердого тіла по похилій площині.
- •Поступальний та обертальний рухи твердого тіла (тт). Кутова швидкість та кутове прискорення.
- •Правило важелів Архімеда.
- •Гідростатика. Фізичні властивості рідини.
- •Закон Паскаля.
- •Закон Архімеда
- •Принцип дії гідравлічного пресу.
- •Гідродинаміка. Теорема про неперервність течії.
- •40. Рівняння Бернуллі та його наслідки
- •41.Підйомна сила крила
- •Рух реальної рідини. Сили внутрішнього тертя, коефіцієнт в’язкості.
- •Рух рідини по трубах. Пропускна спроможність труб.
- •Визначення коефіцієнту в’язкості.
- •Ламінарна та турбулентна течія. Число Рейнольда. Умови ламінарності течії.
- •Предмет дослідження молекулярної фізики. Будова речовин. Визначення вуглецевих одиниць.
- •Моль речовини. Число Авогадро. Характерний розмір молекул.
- •Температура. Визначення температури газовим термометром.
- •Шкала Цельсія та абсолютна шкала температури.
- •50. Рівняння Клапейрона.
- •Ізопроцеси. Закон Бойля-Маріотта
- •Закон Гей-Люссака.
- •53.Закон Шарля.
- •Парціальний тиск. Закон Дальтона.
- •55. Молекулярно-кінетична теорія газового тиску
- •Розподіл середньої енергії молекул за ступенями вільності.
- •Внутрішня енергія ідеального газу.
- •Перший початок термодинаміки. Робота газу при сталому тиску.
- •Теплоємність газу за сталого об’єму та сталого тиску.
- •Закон Дюлонга та Пті.
- •Барометрична формула.
- •Адіабатичний процес. Рівняння адіабати.
- •Цикл Карно. Коефіцієнт корисної дії теплової машини.
- •Теплові властивості реальних середовищ. Температурна діаграма процесу нагрівання речовини.
- •Питома теплота плавлення та пароутворення речовини.
- •66. Рівняння Ван-дер-Ваальса. Ізотерми Ван-дер-Ваальса.
- •Класифікація матеріалів за електричними властивостями. Провідники, діелектрики, напівпровідники та надпровідники.
- •Капілярні явища. Сила поверхневого натягу, висота підняття рідини в капілярі.
- •Поле точкового заряду. Силові лінії електричного поля. Геометрична інтерпретація полів силовими лініями.
- •Електричний диполь. Дипольний момент. Поле диполя.
- •Теорема Гауса.
- •Полярні і неполярні молекули. Поляризація речовини.
- •73. Вплив речовини діелектрика на електричне поле
- •П’єзоелектрики, сегнетоелектрики, піроелектрики.
- •Поведінка провідників в електричному полі. Електроємність провідників. Одиниці вимірювання електроємності.
- •Джерело електрорушійної сили (гальванічний елемент, електрогенератори).
- •Конденсатори. Ємність плаского конденсатора.
- •Паралельне та послідовне з’єднання конденсаторів.
- •79.Енергія плоского конденсатора
- •Постійний електричний струм. Середня швидкість спрямованого руху електронів.
- •Густина струму. Закон Ома у локальній формі.
- •Провідність та питомий опір речовини.
- •Електроопір лінійних провідників. Закон Ома для ділянки кола.
- •Закон Джоуля-Лєнца.
- •Паралельне та послідовне з’єднання резисторів.
- •Перше та друге правила Кірхгофа на прикладах.
- •Термоелектричні явища. Ефекти Зеєбека та Пельт’є.
- •Явища термоелектронної емісії.
- •Електровакуумна лампа діод. Вольт-амперна характеристика вакуумного діоду.
- •90.Електронна лампа тріод
- •Магнітне поле. Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •Напруженість та магнітна індукція. Сила Лоренца.
- •Магнітні поля колового та нескінченного струму.
- •Сила Ампера.
- •Закон циркуляції магнітного поля.
- •96.Соленоїд. Енергія та індуктивність довгого соленоїда.
- •97. Потік магнітного поля. Закон електромагнітної індукції Фарадея. Явище самоіндукції.
- •Принцип дії електричного генератора змінного струму.
- •Класифікація матеріалів за магнітними властивостями. Феромагнетики, парамагнетики та діамагнетики.
- •Принципи мас спектрометрії.
- •Поведінка провідників у змінному полі.
- •Електричні прилади і їх використання.
- •Променева трубка. Принцип роботи осцилографа. Фігури Ліссажу.
- •У мови виникнення періодичного руху.
- •Найпростіші коливальні системи. Математичний, пружинний та фізичний маятники.
- •Енергія маятників. Рівняння руху маятників.
- •Власні частоти коливань математичного, пружинного та фізичного маятників.
- •Електричні коливання. Електричний коливальний контур.
- •Згасаючі електричні коливання.
- •Активний та реактивний опори.
- •Вимушені коливання. Явище резонансу.
- •Відкритий коливальний контур. Випромінювання електромагнітних хвиль.
- •Рівняння електромагнітного поля.
- •Принцип радіозв’язку. Модульований радіосигнал
- •Світлова хвиля. Довжини і частоти хвиль світлового діапазону.
- •Енергія світлової хвилі. Вектор Пойтінга.
- •Принцип Ферма розповсюдження світлових хвиль. Закони відбиття та заломлення світлових хвиль.
- •Фотометрія. Сила світла, освітленість, світимість – визначення та одиниці виміру
- •Геометрична оптика. Променеве наближення Чотири закони геометричної оптики.
- •Тонка лінза. Оптична сила, фокусна відстань, фокальна площина тонкої лінзи.
