- •1. Виникнення психологи вищої школи як нової галузі психологічних знань
- •2. Предмет і основні категорії психології вищої школи
- •4.Принципи пвш
- •5.Фукції
- •6. Зв'язок психології вищої школи з іншими галузями психологічних знань
- •7. Психологія вихованн у вш
- •8. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
- •9. Криза освіти. Основні напрями реформування
- •10.Психологія педагогічної діяльності у вш
- •12.Пвш і практика педагогічної діяльності
- •13. Етика наукового дослідження
- •14. Моделі навчання
- •1. Загальні положення
- •17.Педагогічні ідеї Виготського л.С.
- •18.Методи розвивального навчання
- •19.Теорія поетапного формування Гальперін
- •22.Вимоги до організації сам. Роб.
- •23. Педагогічний контроль і оцінка як функція управління
- •24. Структура педагогічної діяльності вчителя.
- •25.Структура педагогічних здібностей
- •27. Типологічні особливості сучасних студентів
- •30. Адаптація студента до навчання у вищій школі,
- •31.Ідеальна модель студента внз
- •32. Роль самовиховання в професійному зростанні студента
- •33. Типи учіння та орієнтувальна основа діяльності
- •34. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення
- •37. Відмінності між студентами як предмет навчального впливу
- •38.Мотивація навчання у студентів
- •Агальна характеристика мотивації навчання. Її системна організація
- •Характеристика мотиваційної сфери студента
- •40. Кмсонп як глобальна навчальна технологія
- •41. Процедурні елементи кмсонп
- •42. Психологічні механізми формування якостей особистості та аналіз відповідних функцій виховання
- •43. Варіанти соціально-психологічної структури студентської групи:
- •44. Стадії розвитку студентської групи
- •47. Основні барєри в міжособистісних взаємини
- •48.Механізми взаєморозуміння в студентській групі
- •49. Провідна діяльність у студентському періоді
- •50. Структура авторитетності викладача
- •52. Вимоги студентів (магістрантів) до викладача:
- •53.Психологічна характеристика викладача-дослідника:
- •54. Психологічна готовність викладачів до пед.. Діяльності у вш
- •55.Психологічні умови імпровізації в науково-педагогічній діяльність
- •56. Структура педагогічних здібностей
- •57. Формування педагогічної етики
- •58. Психолоічна готовність до пед.. Праці
- •59. Рівні моральної вихованості студентів
- •60. Можливі професійні та особистісні суперечності в викладацькому середовищі
- •61. Психологічні особливості пед. Майстерності викладачів
- •63.Ідеальна модель викладача внз
- •64.Психологічний зміст фахової кваліфікаційної характеристики Магістр
7. Психологія вихованн у вш
Проблема виховання майбутніх фахівців із вищою освітою набуває зараз особливої актуальності. Річ у тім, що технічний прогрес автоматично не веде до духовного прогресу. Сьогодні метою суспільства (а тому і всіх ланок освіти) повинно стати духовне вдосконалення людини задля переходу людства на новий виток еволюційного розвитку: від людини розумної до людини духовної.
У зв'язку з цим підвищується значущість виховання молодого покоління. Проте зараз у всіх ланках освіти існує невиправдана автономність навчання і виховання. Завдання сьогодення - змінити національно-світоглядну місію школи - від школи знання і наукової поінформованості до школи культури і духовності.
Вища школи як храм науки повинна бути і храмом високої культури. Майбутній фахівець із вищою освітою повинен опанувати як систему професійних знань, умінь і навичок, так і набути високу культуру, стати представником передової частини суспільства - еліти. Він повинен бути інтелігентом, тобто не тільки «знаючим, розуміючим», але й з високою культурою поведінки.
Завдання виховання завжди включає в себе завдання організації спеціальної провідної діяльності, яка слугує виховній меті. У студентському віці - це навчально-професійна діяльність, яка включає в себе взаємодію трьох взаємопов'язаних блоків:
Операційно-дійовий блок - це система цілей, дій і операцій, які формують професійні знання, уміння і навички.
Блок потреб, мотивів і інтересів - це двигун діяльності, спонукальна сила, яка надає діяльності енергії.
Блок міжособистісного та ділового педагогічного спілкування викладача і студентів.
Виховання в широкому значенні слова - сукупність впливів, що забезпечують передачу соціокультурного досвіду - моральних норм і цінностей. На сучасному етапі вищої освіти виховання, у широкому розумінні, розглядається у двох аспектах: виховання творчої особистості майбутнього фахівця (педагога, медика, інженера та ін.) і виховання і високоморальної, толерантної особистості з високими громадянськими
якостями.
Кінцева мета виховання - навчити людину переборювати саму себе, адже особистість формується в боротьбі сама з собою. «Молодь загине, якщо не будемо працювати над вихованням моральних ідеалів» (Владика Кирило).
Розглянемо деякі складові змісту виховання в ракурсі завдань реформування освіти в Україні, головною цінністю якої має стати Людина, зверненість її до духовності, суспільних і національних цінностей, до Духовність - це зверненість до загальнолюдських цінностей, це духовна близькість людини до інших людей, до Батьківщини, до народу, це залучення до національної культури, традицій. моральності та культури.
Механізмом утворення будь-якої якості особистості є поєднання трьох компонентів:
Зразок - знання соціальної норми, її цінності для життя в суспільстві;
Емоція - переживання, яке приховане за нормою та виявляє ставлення особистості до особистості. Емоції мають і самостійну мотиваційну енергію - це мотор нашої поведінки, її мобілізуюча сила. Будь-яка емоція існує в єдності з образом (когнітивна структура) і афективним її тоном. Внаслідок цього відбувається кодування інформації в довготривалій пам’яті. «Будьте жагучі в пошуках істини» (І. П. Павлов).
Дія (вчинок). Вчинок - це одиниця поведінки як акт морального самовизначення особистості щодо людей, суспільства й самого себе. Особистість будує саму себе з досвіду багатьох своїх вчинків. Вчинок завжди діалогічний. Він може бути зрозумілим лише в діалогічному контексті як смислова позиція однієї людини щодо іншої. Саме через вчинки людина піднімається до своєї сутності.