Україна Центральна спілка споживчих товариств Укоопспілка Чернігівський кооперативний технікум
ФІНАНСОВЕ ПРАВО Л Е К Ц І Я
Тема: “ Фінансова діяльність держави ”
Спеціальність: 5. 03040101“Правознавство”
Підготувала викладач: Артеменко Н.І.
Розглянуто і затверджено на засіданні циклової комісії обліково-економічних дисциплін, інформатики і комп’ютерної техніки Протокол №___ від ______ Голова циклової комісії ____________ В.Б. Сенченко
м. Чернігів |
План лекції
Державні фінанси, їх сутність.
Поняття та зміст фінансової діяльності держави.
Принципи та функції фінансової діяльності держави.
Методи фінансової діяльності держави.
Фінансова політика і фінансова система України.
Самостійна робота:
Органи, що здійснюють фінансову діяльність в Україні.
Завдання органів державної податкової служби.
Література:
1. Конституція України.
2. Бюджетний кодекс України.
3. Воронова Л. К. "Фінансове право" Навчальний посібник : Київ : "Вен турі" -1998.
4. Зюнькін А.Г. Фінансове право. - К., 2003.
5. Капаєва Л. М., Лях М. С. Фінансове право: Навч. посібник. – Київ: Центр навчальної літератури 2004-248 с.
6. Орлюк О.П. Фінансове право. Навч. посіб. - К.: Юрін-ком Інтер, 2003.
7. Савченко Л.Н. Фінансове право. - Ірпінь, 2003.
8. Фінансове право України. Навч. посіб. / За заг. ред. В.К. Шкарупи, Т.О. Коломоєць. - К.: Істина, 2007.
9. Фінансове право України: Підручник/ За ред. Кучерявенка К- Юрінком Інтер, 2004-320 с.
10. Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи студентів.
Між предметні зв’язки
Кримінальне право
1. Державні фінанси, їх сутність
Державні фінанси – це складова частина фінансової системи, її центральна підсистема, через яку здійснюється вплив держави на економічний і соціальний розвиток країни.
Як історична категорія фінанси з’явилися одночасно з виникненням держави при розмежуванні суспільства на класи. Фінанси виникли і тривалий час розвивалися як система мобілізації коштів, матеріальних і фінансових ресурсів для потреб правлячої еліти і обороти певної території. Для зазначених цілей вводилися різні форми податків, зборів і платежів. Використання їх не підлягає жодному контролю з боку населення і тому на протязі майже 6 століть під поняттям "фінанси" у свідомості людей відкладалися різноманітні форми зиску і несправедливого зменшення доходу населення.
Термін "фінанси" походить від латинського finantia, що означає обов'язкову сплату грошей. В перше в теперішньому розумінні його почали застосовувати ще на прикінці 13 ст. в Італії. Він означав мобілізацію грошових засобів державою для виконання своїх функцій.
Фінанси - це продукт наявності держави і товарно-грошових відносин. Вони досягли свого найвищого розвитку у 19 ст., коли функції держави значно розширились і удосконалились, а товарно-грошові відносини зайняли панівне місце в економічних системах.
Фінанси часто на побутовому рівні ототожнюють з грошима, визначають як певну суму грошей, яка знаходиться у розпорядженні юридичної або фізичної особи, але це не вірно. Фінанси завжди мають грошове вираження. Проте певна сума грошей не є ще фінансами. Фінанси це процес формування доходів і видатків. Гроші завжди виступають як технічний засіб, одиниця виміру.
Суть фінансів проявляється в їх функціях - розподільчий та контрольний. Без участі фінансів національний доход не може бути розподіленим. Фінанси - невід'ємна пов'язуюча ланка між створенням і використанням національного доходу. Таким чином перерозподіл національного доходу проходить між виробничою і невиробничою сферою народного господарства, галузями матеріального виробництва, окремими регіонами країни, формами власності, класами і соціальними групами населення. Кінцева мета розподілу і перерозподілу національного доходу і валового внутрішнього продукту (ВВП), який здійснюється з допомогою фінансів складаються в розвитку продуктивних сил, утворені ринкових структур економіки, укріплені держави, забезпечення високої якості життя широких верств населення. При цьому роль фінансів підпорядкована задачам підвищення матеріальної заінтересованості працівників і колективів підприємств в покращенні фінансово-господарської діяльності, досягнення найкращих результатів при найменших затратах.