- •Формула тонкої лінзи той, що збирає і той, що розсіює.
- •Побудова оптичних зображень за допомогою тонкої лінзи.
- •Інтерференція світла і її умови.
- •Інтерференція світла від двох когерентних джерел.
- •Інтерференція світла на тонких плівках. Просвітлення оптики.
- •Дисперсія світла. Дослідження Ньютона.
- •Дифракція світла. Дифракційна гратка.
- •Елементи квантової фізики. Принцип невизначеності.
- •Взаємодія світла з речовиною. Поглинання та випромінювання світла атомами. Постулати Бора.
- •Серії випромінювання. Умови квантування.
- •Потенціальна яма. Тунельний ефект.
- •Потенціальний бар’єр.
- •Ефект Компотна.
- •Явище фотоефекту. Формула Ейнштейна для фотоефекту.
- •Будова атому. Досліди Резерфорда.
- •Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду.
- •Радіоактивне випромінювання та взаємодія його з речовиною.
- •Взаємозв’язок маси та енергії матерії. Атомний розпад. Ланцюгова реакція.
- •Атомна енергетика
13.Маса, як мірило інертності тіла. Другий закон Ньютона.
З часів Ньютона взаємозв'язаними вважаються поняття інерції та маси тіла. Явище збереження швидкості руху тіла за відсутності зовнішніх дій називається інерцією. Властивістю інертності володіють всі тіла. Воно полягає в тому, що для зміни швидкості тіла при взаємодії його з будь-якими іншими тілами потрібний деякий час.
Дослідним шляхом
виявлено: прискорення тіла за модулем
прямо пропорційне модулю сили, що діє
на тіло, і обернено пропорційно масі
тіла (тобто
,
),
а за напрямком збігається з напрямком
сили:
||
,
тобто
.
У цьому й полягає сутність другого
закону Ньютона.
14.Густина, як фізична характеристика речовини. Методи визначення густини.
Густина́, питома маса — маса тіла одиничного об'єму, характеризує кожну речовину. Визначається як відношення маси речовини m до займаного ним об'єму V. Таким чином, густина
ρ = m / V.
Густина вимірюється в кг/м³. В разі зменшення температури густина збільшується, але є речовини, чия густина в певних термпературних діапазонах веде себе інакше, наприклад, вода і чавун.
В разі зміни агрегатного стану густина змінюється стрибкоподібно.
Найбільшу густину у Всесвіті мають чорні діри (ρ ≈ 1014 кг/м³) і нейтронні зорі (ρ ≈ 1011 кг/м³). Найнижчу густину має міжгалактичне середовище (ρ ≈ 10-33 кг/м³).
В астрономії більше значення має середня густина небесних тіл, за нею можна приблизно визначити склад цього тіла.
Закон Архімеда. Вплив сили Архімеда на результати вимірів ваги тіла.
Зако́н Архіме́да— основний закон гідростатики, згідно з яким на будь-яке тіло, занурене в рідину або газ, діє виштовхувальна сила, яка дорівнює вазі витисненої даним тілом рідини (газу) і за напрямом протилежна їй. Згідно з законом Архімеда вага всякого тіла в повітрі менша за вагу його в пустоті на величину, рівну вазі витисненого повітря.Архімед - давньогрецький математик і механік.
Якщо сила тяжіння тіла G більша виштовхувальної (Архімедової) сили Р, тобто G > P, то тіло тоне. Якщо G = P, то тіло знаходиться в спокої на тій глибині, на яку воно занурено. Якщо G< P, то тіло спливає, причому спливання припиниться тоді, коли виштовхувальна сила дорівнюватиме силі тяжіння тіла. Сила тяжіння рідини в об'ємі рівному об’єму зануреної в неї частини тіла називається водовантажністю, а центр ваги цього об'єму – центром водовантажності.Формула ваги витісненої рідини
,
де g – прискорення вільного падіння, ρ - густина рідини, V - витіснений об'єм.
Головна задача механіки. Система відліку. Система координат.
Механіка в загальному розумінні – наука про механічний рух та рівновагу тіл і взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Відноситься механіка до природничих наук.
Механіку поділяють на загальну механіку, механіку суцільних середовищ і прикладну механіку. Розрізняють статику, кінематику й динаміку. До загальної механіки відносять аналітичну механіку, небесну механіку, балістику, теорію гіроскопів, теорію стійкості руху, а також теорію коливань, біомеханіку, теоретичну механіку тощо. Основу механіки суцільних середовищ становить гідроаеромеханіка, газова динаміка, механіка деформівного твердого тіла. До прикладної механіки відносять механіку ґрунтів і сипких тіл, будівельну механіку, опір матеріалів та ін.
Засновником механіки є Ґ.Ґалілей. Основні закони динаміки встановив Ісаак Ньютон.
Систе́ма ві́дліку — сукупність нерухомих одне відносно іншого тіл, відносно яких розглядається рух, і годинників, що відраховують час. При вивченні фізичних систем і законів їх взаємодії необхідно встановити спосіб визначення положення, яке займає кожна система, і спосіб відліку моменту часу, який відповідає цьому положенню. Оскільки руху окремо взятого предмета не існує, то і його положення в певні моменти часу можна встановити тільки відносно якихось тіл. Система відліку складається з вихідного тіла відліку і з фіксованим початковим моментом для відліку часу. Координати на площині і в просторі можна вводити нескінченним числом різних способів. Вирішуючи ту або іншу математичну або фізичну задачу методом координат, можна використовувати різні координатні системи, вибираючи ту з них, в якій завдання вирішується простіше або зручніше в даному конкретному випадку.