
- •Співвідношення публічного та приватного права. Цивільне право як приватне право.
- •Предмет цивільно-правового регулювання . Майнові відносини, які регулюються цивільним правом.
- •Цивільно- правові методи регулювання суспільних відносин.
- •4. Функції цивільного права.
- •5. Основні принципи цивільного права.
- •Місце цивільного права в системі галузей права. Відмежування цивільного права від інших галузей права. Цивільне право як галузь права
- •7. Система цивільногоправа як галузі права.
- •8. Поняття цивільного законодавства.
- •9. Співвідношення цивільного права і цивільного законодавства.
- •10. Система цівільного законодавства.
- •11. Порядок і значення офіційного опублікування нормативних актів.
- •12.Роль звичаїв ділового обороту в регулюванні цивільних правовідносин.
- •Постанови пленуму Верховного Суду України
- •Кодифікація та інші форми систематизації цивільного законодавства.
- •15. Дія цивільного законодавства у часі . Зворотна сила цивільного закону. Дія цивільного законодавства у просторі та по колу осіб. Дії цивільного законодавства у часі
- •Дія цивільного законодавства у просторі і за колом осіб
- •Зворотна дія цивільного закону
- •Тлумачення цивільно-правових норм. Застосування цивільного законодавства за аналогією.
- •17. Значення вивчення зарубіжного цивільного (приватного ) права.
- •Предмет і система цивільного права зарубіжних країн.
- •19. Монізм та дуальзм у регулюванні приватно-правових відносин.
- •20. Джерела цивільного права зарубіжних країн . Джерела країн континентальної та англо-американської системи права.
- •Англо-американська цивільно-правова система
- •Поняття, загальна характеристика, особливості цивільних правовідносин.
- •Динаміка (виникнення, зміна та припинення) цивільних правовідносин.
- •Загальна характеристика елементів цивільно правових відносин. Елементи цивільно-правових відносин
- •Суб’єкти цивільно-правових відносин.
- •Об’єкт цивільно-правових відносин.
- •27. Зміст цивільно-правових відносин.
- •28. Класифікація цивільних правовідносин.
- •29. Поняття цивільної правосуб’єктності. Фізична особа (громадянин) як суб’єкт цивільного права.
- •Поняття правоздатності фізичних осіб. Співвідношення цивільної правоздатності і суб ’єктивних цивільних прав.
- •Здійснення суб'єктивних цивільних прав
- •Поняття та види дієздатності фізичних осіб. Дієздатність фізичних осіб.
- •Обмеження дієздатності фізичної особи: підстави , порядок та правові наслідки.
- •Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок та правові наслідки. Визнання фізичної особи недієздатною
- •Порядок, умови та правові наслідки визнання особи безвісно відсутньою та оголошення померлою. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •Поняття і правосуб’єктність юридичних осіб. Правосуб'єктність юридичних осіб
- •Органи юридичних осіб . Індивідуалізація юридичних осіб, її способи та цивільно-правове значення.
- •Індивідуалізація юридичних осіб
- •38. Цивільно-правовий статус філій та предстаництв юридичної особи. Філіали та представництва юридичної особи.
- •Порядок і способи утворення юридичних осіб. Установчі документи юридичної особи. Державна реєстрація юридичної особи та її правове значення.
- •40. Припинення діяльності юридичної особи. Порядок ліквідації юридичної особи.
- •41. Поняття, зміст та особливості цивільної правосуб’єктності держави. Випадки участі держави у цивільних правовідносинах.
- •42. Особливості участі територіальних громад у цивільних правовідносинах.
- •43. Інші публічно-правові утворення як учасники цивільно-правових відносин.
- •Господарського відання (державні унітарні комерційні підприємства)
- •Участь держави у недоговірних зобов’язальних відносинах.
- •Vі. Участь держави у спадкових відносинах.
- •V. Участь територіальної громади у недоговірних зобов’язальних відносинах.
- •44. Поняття і види об’єктів цивільних правовідносин.
- •35. Поняття речей та їх ознаки. Класифікація речей та її правове значення. Поняття майна.
- •Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних правовідносин. Поняття та особливості цивільно — правового режиму валютних цінностей. Гроші та валютні цінності.
- •Особливості правового регулювання валютних відносин
- •Поняття та основні види цінних паперів.
- •Послуги та інші дії як об’єкти цивільних правовідносин.
- •49. Результат творчої діяльності як об’єкти цивільних правовідносин.
- •Особисті немайнові блага як об’єкти цивільних цивільних правовідносин.