Розподільча функція в кооперативному секторі економіки - кооперативні організації і підприємства утворюють грошові фонди за рахунок отриманої виручки від реалізації товарів, робіт, послуг, направляють їх на покриття затрат (матеріальні витрати на виробництво, заробітна плата і т. п.) і утворення чистого прибутку. Розподільча функція фінансів проявляє себе таким чином що з її допомогою проходить розподіл сукупного громадського продукту, валового і чистого доходу, забезпечується потреба підприємств та організацій в коштах для ведення господарської діяльності, підготовки кадрів та інших потреб.
Фінанси виконують також контрольну функцію. Будучи інструментом формування і використання грошових доходів і фондів вони об’єктивно відображають хід процесу розподілу. Контрольна функція_проявляється в контролі за розподілом ВВП по невідповідним фондам і розподіл їх за цільовим призначенням. Контрольна функція фінансів проявляється також через багатогранну діяльність фінансових органів. Працівники фінансової системи і податкової служби здійснюють фінансовий контроль в процесі фінансового планування, при виконанні доходної і видаткової частин бюджетної системи. В умовах розвинутих ринкових відносин направлення контрольної роботи, форми і методи фінансового контролю суттєво змінюється.
Розподільча і контрольна функція фінансів реалізується через фінансовий механізм який являє собою частину господарського механізму. Фінансовий механізм включає сукупність організаційних форм фінансових відносин в народному господарстві, порядок формування і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, методи фінансового планування, форми управління фінансами і фінансовою системою, фінансове законодавство. В умовах поглиблення ринкових реформ використовується якісно новий фінансовий механізм. Це стосується взаємовідносин підприємств і населення з бюджетною системою, позабюджетними фондами, органами майнового і особистого страхування та ін.
Фінанси – це система економічних відносин з приводу формування, розподілу і перерозподілу сукупного суспільного продукту і національного доходу країни.
Державні фінанси – це система грошових відносин, що виникла разом з державою і нерозривно пов’язана з її існуванням та функціонуванням. Фінанси держави безпосередньо зв’язані з функціонуванням коштів, завжди мають грошовий характер, але це-не кошти, а відносини юридичних і фізичних осіб з приводу мобілізації, розподілу і витрачання фондів коштів. Фонди коштів – централізовані і децентралізовані є матеріальним змістом фінансів.
Усі фінансові відносини є грошовими, але не всі грошві відносини -фінансові. Наприклад : купівлі-продаж якихось товарів - це цивільно-правові, поставка товарів – господарсько - правові, штрафи – адміністративно – правові. До фінансових належать розподільні грошові відносини. Вони виникають з приводу планомірного утворення і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів. Виходячи з цього, фінанси держави поділяються на централізовані і децентралізовані.
Централізовані фінанси відображають відносини, що зв'язані з мобілізацією, розподілом і використанням централізованих фондів коштів. Централізовані фонди коштів надходять у розпорядження держави як суб'єкта влади. За рахунок централізованих фондів фінансуються видатки держави на нові будови, реконструкцію існуючих підприємств, утримуються установи невиробничої сфери (освіта, охорона здоров'я, фізична культура і спорт, оборона країни ...).
Децентралізовані фонди коштів утворюються в усіх галузях народного господарства. Підприємства, організації усіх форм власності утворюють фонди коштів за рахунок своїх прибутків. Поділ державних фінансів на централізовані й децентралізовані пов'язаний з особливою роллю держави у розділі НД, наявністю різних форм власності і госпрозрахунковою організацією господарства.