
- •: Екзаменаційний білет № 1
- •Кінематограф країн Далекосхідного регіону
- •Екзаменаційний білет № 2
- •Екзаменаційний білет № 3
- •1. Середньовічний театр.
- •Церковна драма.
- •П'єса-мораліте
- •Світський балаганний театр, бродячий театр.
- •2. Стадії кіновиробництва
- •[Ред.]Розробка
- •[Ред.]Довиробнича підготовка
- •[Ред.]Виробництво
- •[Ред.]Поствиробництво
- •[Ред.]Розповсюдження
- •Екзаменаційний білет № 4
- •Кінопродюсер
- •1. Різновиди
- •2. Історія
- •3. Особливості професії
- •Екзаменаційний білет № 5
- •1. Англійська драма і театр часів Вільяма Шекспіра
- •Екзаменаційний білет № 6
- •2. Сюрреалізм і кінематограф
- •Екзаменаційний білет № 7
- •Екзаменаційний білет № 8
- •Виникнення жанру
- •Екзаменаційний білет № 9
- •[Ред.]Становлення
- •Екзаменаційний білет № 10
- •ІсторіяЄвропа 15—19 століття
- •Екзаменаційний білет № 11
- •Екзаменаційний білет № 12
- •Екзаменаційний білет № 13
- •[Ред.]Характерні риси нової хвилі
- •[Ред.]Течіі всередині Нової хвилі
- •[Ред.]Значення
- •Екзаменаційний білет № 14
- •[Ред.]Глядацька зала
- •[Ред.]Еволюція театру
- •Екзаменаційний білет № 15
- •1. "Модерний" театр в Україні: передумови та особливості
- •Екзаменаційний білет № 17
- •Екзаменаційний білет № 18
- •1. Театр в незалежній Україні
- •Екзаменаційний білет № 19
- •Екзаменаційний білет № 20
[Ред.]Значення
Попри короткочасність цього радикального руху, він справив неабиякий вплив на світовий кінематограф Европи, Японії,США.
Покоління незалежних американських режисерів кінця 1960 початку 1970 років сформувалось під впливом Нової хвилі.Коппола, Де Пальма, Поланські, Скорсезе, а пізніше і Тарантіно, Кроу, Андерсон продовжували традиції французьких реформаторів у кіно. Квентін Тарантіно присвятив свій фільм «Скажені пси» Годару. Класичний період нової хвилі охоплює 6 років і в середині 60х розчинилась в загальному кінематографічному потоці, але більшість режисерів цієї течії продовжували знімати і далі. Своєрідним закінченням цієї епохи можна вважати кінострічку «Париж очима…», що стала результатом колективної праці Годара, Шаброля, Ромера, Руша. Поєднавши під єдиною назвою 6 новел автори ніби дописали главу французької нової хвилі у кінематографі.
Екзаменаційний білет № 14
Еволюція театрального приміщення та внутрішнього обладунку.
Схід і Захід у сучасному кінематографі.?
Сцена
Найперші види театральних сцен зустрічаються в античному давньогрецькому театрі і вони поєднували у собі обидва типи сцени: круглу (нею булаорхестра) і квадратну, що стала модифікацією орхестри, тобто її закінчення — прямокутний майданчик перед проскенієм (так називалася стіна з трьома дверима, яка перекривала простір скини). Спочатку вона була трохи піднятою над рівнем орхестри, мала невелику глибину і служила для появи з дверей персонажів. Потім вона розширилася до 5 метрів глибини, а в епоху еллінізму (3 — 1 століття до нашої ери) піднялася на один рівень і височіла над орхестрою на 2,5 — 3 метри, являючись першим ярусомскини. У давньоримському театрі майданчик для гри вже повністю замінив орхестру (на якій тепер знаходилися крісла для знатних глядачів), і вона була піднята на 1,5 метра, мала глибину 6 метрів і називалася словом «сцена».
В епоху Ренесансу сцена остаточно набула прямокутної форми. Єлизаветинська модель театру (в якому гралися п'єси Шекспіра) віддалено нагадувала давньогрецьку, тільки істотно трансформовану: відкритий прямокутний сценічний майданчик займав половину орхестри (на другій половині стояла частина глядачів, інша ж їх частина розташовувалася на ярусах галерей, що оточували акторів з трьох сторін) і ще використовувалися верхня сцена в глибині (свого роду аналог античної скини) і була ще прихована від публіки нижня сцена. Така трьохступінчаста конструкція була відображенням вертикальної моделі світобудови (основна, майданчик — «земля», верхня — «небо», нижня — «пекло»), яка, несла в собі тогочасне ренесансне розуміння і втілювала шекспірівський образ: «весь світ — театр».
Італійський театр бароко, ще більш видозмінив сцену, зробивши її динамічною, вона вже була призначена для зображення картин конкретних місць дії — за допомогою декорацій і в обрамленні «рами» театрального портику. Заради виконання цього художнього задуму вона оснащувалася різноманітним технічним обладнанням і постійно модернізувалася.
[Ред.]Глядацька зала
Всі театри надають простір для глядацької зали, що, як правило, відокремлена від виконавців аркою авансцени. Глядацька зала може включати всі з перелічених або деякі з таких частин зали:
Лавки або арена — це нижній ярус рівнинної площини залу чи майданчику, як правило, розташований нижче, або на тому ж рівні, як сама сцена.
Балкон або галереї — один ряд (або більше) сидінь підняті на платформи із задньої частини залу. У великих театрах, кілька рівнів балконів укладені вертикально над або під кабінками. Перший рівень галерей, як правило, називають
бельетаж або Ґрандколо. Наступний рівень за французькою версією — лоджія. Другий ярус, вмонтований, під основними балконами отримав назву мезонін. Найвища платформа, або верхній ярус іноді називають галерка, характерна у великих оперних театрах, де вона знаходиться дуже високо і далеко від сцени.
Кабінки або ложі: зазвичай поміщаються безпосередньо перед галереями — по боках зали і трохи вище рівня сцени. Вони часто представляють окремі кімнати з відкритою площею огляду, яка розрахована, зазвичай, на сидіння п'ять або менше осіб. Ці місця, як правило, вважаються найпрестижнішими в театрі і надаються для високопоставлених осіб.
Крім того, багато театрів мають зони, спеціально призначені для зручності глядачів. До них відносяться фойє, каси, туалети та інші місцини, де глядачі можуть підготуватися або розслабитися перед, між і після виступами артистів.