- •51. Поняття юридичних фактів та їх класифікація. Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •Поняття та правова природа угод.
- •53. Класифікація угод.
- •54. Умови дійсності угод.
- •55. Форма угоди.
- •56. Сторони в угоді.
- •57.Зміст угоди.
- •58. Єдність(відповідальність) волі і волевиявлення сторін угоди.
- •59. Поняття недійсності угод. Правові наслідки недійсності угод.
- •61. Фіктивні та удавані угоди. Юридична природа фіктивних та удаваних правочинів
- •62.Поняття, значення і юридична природа строків (термінів) в цивільному праві. Поняття, значення та види цивільних процесуальних строків
- •Види цивільно-правових строків.
- •64.Визначення та обчислення строків .
- •65. Поняття позовної давності.
- •Тривалість позовної давності . Загальна та спеціальна позовна давність.
- •Стаття 258. Спеціальна позовна давність
- •Стаття 257. Загальна позовна давність
- •Початок перебігу позовної давності.
- •Зупинення та переривання позовної давності.
- •69. Правові наслідки закінчення позовної давності . Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •70. Загальні положення про здійснення цивільних прав і виконання юридичних обов’язків. Здійснення цивільних прав
- •71. Способи здійснення суб’єктивних прав. Здійснення суб'єктивних прав
- •72. Межі здійснення цивільних прав. Межі здійснення цивільних прав
- •Загальні положення про захист цивільних прав та інтересів.
- •74. Захист цивільних прав та інтересів судом , у адміністративному порядку , нотаріусом. Самозахист цивільних прав та інтересів.
- •У адміністративному порядку.
- •Строки і терміни реалізації та захисту цивільних прав.
35. Поняття речей та їх ознаки. Класифікація речей та її правове значення. Поняття майна.
Поняття речей та їх класифікація.
Під матеріальними речами цивільне право розуміє всі предмети матеріального світу, що призначені задовольняти визначені потреби і можуть знаходиться у володінні суб'єктів цивільних правовідносин. З урахуванням цільового призначення об'єктів цивільних прав і різниць у правовому режимі матеріальні речі класифікуються по наступним основних групах: 1. Засоби виробництва і предмети споживання; 2. Індивідуально визначені і визначені родовими ознаками. Індивідуально визначені речі незамінні, тому у випадку загибелі чи псування таких речей неможливо вимагати передачі їх у натурі, а можна претендувати лише на відшкодування збитків.
Речі, визначені родовими ознаками, замінні; 3. Ділені і неподільні. Діленими визнаються речі, що у результаті їхнього поділу на окремі фізичні частини не утрачають свого призначення і будь-яка частина цієї речі може виконати ту ж функцію, що і річ у цілому. Неподільними визнаються речі, що у результаті їхнього розподілу утрачають своє первісне призначення, або цілком чи частково утрачають свої корисні властивості; 4. Споживані і неспоживані. Споживаними є речі, що при користуванні чи знищуються чи з'являються в іншій якості, а неспоживаними - речі, що у процесі використання служать первісному призначенню; 5.
Рухомі і нерухомі речі; 6. Плоди і доходи; 7. Речі, дозволені до обороту, обмежені в обороті і вилучені з обороту.
Правове значення речей
Найпоширенішими об'єктами цивільних прав є речі. Під річчю розуміють все те, за допомогою чого можна задовольнити ту чи іншу потребу і з приводу чого виникають цивільні правовідносини, це предмети матеріального світу в своєму природному стані або предмети, створені в результаті людської діяльності.
Класифікація речей у цивільному праві проводиться за різними підставами і має важливе теоретичне та практичне значення. Юридична класифікація речей досить часто основана на їх природних властивостях чи суспільному значенні і визначає поведінку суб'єктів права щодо речей конкретного виду.
Речі залежно від їх особливостей поділяють на такі види:
рухомі та нерухомі речі; вилучені з цивільного обороту, обмежені в обороті або не вилучені з цивільного обороту; індивідуально-визначені та родові; споживні та неспоживні; подільні та неподільні; головні та приналежності; продукція, плоди та доходи; гроші; валютні цінності та цінні папери.
Речі рухомі та нерухомі. До недавнього часу основним поділом речей у цивільному праві був їх поділ на засоби виробництва і предмети споживання, що на даний час втратило своє юридичне значення. Політична економія поділяє речі на основні і оборотні засоби залежно від того, споживаються дані засоби повністю при виробництві продукції (оборотні засоби), чи поступово переносять свою вартість на готовий продукт (основні засоби). Даний поділ речей мав своє вирішальне значення для визначення обсягу прав державних підприємств на закріплене за ними майно. Нині цей поділ має значення в основному для ведення бухгалтерського обліку.
