Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
moyi_shpori_z_RPS.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
651.78 Кб
Скачать
  1. Водні ресурси Укр, їх знач та регіон проблеми рац використання.

Водні ресурси в Укр понад 63 млн річок. Вони форм за рахунок припливу транзитних вод із заруб країн, місцевого стоку і підземних вод. В Укр на різних територіях водозабезпеченість не однакова, тобто водні ресурси розміщені нерівномірно. Потенц ресурси річкових вод 200 км3. У більшості регіонів Укр приплив перевищує місцевий стік (крім Криму, Львівської обл.). Низька водозабезпеченість – Чернігів, Житомир, Волин, Івано-Франків обл. Укр вважається однієюз найменш забезпечених водними ресурсами країн.

До водних ресурсів Укр належсть усі річки, озера, водосховища, моря, підземні води, які наявні на території країни. Створені водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзерж, Дністровське та ін. Річки – Дніпро, Пд Буг. Є Азовське та Чорне моря. В Україні багатогалузевий комплекс потребує багато води. Найбільше потребують с/г та пром.-сть, комун госп-во. Оскільки найбільше водні ресурси використовуються в пром-сті та с/г тому найбільше води потребують сх. регіони. Найбільший рівень забезпечення водними ресурсами – у зх. та пн. обл. Важлива складова водних ресурсів – гідроенергоресурси – запаси енергії річкових потоків.

Проблеми: забрудн водних об’єктів шкідлив відходами та неочищеними стічними водами, старіння осн фондів водозабезпечуючого і водоохор признач, низька продуктивність очисних споруд, незбаланс с-ма господарюв щодо використ водних ресурсів.

Шляхи вирішення проблем: формування ефект правових, економ та організац передумов рац використання; запровадж водозабезпечуючих форм господарюв, посил соц. спрямованості водокористування

  1. Лісові ресурси Укр, їх госп знач і проблеми комплексн використ

Лісові ресурси займають близько 10 млн км2. Заг запас деревини – 1,74 млрд м3. Частина вкритих територій в Укр 15% території країни. Ліси розміщено нерівномірно. Найбільші площі вони займають у Карпатах та Поліссі. Найменше – лісостеп, степ. У структурі переважають хвойні і твердолистяні насадження, м’яколистяні (вільха, береза). Вікова структура неоднорідна. Лісовий фонд Україниє держ власністю. Існують ліси санітарно-гігієнічного признач та експлуатац признач. Стан лісів не відповідає еколог нормам. Низька продуктивність через нерац ведення госп-ва, пошкодження комахами, хвороби. Зараз відновлення лісів відбув переважно за рахунок створ лісових культур на землях лісового фонду. Створюються захисні насадження. Є проблеми з створенням захисних лісових насаджень у ярах, балках через недостає фінансув. Практично всі ліси знаходяться в зоні негат впливу пром. зони, забруднені радіонуклідами. Через це зменшилось заготівля ягід,грибів. Суч стан лісо ресурсного потенціалу не є прийнятним ні в плані задовол сировинних потреб, ні забезпечення екологічної ситуації.

На базі лісових ресурсів розвинуте лісохім вир-во (смола, скипидар, вітамінне борошно), хімічній, будівельній, меблевій промисловості.

Проблеми: поруш збалансованості між лісосировинними запасами, обсягом лісоспожив та еколог вимогами; виснаж лісосировинної бази, вирубка лісів, погірш прир комплексів, деградація росл комплексів, обмеженість інвестування. Необхідно: проводити заходи щодо захисту і відновл лісових насаджень, щоб перейти на забезпеченість власними ресурсами, підвищити якість переробки лісових ресурсів.

  1. Рекреац ресурси У, їх стр-а, регіон особливості розміщ та використ.

Рекреац ресурси – забезпечують відновлення та розвиток життєвих сил людини, втрачених у трудовій діяльності, для відновлення здоров’я і підтримки працездатності населення. До них належать об’єкти, які можна використати для лікування, оздоровлення, відпочинку.

Україна має великі запаси рекреац ресур­сів: бальнеолог (мінер вод, грязей) клі­мат, ландшафтних, пляжних, пізнавальних. Розміщення рекреац ресурсів нерівномірне. Найб концентрація у пд. обл. (Миколаївська, Херсонська, Запорізька, АР Крим)

Є мінер води (Миргород, Куяльник, Феодосія, Очаків) осн бальнеолог груп: вуглекислі (Поляна); сульфі­дні (Любень-Великий); бромні, йодні та з вис вмістом орга­н речовин (Трускавець); радонові (Хмільник).

Лікувальні грязі – відкладення боліт, озер та морських заток, які склад з води, мінер та орган речовин і являють со­бою однорідну тонкодисперсну пластичну масу з певними тепло­вими та ін фізико-хім властивостями. В Укр експлуа­тує­ться торфові і сульфідні родовища лі­ку­вальних грязей. Особл місце займають уні­к ресур­си озокериту Борислав родовища у Львівській об­ласті.

