
- •5. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі.
- •6. Мовне законодавство та мовна політика в Україні
- •28 Жовтня 1989р. – зу “ Про мови в урср”
- •7.Функціональні стилі української літературної мови.
- •8. Офіційно діловий тиль: основні риси, різновиди, функції, форми реалізації.
- •9. Науковий стиль: основні риси, різновиди
- •10. Мовні засоби наукового стилю
- •11. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилю
- •12. Словники у професійному мовленні. Типи словників
- •13. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
- •14. Культура професійної мови управлінця-менеджера, юриста
- •15. Усна і писемна ділова мова. Її специфіка
- •16. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності. Вимоги до укладання тексту.
- •17. Спілкування і комунікація. Функції спілкування
- •18. Види і жанри професійного спілкування
- •19. Гендерні аспекти спілкування
- •20. Основні закони спілкування
- •21. Невербальні компоненти спілкування
- •22. Публічний виступ як важливий засіб комунікації
- •23. Співбесіда з роботодавцем
- •24. Етикет телефонної розмови
- •25. Ділова бесіда. Стратегія підготовки до ділової бесіди
- •26. Збори як форма прийняття коллективного рішення.
- •27. Нарада як форма прийняття колективного рішення.
- •1. За метою й завданням:
- •2. За способом проведення:
- •3. За ступенем підготовленості:
- •4. За технікою проведення:
- •28. Діловий документ як засіб писемної професійної комунікації. Вимоги до документа
- •29. Види документів за способом викладу інформації.
- •30. Особливості мови документа
- •31. Класифікація документів
- •32. Національні стандарти України. Вимоги до змісту та розташування реквізитів.
- •33. Оформлення сторінки документа
- •34 Документи з кадрово-контрактних питань. Резюме
- •35. Документи з кадрово-контрактних питань.Рекомендаційний лист
- •39. Службова записка
- •40. Довідково-інформаційні документи. Довідка.
- •41. Довідково-інформаційні документи. Протокол. Витяг із протоколу.
- •43.Довідково-інформаційні документи. Оголошення. Повідомлення про захід
- •Оголошення
- •Оголошення
- •44. Етикет службового листування. Стиль ділових листів
- •45. Етикет службового листування. Класифікація листів
- •46. Етикет ділового листування. Реквізити листа та їх оформлення
- •47. Етикет службового листування. Форми звертання. Кличний відмінок
- •48. Відмінювання та правопис українських прізвищ, форм по батькові, їх відмінювання
- •49.Комунікативні ознаки культури мови: точність
- •50. Комунікативні ознаки культури мови: чистота
- •52 Комунікативні ознаки культури мови: Логічність. Причини помилок у логіці викладу
- •53.Історичне становлення укр. Термінології .
- •1. Період стихійного нагромадження термінологічної лексики (іх – перша половина хіх ст.).
- •2. Період другої половини хіх ст. – початку хх ст. Діяльність Наукового товариства імені Тараса Шевченка
- •4. Період діяльності Інституту української наукової мови
- •5. Період функціонування української термінології 1932–1990 років
- •6. Сучасний період розвитку української термінології (90-ті роки хх ст. – початок ххі ст.)
- •54. Терміни, характерні ознаки термінів.
- •55. Вимоги до терміна в документах
- •56.Іншомовні слова в документах
- •57. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
- •59. Номенклатурні назви в документах
- •61. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •62. Анотування і реферування наукових текстів
- •63. Суть і види перекладу
- •1. За формою переклад переділяють на усний і письмовий.
- •3. За змістом виділяють такі основні різновиди перекладу:
- •64. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою
49.Комунікативні ознаки культури мови: точність
Культура мовлення - передбачає дотримання мовних норм вимови, наголосу, слововживання і побудови висловів, точність, ясність, чистоту, логічну стрункість, багатство і доречність мовлення, а також дотримання правил мовленнєвого-етикету.
Основними якісними комунікативними ознаками. їх ще називають ' критеріями, культури мовлення є правильність, точність, логічність, змістовність, доречність, багатство, виразність, чистота.
Точність пов'язується з ясністю мислення, а також зі знанням предмета мовлення і значення слова.. Мовлення буде точним, якщо вжиті слова повністю відповідатимуть усталеним у цей період розвитку мови їхнім лексичним значенням
Отже, точність - це уважне ставлення до мови, правильний вибір слова, добре знання відтінків значень слів-синонімів. правильне вживання фразеологізмів, крилатих висловів, чіткість синтаксично-смислових зв'язків між членами речення.
