Тема 21. Міжнародне співробітництво в сфері інтелектуальної власності.

Значення міжнародного співробітництва в сфері інтелектуальної власності. Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОИС). Участь України в її роботі. Співробітництво в рамках міжнародних регіональних організацій Із питань охорони інтелектуальної власності: Європейська патентна організація (ЕПО), Євразійська патентна організація (ЕАПО), Африканські організації інтелектуальної власності. Євразійська патентна конвенція, Євразійська патентна організація. Участь України в міжнародному співробітництві в сфері інтелектуальної власності.

Література: 50, 51.

ТЕСТИ.

1. Власність – це:

   1. право володіти об’єктом власності;

   2. право користуватися об’єктом власності;

   3. право розпоряджатися об’єктом власності;

   4. всі наведені варіанти є правильними.

2. Об’єкти інтелектуальної власності відносяться до:

   1. матеріальних об’єктів;

   2. нематеріальних об’єктів;

   3. частково до матеріальних, частково до нематеріальних об’єктів.

3. Інтелектуальна власність – це:

   1. результат творчої діяльності людини, що відрізняється оригінальністю;

   2. громадяни, юридичні особи і держава;

   3. закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності;

   4. право власності на твір мистецтва.

4. Суб’єктами права інтелектуальної власності є:

   1. результат творчої діяльності людини, що відрізняється оригінальністю;

   2. громадяни, юридичні особи і держава;

   3. закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності;

   4. право власності на твір мистецтва.

5. Об’єктом права інтелектуальної власності є:

   1. результат творчої діяльності людини, що відрізняється оригінальністю;

   2. громадяни, юридичні особи і держава;

   3. закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності;

   4. право власності на твір мистецтва.

6. Об’єкт інтелектуальної власності, що є результатом науково-технічної творчості називають:

   1. твором літератури, науки та мистецтва;

   2. промисловою власністю;

   3. копірайт;

   4. авторським правом.

7. Об’єкт інтелектуальної власності, що є результатом художньої творчості називають:

   1. твором літератури, науки та мистецтва;

   2. промисловою власністю;

   3. копірайт;

   4. авторське право.

8. Визнання явищ, властивостей та законів матеріального світу, що дотепер не були пізнаними і не допускали перевірки це:

   1. промисловий зразок;

   2. винахід;

   3. раціоналізація;

   4. наукове відкриття.

9. Більшістю сучасних законодавств право інтелектуальної власності автора на наукове відкриття:

   1. забезпечується;

   2. гарантується;

   3. охороняється;

   4. не забезпечується і не гарантується.

10. Типовий термін охорони винаходу в світі становить:

    1. 10 років;

    2. 15 років;

    3. 20 років;

    4. 25 років.

11. Типовий термін охорони винаходу в Україні становить:

    1. 10 років;

    2. 15 років;

    3. 20 років;

    4. 25 років.

12. Охорона майнових прав на об’єкти авторського права відповідно до законодавств більшості країн діє протягом всього життя автора плюс:

    1. 40-60 років;

    2. 20-45 років;

    3. 50-75 років;

    4. 50-70 років.

13. Охорона майнових прав на об’єкти авторського права в Україні діє протягом всього життя автора плюс:

    1. 50 років;

    2. 70 років;

    3. 75 років;

    4. 40 років.

14. Охорона особистих немайнових прав автора здійснюється:

    1. протягом життя автора;

    2. протягом життя автора плюс 50 років;

    3. безстроково;

    4. не здійснюється.

15. Копірайт – це:

    1. авторське право;

    2. право промислової власності;

    3. патент;

    4. охоронний документ.

16. Авторським правом охороняється:

    1. ідея;

    2. ідея, що мітиться у певному творі;

    3. спосіб вираження певної ідеї;

    4. ідея, що приносить прибуток.

17. До 1991 в Україні інтелектуальна власність:

    1. не охоронялася законом взагалі;

    2. вважалася надбанням суспільства;

    3. існувала, але в обмеженому вигляді;

    4. охоронялася.

18. 15 грудня 1993 року прийнято такий закон в області охорони промислової власності:

    1. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі;

    2. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг;

    3. Про охорону прав на промислові зразки;

    4. Прийнято всі три нормативно-правові акти.

19. Основний нормативно-правовий акт, що регулює відносини в області авторських прав:

    1. Про авторські і суміжні права;

    2. Про мінімальні ставки авторської винагороди за використання творів літератури і мистецтва;

    3. Про науково-технічну інформацію;

    4. Про державну реєстрацію прав автора на твори науки літератури і мистецтва.

20. Міжнародні конвенції та договори в сфері інтелектуальної власності до яких приєдналася Україна стосовно українського законодавства є:

    1. першочерговими;

    2. другорядними;

    3. рівні за значенням;

    4. взаємовиключаючими.

21. Початком становлення законодавства України про інтелектуальну власність вважається день прийняття Закону України:

    1. Про власність;

    2. Про ЗЕД;

    3. Про підприємництво;

    4. Про телебачення і радіомовлення.

22. До об’єктів авторського права не відносять:

    1. виступи та промови;

    2. повідомлення про поточні події;

    3. сценічні обробки літературних творів;

    4. лекції.

23. До об’єктів авторського права відносять:

    1. твори народної творчості;

    2. топографії інтегральних мікросхем;

    3. офіційні документи;

    4. фотографії.

24. Чи може держава бути суб’єктом права інтелектуальної власності на твори науки та мистецтво:

    1. може;

    2. не може;

    3. може, але механізм набуття державою цих прав у законах не прописаний.