Лісолікувальні ресурси в Україні поділені досить нерівномірно. Більше за все лісових масивів у Пд-Зх р-ні, де формування рекре­ац територій спирається саме на цей фактор.

Клімат ресурси – береги, моря, річки, водо­схо­вища, озера. Українські Карпати та Кримські гори, лісові масиви — для цих ландшафтів характе­рне сполуч чистого повітря, наповнен кис­нем, та високої вологості. Гірські долини, захищені хребтами, характериз спри­ятливим мікроклі­матом для розвитку клімат ку­рортів (Яремча, Ворохта, Космач та ін.).

Певні прир ресурси та фактори сформували в Украні потужний рекреаційний комплекс.

Його структура: рекреац пункти (санаторії, пансіонати), райони (пункти і курорти), регіони (групи рекреаційних районів), зони (сукупність регіонів). В Укр діє 45 курортів загальнодерж та міжнар значення. Останнім часом скоротилася мережа туристичних баз.

Завдання (проблеми): максимально повне задоволення потреб населення у оздоровленні та лікуванні, охорона і відновлення ресурсів, зростання якостей послуг. Потрібно залучити додаткові інвестиції на оновл інфраструктури.

  1. Демограф і труд потенціал Укр, їх вплив на розвиток і розміщ вир-ва.

Нині на Укр проживає близько 46 млн. З цим показником Укр посідає 5 місце в Європі, але дуже поступається європ країнам щодо приросту населення. В Україні досить висока густота населення, хоча населення розміщено нерівномірно. Найменша густота на Поліссі та пд. України, Чернігівській обл. Найвища у Львівській, Донецькій, Чернівецькій. В Укр збільш смертність та зменш народжуваність. У сільській місцевості народжуваність більша ніж у міській. Тривалість життя в сер 68 р. Зростає питома вага осіб старших вікових груп- «старіння населення». В Укр від’ємне сальдо міграції. Найбільше насел проживає у Закарпатті, Дніпропетров, Луганській обл.

Труд потенціал – це част населення, яка за фізичн можливостями, з освітою здатна працювати у даний час. Він залежить від прир приросту населення, статево-вікової структури, інтенсивності міграції.

Структура: працезд насел у працездатному віці (жінки 16-55 р, чоловіки 16-60 р), працюючі пенсіонери і працюючі підлітки Найбільше населення зайнято в пром.-сті, найменше – в с/г. Зайнятість в Укр пост зменшується. У 2000 р. труд потенціал становив 30 млн чол. Осн сфера зайнятості –сфера матер вир-ва. Найб. питома вага осіб працездатного віку в Одеській (57,6), Хар­ківській (57,2), Запорізькій Запорізькій (57,2), АР Крим(57,5). Найнижчий показник в Чернігівській обл (51,3). У сфері матеріального вир-ва зайнято 64% працівни­ків. В пром- ті – 29%, більше 20% – с/г, понад 11% – в освіті, галузяях науки та культури. Значна частка припадала на буд-во (7,4%, торгівлю, гром. харчу­вання (7,1%), транспорт і зв’язок (6,7%).

Насел разом з прир умовами, ресурсами і способом вир-ва є основою матер життя сусп.

Розвиток н/г будь-якої країни можливий лише за наявності жителів, які здійсн вир-во товарів і послуг. Людина – є акт продукт силою, що власною труд дія-стю забезпечує вир-во матер благ та послуг. Чисельність населення, кваліфікація його працездатної част є чинником який обумовлює екон розвиток. Зайнята в сусп. вир-ві частина населення є найбільш активною продукт силою сусп. Вона створює матер цінності. Зміна чисельності насел познач на споживч попиті. У плані розвитку окремих галузей н/г практ знач мають труд ресурси та джереле їх поповн. Не менш важливою є якісна хар-ка – рівень освіти, професійно-кваліфікац підготовка, фіз стан. У багатьох галузях вир-ва потрібно більше чоловіків, а вдеяких переважно жінок. Розміщ вир-ва орієнтується також на насел. Оскільки чим більше людей проживає в місті, чи в певному р-ні то тим більше буде створюв різних заводів, підп-в щоб забезпечити людей роботою. Також врахов вікова структура. Вплив труд фактора визначається обсягом витрат праці на вир-во одиниці продукції. Працемісткі види вир-ва у пром.-сті розміщ у містах, які мають вільні труд ресурси. Це не обов’язково найбільші міста: дуже часто у маленьких і сер містах є певний контингент незайнятого населення. Нерідко місто, що виросло біля шахти, змушене міняти свій профіль через вичерп мінер ресурсів. У такому випадку формується незайняте насел. З ін боку, міста, що виросли на «суто чоловічих» вир-вах (шахти, металургія тощо), мають незайняте жін насел (члени сімей шахтарів і металургів). Для рац використ труд ресурсів тут доцільно розміщувати, н-д, текстильні, взуттєві підп-ва або електр вир-во. До фактора «працемісткості» наближений фактор наукомісткості вир-ва. До наукомістких віднос усі вир-ва, які потребують висококваліфіков працівників та великих вкладень у наук-дослідну базу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]