Точність мовлення залежить від інтелектуального рівня мовця, багатства його активного словникового запасу, ерудиції, володіння логікою думки, законами її мовного вираження. Точність визначається і етикою мовця. Саме повага до співрозмовника не дозволить погано знати предмет розмови.
Добираючи. слово з мстою досягнення точності враховуємо:
відповідність слова нормам літер, мови;
умотивованість, доречність:
стильову приналежність слова:
смоц.-експресивне значення слова (офіц.. стандартне, жартівливе):
належність слова до групи лексики поза літер мовою (жаргон, професіоналізм, простор, слова)
50. Комунікативні ознаки культури мови: чистота
Культура мовлення - передбачає дотримання мовних норм вимови, наголосу, слововживання і побудови висловів, точність, ясність, чистоту, логічну стрункість, багатство і доречність мовлення, а також дотримання правил мовленнєвого етикету.
Основними якісними комунікативними ознаками їх ще називають критеріями, культури мовлення є правильність, точність, логічність, змістовність, доречність, багатство, виразність, чистота.
Чистота. Мова тоді буде, чистою, коли буде правильно звучати, коли вживатимуться тільки літературно-нормативні слова і словосполучення, будуть правильні граматичні форми Що "каламутить" і засмічує українську мову? Зайві слова, слова-паразити. які заповнюють паузи у мовленні, коли людині важко чітко висловити думку, Найістотніші з них: ну. от, значить, там, як це, чуєш. знаєш, так значить, типу. розумієш та ін. їх можна легко позбутися, уважно стежачи за своїм мовленням.
Недоречним є вживання діалектизмів, надмірне захоплення просторічною лексикою, канцеляризмами, запозиченнями. Вживання цих слів може бути доречним у відповідному стилі чи ситуації, а вжиті без потреби, вони роблять мову незрозумілою і важкою для сприйняття.
Не варто пускати у свою мову вислови жаргонні, особливо лайливі, треба поставити їм стійку перепону, основану на глибокому переконанні, що вони мають руйнівний вплив на нашу мораль і духовність. І не тільки цуратися недобрих слів самому, а не дозволяти їх вживати у твоїй присутності, адже втратиш повагу до себе. Грубі слова, що звучать в мові людини, можуть засвідчити лише одне: ти повівся не з тим.
Чистота мовлення - це відсутність суржику.
Суржик означає штучно змішану, нечисту мову, гібрид української і російської мов. що. безперечно, є загрозою для існування рідної мови соціальним злом.
Потрібно усвідомити, що розмовляти суржиком - цс ознака мовленнєво- мислсннєвого примітивізму, неосвіченості, провінційності, байдужості до своєї мовної поведінки, а отже, неповаги до української мови, свідчення неможливості професійного зростання.
51 Комунікативні ознаки культури мови: правельність Культура мовлення - передбачає дотримання мовних норм вимови, наголосу, слововживання і побудови висловів, точність, ясність, чистоту, логічну стрункість, багатство і доречність мовлення, а також дотримання правил мовленнєвого етикету
Основними якісними комунікативними ознаками. їх ще називають критеріями, культури мовлення с правильність, точність, логічність, змістовність, доречність, багатство, виразність, чистота.
Правильність - одна з визначальних ознак культури мовлення. Мова має свої закони розвитку, які відображаються у мовних нормах. Вільно володіти мовою означає засвоїти літературні норми, які діють у мовній системі. До них належать правильна вимова звуків і звукових комплексів, правила наголошування слів, лексико-фразеологічна. граматична, синтаксична нормативність, написання відповідно до правописних і пунктуаційних норм.
Про деяких людей кажуть, шо вони мають чуття мови. "Чуття мови" означає наявність природних, вроджених здібностей до мови, вміння відчувати правильність чи неправильність слова, вислову, граматичної форми Це чуття можна виховати в собі тільки одним шляхом - вдосконалюючи власне мовлення.
Мовні норми - це прийняті в сучасній суспільно-мовленнєвій практиці освічених людей правила вимови. наголошування. словозміни, слововживання і т.д.. орфографічні правила для писемного мовлення.
Ознаки мовних норм:
традиційність:
відносна сталість (мовні норми змін. І раз на 20 років):
обов’язкова кодифікація норм (довідники):
вибірковість, варіативність;
наявність словникового запасу