П'єса-мораліте

У той же самий період з'явилися народні п'єси, світські фарси і пасторалі здебільшого анонімних авторів, які завзято зберігали характер мирських розваг. Все це впливало на еволюцію п'єс-мораліте в XV столітті. Хоча й написані на теми християнського богослов'я з відповідними персонажами, мораліте не були схожі на цикли, оскільки не представляли епізоди з Біблії. Вони були алегоричними, самодостатніми драмами і виконували їх професіонали, такі, як менестрелі або жонглери. П'єси, такі, як «Людина» («Everyman»), звичайно трактували життєвий шлях індивіда. У числі алегоричних персонажів були такі фігури, як Смерть, Обжерливість, Добрі Справи й інші пороки й чесноти. Ці п'єси місцями важкі й нудні для сучасного сприйняття: рифмовання віршів повторюються, носять характер імпровізації, п'єси в два-три разів довше драм Шекспіра, а мораль оголошується прямолінійно та повчально. Однак виконавці, вставляючи в подання музику і дію та використовуючи комічні можливості численних персонажів пороків і демонів, створили форму народної драми. [, 38] ^

Світський балаганний театр, бродячий театр.

Разом зі світськими акторами в церковну драму проникають елементи світської драми, побутові й комічні сценки. Так відбувається зустріч перших і другий драматичних традицій.  Драматичні жанри:

• Містерія - (від лат слова «таїнство») - це релігійна драма на сюжети з Біблії, що розігрувались спочатку на паперті (ґанку перед костелом) або на майдані. Містерії поділялись на три цикли: старозавітний, новозавітний і апостольський. Найбільш відомою новозавітною містерією була "Страсті Господні", яка складалася з 35 тис. віршів і йшла протягом 4 днів. Інколи в ній брали участь до 400 виконавців. Містерії, за звичай, влаштовувалися за кошти міської влади, братств і ремісничих цехів на Пасху, Різдво та інші церковні свята. інсценування певного епізоду Священного Писання, містерії анонімні («Гра про Адама», «Містерія страстей господніх» - зображували страждання та смерть Христа).

• Міракль - (від латинського слова «чудо») - це віршована драма, в основу сюжету якої покладено розповідь про чудо, яке створив один із святих або Діва Марія. Часто міраклі відображали і соціальні конфлікти епохи, це, як правило, теми морального осуду невідповідної або й ганебної поведінки феодалів і священиків. Міраклі ставились на сценах міських аматорських театрів, а також виконувались учнями церковних шкіл. Зображення чудес, які творять святі або Богородиця. Цей жанр можна віднести до віршованого жанру. «Міракль про Теофіла» - побудовано на сюжеті взаємини людини з нечистою силою.

• Фарс - маленька віршована комічна сценка на побутову тему. У центрі - дивний, безглуздий випадок. Це невеличкі п'єси анекдотичного характеру, в яких дотепно викриваються розпуста ченців, зажерливість заможних громадян, продажність суддів, висміюються феодальні грабіжницькі війни, папські індульгенції. Самі ранні фарси ставляться до XIII ст. Розвиваються до XVII ст. Фарс ставиться в народних театрах, площах.

• Мораліте. Основне призначення - повчання, моральний урок аудиторії у вигляді алегоричної дії. Основні персонажі - алегоричні фігури (порок, чеснота, влада). Розділились на алегорії («героями» яких є алегоричні уособлення чеснот, пороків або певних рис людини - Справедливість, Заздрість, Мужність тощо) та історії (які торкалися тем сімейної та суспільної моралі)

Фарси і мораліте – мали більш світський характер  Міська література в середні століття виявилася досить багатим і різнобічним явищем. Це розмаїтість жанрів, розвиток трьох родів літератури, багатогранність стилю, багатство традицій - все це забезпечувало деякій верстві населення більші можливості та перспективи. Крім того, її городянам відкривалася сама історія. Саме в місті в епоху Середньовіччя почали формуватися нові для феодального світу товарно-грошові відносини, які і стануть основою майбутнього капітального миру. Саме в надрах третього стану почне формуватися майбутня буржуазія, інтелігенція. Городяни почувають, що майбутнє за ними, упевнено дивляться в завтрашній день. Тому в XIII ст. - столітті інтелектуальної освіченості, науки, розширення кругозору, розвитку міст і духовне життя городян почне істотно мінятися