25. Способи спадкування авторського права фізичними особами:

    1. за законом;

    2. за заповітом;

    3. за договором;

    4. за законом і заповітом.

26. Суб’єктами права на комерційну таємницю (ноу-хау) є:

    1. селекціонери;

    2. раціоналізатори;

    3. підприємці;

    4. автори.

27. Основним способом охорони об’єктів інтелектуальної власності є:

    1. забезпечення державою таємниці розробок і винаходів;

    2. видача автору патенту чи посвідчення;

    3. адміністративні та судові заходи;

    4. всі запропоновані відповіді є правильними.

28. Основним способом захисту об’єктів інтелектуальної власності є :

    1. забезпечення державою таємниці розробок і винаходів;

    2. видача автору патенту чи посвідчення;

    3. адміністративні та судові заходи;

    4. всі запропоновані відповіді є правильними.

29. До основних охоронних документів об’єктів інтелектуальної власності відносять:

    1. патент;

    2. посвідчення;

    3. грамоту;

    4. патент і посвідчення.

30. Право на винаходи, корисну модель та промисловий зразок засвідчується:

    1. посвідченням;

    2. патентом;

    3. грамотою;

    4. патентом і посвідченням.

31. Засоби індивідуалізації товарів і послуг охороняються:

    1. посвідченням;

    2. патентом;

    3. грамотою;

    4. патентом і посвідченням.

32. Авторські права охороняються таким документом:

    1. посвідченням;

    2. патентом;

    3. грамотою;

    4. такого документу не існує.

33. Термін дії патенту на промисловий зразок в Україні становить:

    1. 5 років;

    2. 10 років;

    3. 15 років;

    4. 20 років.

34. Термін дії патенту на корисну модель в Україні становить:

    1. 5 років;

    2. 10 років;

    3. 15 років;

    4. 20 років.

35. Термін дії посвідчення на знак для товарів і послуг складає:

    1. 5 років;

    2. 10 років;

    3. 15 років;

    4. 20 років.

36. Право на одержання посвідчення на знаки для товарів і послуг мають:

    1. лише національні виробники;

    2. лише іноземні виробники;

    3. національні та іноземні виробники.

37. Принцип національного режиму щодо об’єктів інтелектуальної власності, що міститься в міжнародних договорах означає:

    1. охорона не повинна обумовлюватися ніякими формальними вимогами;

    2. охорона не повинна залежати від наявності охорони твору в країні в якій його було створено;

    3. в кожній державі учасниці договору творам громадян іншої держави надається така ж правова охорона, як і творам власних громадян.

38. З 1993 року Україна є членом:

    1. Всесвітньої організації інтелектуальної власності;

    2. Європейської патентної організації;

    3. Африканської організації інтелектуальної власності;

    4. Африканської регіональної організації промислової власності.

39. Ліцензія – це:

    1. особа, що купує ліцензію на використання об’єкта промислової власності;

    2. власник виключних прав на об’єкт промислової власності;

    3. дозвіл, за яким власник передає права на використання об’єкта промислової власності третій особі.

40. Ліцензіат – це:

    1. особа, що купує ліцензію на використання об’єкта промислової власності;

    2. власник виключних прав на об’єкт промислової власності;

    3. дозвіл, за яким власник передає права на використання об’єкта промислової власності третій особі.

41. Ліцензіар – це:

    1. особа, що купує ліцензію на використання об’єкта промислової власності;

    2. власник виключних прав на об’єкт промислової власності;

    3. дозвіл, за яким власник передає права на використання об’єкта промислової власності третій особі.

42. Яких видів ліцензій не існує:

    1. проста;

    2. винятковна;

    3. повна;

    4. часткова.

43. Безпатентні ліцензійні договори поширюються на:

    1. промислові зразки;

    2. винаходи;

    3. ноу-хау;

    4. топографії інтегральних мікросхем.

44. Платежі, що ліцензіат сплачує ліцензіару протягом всього терміну дії угоди називається

    1. постійними;

    2. комбінованими;

    3. роялті;

    4. паушальними.

45. На сучасному етапі більшість суперечок в сфері інтелектуальної власності вирішується:

    1. в судовому порядку;

    2. шляхом переговорів;

    3. в адміністративному порядку.

46. Якщо хоча б одна зі сторін у суперечці стосовно інтелектуальної власності є фізична особа то справа підвідомча:

    1. арбітражному суду;

    2. суду загальної юрисдикції;

    3. третейському суду;

    4. господарському суду.

47. Попереднє підписання домовленості про взаємне визнання сторонами результатів розгляду справи є характерним для:

    1. суду загальної юрисдикції;

    2. третейського суду;

    3. господарського суду.

48. До доказів у судовому процесі з питань інтелектуальної власності не відносять:

    1. документи;

    2. гроші;

    3. предмети;

    4. покази свідків.

49. TRIPS – це:

    1. угода щодо охорони прав на інтелектуальну власність в межах ЄС;

    2. угода щодо охорони прав на інтелектуальну власність в межах ВТО;

    3. угода щодо охорони прав на інтелектуальну власність в межах ВОІВ;

    4. угода щодо охорони прав на інтелектуальну власність в межах ООН.

50. Розгляд справи з питання порушення інтелектуальної власності, зазвичай розглядається:

    1. у місці перебування відповідача;

    2. у місці перебування позивача;

    3. в будь-якому обласному центрі;

    4. в м. Києві.