
5. Фінансова політика і фінансова система України
Фінансова політика держави (діяльність) - це планована діяльність у сфері мобілізації, розподілу й використання централізованих та децентралізованих фондів коштів із метою виконання завдань держави.
У Конституції України (ч. 2 ст. 92) є імперативна норма, що стосується організації фінансової діяльності держави. Зокрема, виключно законами України встановлюються:
Державний бюджет України і бюджетна система України;
• система оподаткування, податки і збори;
• засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків;
• статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України;
• порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу;
• порядок випуску та обігу державних цінних паперів їх види і типи.
Фінансова система України - це сукупність фінансових інститутів, кожний з яких сприяє утворенню та використанню відповідних централізованих та децентралізованих фондів коштів для здійснення фінансової політики (діяльності) держави.
Фінансова система - це сукупність органів державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють у межах своєї компетенції керівництво фінансовою діяльністю держави та підприємств, установ, організацій, що беруть у ній участь.
Отже, сукупність фінансових інститутів, що входять до складу фінансів та їх взаємного зв'язку, утворює фінансову систему держави.
Елементами фінансової системи держави є:
1) бюджетна система України, що складається з Державного бюджету і місцевих бюджетів. Відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ) місцевими бюджетами визнаються бюджет АРК, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування (бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань);
2) кредитна система, що включає як державне, так і банківське кредитування. Але якщо державне кредитування є безумовною сферою публічного регулювання, то банківське кредитування досить специфічно входить до фінансової системи. Фінансово-правовий аспект банківського кредитування стосується тільки тих відносин, які охоплюють і регулюють рух державних грошових коштів, не включаючи цивільно-правові аспекти банківського кредитування;
3) обов'язкове державне страхування, що пов'язане з розподілом і перерозподілом частини сукупного суспільного продукту, спрямованого на виплату пенсій та інших обов'язкових виплат. Державне страхування виступає як форма утворення і використання цільових грошових фондів, що призначені для соціальних, відновлювальних, попереджувальних та інших цілей;
4) фінанси підприємств як відокремлені грошові фонди, до пов'язані з формуванням, розподілом і використанням грошових фондів підприємств. Ці фінанси становлять основу децентралізованих фінансів і як елемент фінансової системи мають певні особливості.
Фінансову систему України можна поділити на дві підсистеми:
1) публічні державні та муніципальні фінанси. До даної підсистеми входять централізовані й децентралізовані фонди:
а) публічні централізовані державні й муніципальні фонди - державні та місцеві бюджети;
б) централізовані державні цільові позабюджетні фонди (у сучасний період існують такі цільові позабюджетні фонди: Пенсійний, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування, Фонд з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб);
в) державний і муніципальний кредит;
г) державне обов'язкове особисте і майнове страхування;
г) фонди державних кредитних установ;
д) децентралізовані державні й муніципальні фонди, створювані державними та муніципальними підприємствами, яким було передано державне і муніципальне майно;
2) фінанси господарюючих суб'єктів:
а) фонди підприємств, що займаються комерційною діяльністю;
б) фонди фінансових посередників (банків, страхових організацій, недержавних пенсійних фондів тощо);
в) фонди некомерційних організацій (неприбуткових). Таким чином, фінансова система України - це сукупність фінансових ланок (інститутів), об'єднаних за ознакою спільності форм і методів організації, розподілу і використання фондів коштів та за ознакою їх правового регулювання.