У цивільному законодавстві більшості країн світу об'єкти цивільних прав поділяються на рухоме та нерухоме майно. Законодавство колишнього СРСР не знало даного поділу речей. У примітці до ст.21 ЦК УРСР 1923 p. зазначалося: "із відміною приватної власності на землю поділ майна на рухоме та нерухоме відміняється"'. Тому радянське законодавство не вживало термін "нерухомість", а замінило його терміном "основні фонди".
Проект ЦК України, на відміну від чинного ЦК України, поділяє речі на рухоме та нерухоме майно. При віднесенні речей до категорії нерухомості використовують два критерії: матеріальний — ступінь зв'язку цих речей із землею, і юридичний — віднесення законом тих чи інших речей до нерухомих. Наявність одного із цих критеріїв є достатньою2. За першим критерієм до нерухомого майна належать земельні ділянки та все, що розташоване на них і міцно з ними пов'язане, тобто об'єкти, переміщення яких без непропорційного збитку для призначення їх, є неможливим (жилі будинки, насадження, підприємства як майнові комплекси). Юридичний критерій застосовується для віднесення до категорії нерухомого майна речей, роль яких у цивільному обороті надзвичайно важлива, з огляду на це законодавець вважає за потрібне поширити на них правовий режим нерухомості (повітряні і морські судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти). Перелік речей, які прирівнюються до нерухомих, не є вичерпним. Законодавець може визнати нерухомими речами й інші предмети.
Об'єкти нерухомості мають особливий правовий режим, який полягає у тому, що законодавство встановлює особливий порядок набуття права власності на них, їх відчуження тощо. Особливістю правового режиму є також те, що дані об'єкти, правочини з ними, а також права на них підлягають спеціальній державній реєстрації відповідними органами. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів з нею є відкритою. Це означає, що орган, який здійснює реєстрацію, зобов'язаний надати інформацію про здійснену реєстрацію та реєстровані права будь-якій особі. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів з нею, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
Державну реєстрацію права власності, зокрема на жилі і нежилі будинки, садові будинки, дачі, гаражі, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, розташовані на окремих земельних ділянках вулиць, площ і провулків під окремими порядковими номерами, квартири у багатоквартирних будинках, здійснюють державні комунальні підприємства — бюро технічної інвентаризації. Порядок даної реєстрації регулює Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету, архітектури та житлової політики України від 9 червні 1998 p.'.
Що стосується земельних ділянок, то постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993р. затверджено Положення про порядок ведення державного земельного кадастру2, яке містить дані реєстрації права власності, права користування землею та договори на оренду землі, обліку, кількості та якості земель.
Нині підготовлено проект Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно", схвалений Кабінетом Міністрів 10 грудня 1998 p. Відповідно до ст. 5 цього закону обов'язковій державній реєстрації на нерухоме майно підлягають право власності, а також обмежені речові права.
Рухомими речами визнаються такі, які можна вільно переміщувати у просторі. Рухомі речі, а також угоди з ними підлягають реєстрації тільки у випадках, передбачених законом.
За ступенем свободи участі в цивільному обороті речі поділяються на: вилучені з цивільного обороту, обмежені в обороті та не вилучені з цивільного обороту. В умовах ринкової економіки більшість об'єктів обертаються без обмежень. Під оборотоздатністю розуміють можливість відчуження певного об'єкта за договором купівлі-продажу, міни, дарування, а також перехід його від однієї особи до іншої у порядку універсального правонаступництва (при спадкуванні чи реорганізації юридичної особи).
Вилучення речей з цивільного обороту означає, що деякі об'єкти можуть належати на праві власності лише певним суб'єктам цивільного права. До речей, вилучених з цивільного обороту, належать об'єкти права власності українського народу (земля, за винятком земельних ділянок певного розміру, надра, води та інші природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони).
Поняття майна.
Майно — предмети матеріального світу, які перебувають у власності суб'єкта права (фізична особа, юридична особа, держава, територіальна громада, Український народ), у тому числі: окрема річ, сукупність речей, майнові права та обов'язки, гроші і цінні папери, а також майнові права на них[1].
Майно поділяється на рухоме і нерухоме, а також за іншими ознаками.
Право власності на майно окремих категорій посвідчується правовстановлюючими документами.