- •Перехідна характеристика підсилювального каскаду
- •Зворотні зв’язки підсилювальних каскадів
- •3)Lc генераторы синусоидальных колебаний.
- •Билет №2
- •Основные параметры усилительных каскадов
- •Коефіцієнт корисної дії підсилювача в режимі в
- •3)Багатокаскадний упт
- •Ачх і фчх попереднього підсилювача в області вч
- •Підсилювачі постійного струму
- •Коефіцієнт підсилення попереднього підсилювача на транзисторі з ое
- •2. Регулятор коефіцієнту підсилення
- •3. Диференційальний і інтегруючий підсилювачі
- •1. Аналіз підсилювального каскаду відео сигналу
- •2. Упт з безпосереднім звязком.
- •3. Паралельний балансний підсилювач
- •1. Аналіз попереднього підсилювача в області вч
- •2. Безтрансформаторний двотактний підсилювач потужності
- •3.Інтегратор на операційному підсилювачі
- •Визначення верхньої і нижньої частоти транзисторного підсилювача через постійні часу τв і τн.
- •Частотні спотворення підсилювача. Частотні і нелінійні спотворення в однотактних підсилювачах потужності
- •Генератори типу rc.
- •Стійкість підсилювачів зі зворотнім зв’язком, корегуючи rc-кола.
- •Критерій Найквіста
- •Що не інвертує підсилювач.
- •Модель польового транзистора.
- •Вплив нзз на смугу частот підсилювача.
- •Виборчі підсилювачі.
- •Стійкість підсилювача з нзз
- •Вч корекція ачх за допомогою індуктивності
- •Схеми порівняння.
- •Вплив нзз на стабільність коеф. Підсилення
- •Підсилювач потужн з без трансформаторним виходом що працює в режимі класу ав.
- •13.1.Эквивалентная схема полевого транзистора.
- •13.3 Транзисторний режекторний фільтр
- •14 1.Класифікація підсилювальних каскадів
- •14 2.Упт з модулятором та Демодулятором.
- •14 3.Cхеми порівняння на операційному підсилювачі
- •15 1. Модель Біполярного транзистору, побудованого з використанням y-параметрів
- •15 2. Вч корекція ачх за допомогою індуктивності.
- •15 3. Операційні підсилювачі та їх характеристики
- •17.1 Генератори синусоїдальних коливань
- •17.2 Емітерна вч корекція підсилювача.
- •17.3 Схема суматора
- •18.1 Аналіз попереднього підсилювача в області нч
- •18.2 Вплив нзз на коефіцієнт гармонік
- •18.3 Методи розширення смуги пропускання підсилювача
- •19.1 Модель бт з використання чотириполюсника
- •19.2 Однотактні підсилювачі потужності
- •19.3 Схема масштабного підсилювача потужності
- •1. Ачх і фчх підсилювача потужності Частотні характеристики
- •2. Нелінійні спотворення в підсилювачах потужності
- •3. Схема Дарлінгтона
- •1. Диференційальний і інтегруючий підсилювачі
- •2.Нелінійні спотворення в підсилювачах потужності
- •3.Схема захисту операційних підсилювачів
- •2 Диода что бы не попадало большое напряжение на вход.
- •1. Метод підвищення стабільності коефіцієнту підсилення
- •2. Вплив нзз на смугу частот підсилювача.
- •3. Широтно-імпульсний модулятор
- •Билет №23
- •1. Стійкість підсилювачів з нзз
- •2. Вч корекція ачх за допомогою індуктивності
- •3. Схеми суматорів
- •1. Коефіцієнт підсилення попереднього підсилювача на транзисторі з зе
- •2. Регулятор коефіцієнта підсилення на операційному підсилювачі.
- •3. Тригер Шмидта
- •1) Схеми генераторів трикутної та пилкоподібної напруги
- •2) Упт з модулятором та демодулятором
- •3) Схеми порівняння на оп
- •Билет №26
- •1)Підсилювач з неінвертуючим входом на оп
- •2) Розрахунок тривалості фронту і величини сколу імпульсу відео підсилювача
- •3) Простий оп на транзисторах (балансний підсилювач)
- •1) Підвищення стійкості підсилювачів з нзз
- •2) Вч корекція ачх за допомогою індуктивності
- •3) Схеми суматорів
2) Упт з модулятором та демодулятором
Применение балансных схем и стабилизация источников питания позволяют снизить дрейф нуля УПТ прямого усиления до величины, в лучшем случае 10 мкВ/час. Поэтому для усиления сигналов меньшей применяется УПТ с преобразованием (УПТ МДМ – усилители постоянного тока типа «модулятор демодулятор»), структурная схема которого представлена на рисунке 6.9.
На вход модулятора кроме медленно меняющегося напряжения сигнала поступает еще и сигнал от генератора. Обычно это синусоидальный сигнал (Uг = Uт sin (t + )), частота которого должна быть значительно выше верхней частоты входного сигнала. В модуляторе происходит изменение (модуляция) одного из параметров сигнала генератора в соответствии с входным сигналом. Если изменяется амплитуда (Uт), то имеет место так называемая амплитудная модуляция, если частота (), – то частотная, если фаза (), – то фазовая. Может быть использована и комплексная модуляция, например, амплитудно-фазовая или иная. В результате модуляции информация о входном сигнале переходит на результирующий (промодулированный) высокочастотный сигнал, который поступает на вход усилителя переменного напряжения. На рисунке 6.109 приведены графики сигналов в узловых точках усилителя: входного (Uвх),генератора (Uг) и сигнала на выходе модулятора (Uм) при использовании амплитудной модуляции. Как видно из графиков, огибающая выходного сигнала модулятора, в этом случае, изменяется в соответствии с входным сигналом.
Рисунок 6.10. Временные диаграммы УПТ с преобразованием
В схеме используется усилитель переменного тока который обеспечивает увеличение амплитуды сигнала Uм в К раз. В демодуляторе происходит процесс обратный модуляции: из высокочастотного промодулированного сигнала выделяется его низкочастотная составляющая, которая теперь оказывается усиленной. Подача на демодулятор (в радиотехнике его часто называют детектором) также сигнала генератора позволяет повысить эффективность процесса демодуляции.
Дрейф нуля УПТ с преобразованием определяется фактически только дрейфом модулятора, потому, что усилитель переменного напряжения практически не имеет дрейфа, а дрейфом демодулятора можно пренебречь, так как на его вход подается сравнительно большое напряжение, значительно превышающее напряжение возможных помех. На рис.6.6,б приведены временные диаграммы, характеризующие работу схемы УПТ.
УПТ типа МДМ выполняются обычно в виде законченных интегральных схем, имеющих в своем составе все необходимые блоки.
3) Схеми порівняння на оп
Інтегратор та диференціатор на ОП
Якщо
в якості
та
інвертуючої схеми застосувати динамічні
ланки з певними зображеннями за Лапласом,
отримаємо електронний пристрій, який
реалізує певні передавальні функції.
Зокрема якщо:
,
,
то
,
а це є передавальна функція інтегратора зі сталою часу , тобто вхідна та вихідна напруги пов’язані співвідношенням:
,
(2.16)
де
– умовний час,
.
Часові діаграми роботи для інтегратора:
Рис. 2.11
Схема інтегратора має наступний вигляд:
Рис. 2.12
Якщо R і C поміняти місцями отримаємо схему диференціатора.
,
.
.
.
(2.17)
Схема диференціатора матиме вигляд:
Рис. 2.13
